Життя під Ейфелевою вежею Харкова: як торговий центр приютив 60 сімей

Залишилися у Харкові

До початку повномасштабної війни ТРЦ «Французький бульвар» був наповнений дитячим сміхом, тут працювали численні магазини та проходили різні розважальні заходи. Як розповів медіа «Слобідський край» співвласник ТРЦ, член «Ротарі-клубу» Роберт Мкртчян, це місце було побудовано для того, щоб тут освідчувалися у коханні, розважалися та просто милувалися красою. Але з 24 лютого 2022 року життя змінилося. Із 300 орендаторів, які тут працювали, залишилося лише вісім (ураховуючи банкомати). А замість живої музики сюди доносилися звуки вибухів. Утім, «Французький бульвар» не закрився, а став виконувати зовсім інші функції.

– 24 лютого приблизно о 10.00 я приїхав до ТРЦ. Ми з командою почали думати, що робити на місцях. Це великий торгово-розважальний центр, де розташовано багато соціально значимих об’єктів: аптеки, банкомати, продуктові магазини – все це має працювати. Хтось же повинен залишитися, щоб організувати роботу цих важливих об’єктів. Злякатися та втекти – такої думки не було, – розповідає співвласник «Французького бульвару» Роберт Мкртчян.

Тоді він зі своїми колегами, керівництвом торгового центру прийняли рішення працювати на користь цивільних та військових. Першим напрямом роботи стала допомога українським захисникам, які в той час боронили околиці Харкова. У цій роботі команді допомагали старі знайомі та волонтери.

Зокрема, скоординувати дії та виявити потреби військових допоміг Микола Овчаренко, почесний житель міста Харкова. Він ще з 2014 року займався цим напрямом. На той час захисникам потрібно було абсолютно все – мішки для піску, кольоровий скотч, бетонні блоки, одяг. Згодом почали закупати й більш серйозні речі – бронежилети, турнікети, квадрокоптери, тепловізори. Так почалася робота з військовими, яка триває й зараз.

– Коли була слякота, купували гумові чоботи. Віддали хлопцям наш генератор. Ми допомагали ССО, Нацгвардії, підрозділам ТРО та ЗСУ – всім, кому була необхідна підтримка, – зазначає Роберт Мкртчян.

Другим напрямом роботи стала випічка хліба, адже на Харківщині з цим були значні проблеми, особливо у перші дні війни. У ТРЦ розташовано супермаркет «Сільпо», керівниця закладу запропонувала випікати хліб, адже борошна було достатньо. Тож, людей, які залишилися, одразу розподілили та відправили на випікання хліба та приготування їжі. У цій справі допомагав Олексій Мазніцин – бренд-шеф мережі ресторанів «La Brasserie Amelie», колишній учасник «МастерШеф». Хліб звідси відправляли на «передок», який на той час був у Харкові, на Салтівці.

За словами Роберта Мкртчяна, ніхто з орендаторів, до яких він звертався по допомогу, не відмовив. Так магазин одягу «Нью-Йоркер» дозволяв відкрити приміщення та віддати базові комплекти одягу військовим – куртки, спідню білизну, шкарпетки, футболки. Магазин «AKVAREL» надавав скотч, ліхтарики для розпізнавання «міток», які знаходили на будівлях на початку війни.

– Ми відкривали пункти склотари, брали звідти пляшки для коктейлів Молотова. Ми – харків’яни. Коли хтось каже про любов до міста, то вона вимірюється вчинками, а не тим, як ти красиво розповідаєш. Це наше місто, ніхто не збирався робити подарунки окупантам, – зазначає співвласник ТРЦ «Французький бульвар».

Роздали 400 тонн курятини

Згодом до ТРЦ надійшла пропозиція від ротаріанців, які мали зв’язки з однією птахофабрикою на Харківщині. Підприємство запропонувало прийняти у центрі 400 тонн замороженої курятини.

