В Ізюмській громаді планують побудувати лікарняне містечко

Як розповів заступник Ізюмського міського голови Володимир Мацокін, комунікація зі старостинськими округами відновилася одразу після визволення міста від окупантів. З трьох старост, які були до війни, продовжили роботу двоє. У Кам’янському окрузі призначено виконуючого обов’язки. Всі старости регулярно бувають на нарадах у військовій адміністрації, підтримують тісний зв’язок з керівниками комунальних підприємств, управлінь та відділів. Особлива увага приділяється Кам’янці, бо село потрощене. Наразі тут взялися за розмінування, прибирання дворів, вулиць.

Одним з головних питань, які зараз вирішуються спільними зусиллями всіх округів Ізюмської громади, є допомога дітям. Представники ювенальної превенції, Служби у справах дітей, Центру соціальних служб для сім’ї та молоді, члени комісії у справах дітей при міськвиконкомі намагаються чітко взаємодіяти.

Вони приділяють велику увагу дітям, які побували на території країни-агресора, не мають можливостей вчитися належним чином. Для вивчення ситуації проводяться спільні рейди.

Є багато інформації зі старостинських округів щодо потреб малозабезпечених сімей, у тому числі від простих громадян. У результаті запрацював зворотний зв’язок. Наприклад, завдяки благодійникам усі багатодітні родини отримали генератори. 

Відновлення освіти буде не одразу

Цей навчальний рік в Ізюмській громаді завершується в онлайн-режимі. Випускники обов’язково отримають документи про середню освіту, але перед цим має відбутися мультимедійний тест.

За словами заступника міського голови Володимира Мацокіна, цього року Ізюм позбавлений можливості приймати його учасників, кращі умови з точки зору безпеки – у Балаклії.

2023–2024 навчальний рік, швидше за все, також проходитиме в онлайн-режимі. Це не дуже добре, оскільки діти втрачають шкільну атмосферу взаємин, безпосередній контакт з учителем.

Окрім цього, як зазначає чиновник, ніхто не знає, скільки дітей повернеться в Ізюм, скільки потрібно буде навчальних закладів і коштів. Родини не повертаються додому не лише через побутові проблеми, а й через відсутність телебачення, сталого інтернету, які потрібні для навчання.

– Відновлення освіти буде, але не одразу. Наше завдання зараз – створити умови для подальшого розвитку. Починаємо зі створення локацій, де діти можуть збиратися. Приміром, у залі боксу та у професійному ліцеї по вулиці Княгині Ольги (колишня Лізи Чайкіної) функціонує проєкт «Спільна точка дотику». Там діти можуть займатися хореографією, вивчати іноземну мову, готуватися до мультимедійного тесту, а головне – спілкуватися, відновлювати соціальні зв’язки. Наразі розгортається ще один проєкт від наших друзів – благодійного фонду «Мирне небо». Він охопить чимало проблем дітей, зокрема психологічних. І така робота триватиме й надалі, – розповів Володимир Мацокін. 

Медицину в громаді вдалося зберегти

Практично всі медичні заклади Ізюмської громади зазнали руйнувань, їх уже обстежили для подальшого ремонту. Але загалом медичну сферу громади вдалося зберегти.

– Окупація стала своєрідним маркером відданості своїй справі багатьох ізюмських лікарів, які перебували під захистом Женевської конвенції. Не буду говорити про випадки колаборації – з цим працюють правоохоронні органи. Скажу лише, що в складних умовах воєнних дій лікарі та молодший персонал виявили неабиякі почуття людяності. Лікарі забували про свою спеціалізацію та надавали будь-які медичні послуги. Всім у громаді відомі прізвища Анатолія Коваленка, Юрія Кузнецова, інших медиків, завдяки професіоналізму яких багатьом пацієнтам вдалося вижити, – зазначив Володимир Мацокін.

Зараз в Ізюм почали повертатися медики, повноцінно працюють стаціонарна лікарня і сімейна медицина. Хоча кадрова проблема ще існує. Потрібні невропатологи, психіатри, фахівці для моргу.

Закрити медичні питання громаді допомагають міжнародна гуманітарна організація «Лікарі без кордонів», благодійники з Німеччини, які надають не лише ліки, а й санітарно-медичні послуги. На умовах відрядження працюють в Ізюмі фахівці Medikal Gorps.

Підтримку надають не лише міжнародні, а й українські колеги. Наразі розгортається амбітний проєкт хмельничан та Асоціації стоматологів України. В Ізюмі хочуть підняти на високий рівень стоматологічну медицину. Це пов’язано з придбанням сучасної апаратури, обміном досвіду, перенавчанням тощо. Міська військова адміністрація у зв’язку з цим планує відремонтувати будівлю на вулиці Степана Бендери (Пушкінській), де буде міська стоматологічна поліклініка.

Також в Ізюмі планують побудувати лікарняне містечко, щоб зосередити там усі медичні заклади, серед них і центр первинної медико-санітарної допомоги.

Щодо архітектурної пам’ятки – споруди на центральній площі, де була амбулаторія № 1, то, як сказав під час свого візиту в Ізюм міністр культури Олександр Ткаченко, вона потребує серйозної реконструкції. Тож про знесення не йдеться. До речі, є шанс реанімувати за підтримки держави також пам’ятку архітектури – будівлю ліцею № 4. 