– У нас ще був лід на ковзанці, були холодильники у «Сільпо», і ми погодилися взяти цю «гуманітарку». Курятина, яку роздавали в Харкові та громадах області, приходила до нас фурами, ми її розвантажували й видавали волонтерам. З того часу ми почали діяти як гуманітарний хаб, – каже Роберт Мкртчян.

Далі до команди хаба почали звертатися міжнародні організації. Вантажівки з різною гуманітарною допомогою приходили до ТРЦ, тут її розвантажували волонтери. До робіт долучилися студенти харківських навчальних закладів. За словами керівниці хаба Валентини Филипенко, бувало і таке, що за місяць вивантажувалося понад 150 тонн допомоги. Чоловік Валентини, Павло, керував організацією роботи.

Частина вихідців із хаба організувала кістяк і почала допомагати у розборі завалів та першочерговому ремонті пошкоджень. Так з’явилося добровільне об’єднання «Добробат», яке допомагає жителям Харківщини у відновленні домівок.

– З нами працювало 700 волонтерів, за весь час роботи через нас пройшло понад 1,5 тисячі тонн вантажу. На день ми годували по півтори тисячі людей. Загалом один волонтер забезпечував мінімум 100 людей, – говорить Валентина Филипенко.

Щоденно в гуманітарному хабі працювало 70 людей, більшість волонтерів приходила зі своїми дітьми. Деякі з них також допомагали, чистили овочі. Згодом серед волонтерів хаба знайшлися вчителі. Тоді з десяток діток займалися з викладачами, поки батьки фасували «гуманітарку» та годували людей.

– Тут був організований такий побут – діти навчалися, батьки волонтерили. Всю роботу вони виконували безкоштовно. Це люди з вищою освітою та престижними професіями. І всі вони кожного ранку приходили сюди пішки та працювали до 17.00, щоб устигнути додому до комендантської години. Кожен з них – герой, – зауважує Роберт Мкртчян.

Два «прильоти» та жертва

«Французький бульвар» двічі піддався обстрілу. Перший раз прилетіло з боку Салтівського шосе. Тоді снарядом «Ураган» був зруйнований фасад, розбито скло але найстрашніше – загинув один з волонтерів хаба.

– Він якраз відкривав ворота для вантажівки – й почався обстріл. Ще одного волонтера було поранено, в нього потрапило чотири уламки, – розповідає співвласник ТРЦ «Французький бульвар».

Другий «прильот» був з боку вулиці Академіка Павлова. Тоді снаряд пробив чотири поверхи ТРЦ та спричинив серйозні руйнування і пошкодження. Через влучання відірвало газову трубу, але пожежу вдалося вчасно загасити. Удар був дуже великої сили, пошкодив багато інженерних комунікацій. Довелося замінити вісім плит покриття. А згодом було облаштовано укриття на базі роллердрому.

– Після того як росія розбомбила в Кременчуці торговий центр, надійшла команда виганяти людей під час повітряної тривоги. Я дзвонив в обласне управління ДСНС та казав, що одне діло, коли літають ракети, а інша справа, коли Харків піддається артобстрілам. Якщо вижену людей, я просто викину їх на смерть. Тоді вони приїхали, оглянули приміщення, і ми домовилися, що люди зможуть бути в укритті, – каже Роберт Мкртчян.

Підземне місто

У ТРЦ «Французький бульвар» є чудове місце – «Франсільванія». До повномасштабного вторгнення росії тут проводили різноманітні заходи для дітей. На тематичних майданчиках малеча знайомилася з різними професіями. А під час війни це місце перетворилося на справжнє підземне місто. Спочатку у «Франсільванії» проживали працівники ТРЦ, яким було страшно залишатися у своїх домівках. Згодом сюди почали приходити й інші харків’яни.

– Одночасно тут проживало до 60 сімей. Тут же готували їжу, годували «жителів» два-три рази на день. У кімнатах розміщувалися цілі родини з домашніми тваринами, – розповідає співвласник ТРЦ.

У підземному місті навіть були свої коменданти, які слідкували за порядком. «Франсільванія» – найбезпечніше місце всього ТРЦ. Воно розташоване під землею, над ним ще три поверхи. Люди тут не сиділи без діла – готували, прибирали, допомагали розвантажувати «гуманітарку». У кімнатах були каримати, матраци, десь – навіть умивальники. А на другому поверсі центру можна було сходити у душ. Хтось приходив просто переночувати, хтось залишався на тиждень, місяць або й на пів року.

Останні жителі покинули «Франсільванію» у вересні 2022 року, коли українські військові провели контрнаступ. Наразі ця локація повністю відновила свою роботу.

Реабілітація для дітей

Наразі великої потреби у роботі гуманітарного хаба вже немає. Жителі Харківщини забезпечені продуктами та іншою допомогою. Тому до 1 червня хаб перенесуть в інше місце.

– Уже і вантажів не так багато надходить. Волонтерам теж треба заробляти на життя, більшість з них уже пішла. Тож ми зараз знову трансформуємося. Я зосереджений на проєкті «Ротарі – Дітям Героїв», – каже Роберт Мкртчян.

Ця програма допомагає дітям загиблих захисників та захисниць. Її було створено за ініціативою Харківського Ротарі-клубу «Харків-Сіті».

– Ми вирішили ініціювати цей проєкт, щоб допомагати діткам наших загиблих героїв. Це стосується воїнів ЗСУ, поліції, ДСНС, Нацгвардії та спецпідрозділів. Станом на 1 березня на Харківщині є 450 дітей, які втратили одного чи двох батьків. Це непомірна травма для дітей та сімей. Тому ми вирішили, що буде правильно займатися цими дітками системно, протягом довгого часу, – зазначає співвласник ТРЦ «Французький бульвар».

Для них працює декілька напрямів програми: медичний, психологічний, навчальний та реабілітаційний. Так з дітьми та їх рідними працюють фахові психологи та лікарі, також для малечі проводять різні майстер-класи та гуртки. Усі заняття корегуються відповідно до кількості дітей у групі та вікових категорій.

– Спершу діти з батьками або рідними приїжджають до нас знайомитися. Ми створюємо окремі групи за віком та проводимо для них різні програми, – каже Роберт Мкртчян.

Наразі проведено вже три зустрічі. Під час заходів дітей годують, проводять майстер-класи з фінансової грамотності, ораторського мистецтва тощо. Також діти розважаються у ТРЦ – займаються скелелазінням, грають у боулінг, катаються на роликах, дивляться фільми та мультфільми.

До слова, кінотеатр «Планета кіно» також допомагає в організації цієї програми. Під кінець зустрічі діти отримують подарунки – книжки, іграшки та канцтовари. Далі дітей планують відвозити на різні заходи й поза ТРЦ – на природу, у зоопарки, на ферми. Також наразі для 25 дітей готується поїздка в Рахів, там вони відпочиватимуть у комфортних номерах та будуть безкоштовно харчуватися. На стадії розробки перебуває сайт, завдяки якому будуть збирати донати від ротаріанців зі всього світу для підтримки дітей. Також розглядається можливість розширити цю програму і на дітей загиблих цивільних. Наразі програма працює завдяки співпраці ротаріанців та волонтерів.

Згодом у ТРЦ планують зробити центр психологічно-соціальної допомоги дітям Харківщини. Зокрема, проводитимуться розважальні програми з аніматорами, також з малечею працюватимуть психологи та психотерапевти.

Раніше ми писали, яу жінка вижила у прикордонній Прудянці та знайшла сім’ю у Краснокутській громаді. Також читайте, як 68-річна баба Валя з Липців перетворилася на Святого Миколая і власноруч ремонтує дорогу. Нагадаємо, що на Харківщині працює унікальний для України проєкт з реабілітації військових.