Основна колекція краєзнавчого музею вціліла

Завдяки героїзму працівників Ізюмського краєзнавчого музею основна колекція вціліла. Сьогодні задля безпеки збереження вирішено перенести більшість експонатів до інших музейних фондів України. Але в громаді сподіваються, що всі експозиції повернуться в короткостроковій перспективі.

У музичній та художній школах основне майно збереглося, більшість працівників повертаються в Ізюм. Тож є сподівання, що ці заклади відновлять свою діяльність уже 2023-го.

Колектив міської бібліотеки спромігся налагодити роботу у стислі терміни: упорядкували приміщення, сформували книжковий фонд, взяли участь у проєкті «Разом в майбутнє». Завдяки цьому отримали комп’ютерне обладнання. Багато бібліотеці допомагали різні благодійники. Міська влада також надає підтримку: планують відремонтувати вітражі, створити належні умови для подальшої роботи закладу.

А от ситуація з будинками культури гірша.

– Пам’ятку архітектури Палац молоді «Залізничник» суттєво пошкоджено, розграбовано. Треба думати, як його відновлювати. Міський палац культури і Будинок культури «Сучасник» у кращому стані. Туди поступово повертаються хореографи, тож робота розпочинається, – поінформував заступник міського голови.

Незважаючи на війну, в Ізюмський міськраді думають і над відродженням туристичного потенціалу громади.

– Подивіться, яка шалена увага до наших половецьких баб (одна з них, щоправда, пошкоджена). Такого не побачите ніде. Сюди йдуть фотографуватися не лише пересічні громадяни, а й державні урядовці, зокрема гору Крем’янець відвідав міністр культури Олександр Ткаченко. Побували тут з виступами відомі музиканти. Тож ми обов’язково будемо відновлювати туристичний потенціал, – упевнений Володимир Мацокін.

Різних руйнувань зазнали і спортивні об’єкти міста. За словами заступника Ізюмського міського голови, зала боксу вціліла. Там сьогодні працюють різні проєкти. Взагалі місто дуже сподівається на реанімацію цього виду спорту. Плавальний басейн, незважаючи на факти мародерства, має всі шанси для подальшої експлуатації.

На думку чиновника, сьогодні слід більше уваги приділяти дитячій спортивній школі, стадіонам, спорткомплексам. Але їхня повноцінна робота залежить від ситуації з безпекою.

Щодо оздоровчого табору «Байдиківка», він зазнав значних руйнувань і потребує чималих коштів для ремонту. Управління молоді, спорту й іміджевих проєктів наразі обстежує об’єкти бази, фіксує недоліки, складає акти. 

Про відпочинок на природі треба забувати

Одне з нагальних питань у громаді – мінна небезпека. За інформацією фахівців, Ізюмщина залишається однією з найбільш забруднених вибухівкою територій області. Це і сільськогосподарські угіддя, і береги Дінця, і ліси, і кладовища.

Військові адміністрації всіх рівнів спільно із співробітниками ДСНС та міжнародних організацій постійно проводять роз’яснювальну роботу. Але люди час від часу порушують правила. Є непоодинокі випадки підриву, у тому числі дітей.

Заступник Ізюмського міського голови нагадує, що пильність має бути скрізь. Нам ще багато років доведеться жити поруч на небезпечній через замінування території, тож таке поняття, як відпочинок на природі, мабуть, треба забувати. 

Дерусифікація та колаборанти

Одразу після деокупації, не чекаючи відповідного закону, в Ізюмі було взято курс на зміну назв місць, пов’язаних не тільки з комуністичним минулим, а й взагалі з росією. Нещодавно вийшло розпорядження начальника Ізюмської міської військової адміністрації Валерія Марченка щодо остаточного завершення роботи з перейменуванню вулиць. Залишається перейменувати у громаді лише провулки, в’їзди, площі і топоніми в старостинських округах.

Великої уваги потребує і проблема колаборантів серед місцевого населення.

– Виявлення колаборантів – це компетенція правоохоронних органів. Остаточних вироків ще немає, хоча підозр висунуто чимало. Всі хочуть якнайшвидшого покарання для колаборантів, особливо у сфері освіти. Але процедура обвинувачення відбувається в рамках дотримання вимог законодавства, а це тривалий час, – пояснив Володимир Мацокін. 

Обласне медіа «Слобідський край» частково об’єднало свої зусилля та майданчики з «Новим життям» (Близнюки), «Обріями Ізюмщини»,  «Куп’янськ.City» («Вісник Куп’янщини») та іншими ЗМІ регіону, щоб сприяти широкому розповсюдженню інформації про події на Харківщині.

Нагадаємо, на деокуповані території Харківської області повертається українське мовлення. Цього разу фахівці відновили цифрове телебачення Т2 в місті Ізюм.

Раніше ми писали, що в Ізюмі на автовокзалі відкрили квиткову касу. Раніше припинила роботу квиткова каса на ринку «Поворотка», а квитки відтепер можна придбати в тимчасовій касі на центральному автовокзалі та в касі біля Залізничного ринку. 

Нагадаємо також, що в Ізюмській громаді поступово йде відновлення після бойових дій та окупації. Наразі місцева адміністрація шукає донорів, щоб відновити житлові будинки, школи, дитячі садки та адміністративні будинки.

Більше новин Ізюм читайте на нашому сайті.