Медиків з трьох громад Харківської області навчають закордонні фахівці

До складу комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги № 1 Харківського району» входять сім амбулаторій: міста Південне, смт Буди, смт Утківка, селища Селекційне, смт Високий, смт Покотилівка та смт Бабаї. Це територія трьох громад Харківщини – Південної міської, Мереф’янської міської та Височанської селищної.

У колективі працюють 124 людини, виїхало лише два лікарі, але й вони планують повернутися після війни. Зараз Центр запускає проєкт ультразвукової діагностики, обладнання придбали два роки тому. Якщо буде потреба, з направленням сімейного лікаря пацієнти зможуть безплатно пройти необхідне обстеження.

– У нас фактично нічого не змінилося з початку війни. На 95 % як і було. Всі медичні послуги, що надавали до лютого, продовжуємо надавати й зараз. Усе задеклароване в договорі з Національною службою здоров’я України ми виконуємо. Повне надання первинної медичної допомоги: огляд лікаря, призначення лікування, базові аналізи та обстеження – електрокардіограма, вимірювання температури тіла, тиску, сатурації крові, – розповідає генеральний директор Центру Олексій Болгов.

Навіть більше, за словами очільника Центру, протягом останніх місяців його штат поповнився чотирма спеціалістами: двома гінекологами, урологом та психіатром.

– Надали їм можливість консультувати наших пацієнтів. Це вже вторинна ланка надання медичної допомоги, вузькі спеціалісти, які приймають за направленням від сімейного лікаря, – зауважує Олексій Болгов.

Очільник Центру уточнює, що графік роботи амбулаторій змінився. Раніше медичні заклади працювали у дві зміни, з вихідними та святами, в які на весь Центр працював один черговий кабінет. Зараз зміна одна, з 8-ї ранку до 15-ї години, але всі сім амбулаторій працюють щоденно.

З 24 лютого медзаклад жодного дня не припиняв свою роботу. Хоча б декілька годин, але лікарі працювали. За словами Олексія Болгова, якщо в якійсь амбулаторії не було можливості провести прийом, пацієнтів запрошували до іншої.

Фінансування від НСЗУ продовжує надходити без затримок. Завдяки цьому медикам стабільно виплачується заробітна плата. За власні кошти придбали нове обладнання – два кольпоскопи для гінекологічних оглядів. Завдяки благодійній допомозі Центр тепер має два сучасні автомобілі медичної допомоги. Лікарі вдячні за них польським партнерам Burmistrs dr Gerard Tomiak, Харківській районній військовій адміністрації.

Олексій Болгов акцентує, що в Центрі вдячні всім міжнародним благодійним організаціям і місцевим меценатським фондам, які надавали допомогу. Особливо ця підтримка медзакладів була важлива у перші місяці війни.

– У лютому всі аптеки закрилися: миттєво виник дефіцит ліків, тоді нам допомагали саме благодійні гуманітарні поставки. З кінця березня – початку квітня ми вже забезпечували своїх пацієнтів препаратами. Зараз працюють усі програми. Три основні місцеві у Височанській та Південній громадах. Це знеболювальні препарати для онкологічних хворих; закупали туберкулін для діагностики у дітей; ліки для рідкісних, орфанних, захворювань. На всі ці програми маємо невелике фінансування, але воно завжди таким було. Всеукраїнська програма «Доступні ліки» також працює у повному обсязі, наші пацієнти забезпечуються препаратами, – розповідає Олексій Болгов.

Відсутність декларації з лікарем – не перешкода

У деяких переселенців чомусь виникають побоювання, що ВПО важко отримати медичну допомогу на новому місці проживання. Бо тут у них немає декларації із сімейним лікарем. Насправді це не є проблемою, бо вони мають паспорт. Переміщені особи можуть записатися на прийом, прийти до лікарні у призначений час та отримати необхідні медичні послуги від сімейного лікаря. Всі послуги первинної медичної допомоги безплатні. В разі необхідності лікар може направити до вузького спеціаліста.

У Південній міській громаді багато внутрішньо переміщених осіб. Вони часто звертаються в амбулаторію загальної практики – сімейної медицини міста Південне, яка входить до складу районного Центру первинної медичної допомоги № 1.

Як підкреслила завідувачка амбулаторії загальної практики – сімейної медицини міста Південне Тетяна Ляшко, головне – попередньо записатися на прийом через кол-центр. Щоб не сидіти в черзі, не чекати, поки лікар звільниться.

Записатися на прийом до сімейного лікаря будь-якої амбулаторії Центру первинної медичної допомоги № 1 Харківського району можна за телефонами:+380950001477 або +380970001477.

– У перші місяці багато переміщених осіб зверталися до лікарів, зараз менше. На початку війни у всіх була паніка, що немає ліків. Якщо хронічне захворювання, що робити? Де шукати препарат, який постійно приймаєш, чим його можна замінити? Наразі ситуація вирівнялася, з ліками проблем немає. Зараз вакцинуємо (від ковіду. – Ред.) всіх за планом, переміщених осіб також, – говорить Тетяна Ляшко.

За словами лікарки, сплеск захворюваності на коронавірус був десь місяць тому – в жовтні. Зараз показники набагато менші. Водночас Тетяна Ляшко запевняє, що вакцинація необхідна, бо захищає, зменшує важкість протікання захворювання. Лікарка говорить, місцеві жителі та переміщені особи це розуміють, приходять і вакцинуються.

Стрес негативно впливає на здоров’я

Зараз у Будах мешкає багато внутрішньо переміщених осіб. Багато хто з місцевих, які виїжджали із селища, вже повернулися додому. Тож люди регулярно користуються послугами амбулаторії загальної практики – сімейної медицини свого селища. Завідувачка амбулаторії Тетяна Грітчина вважає, що пильне ставлення до свого здоров’я – добра ознака.

– Я проти самолікування, краще прийти і порадитися з лікарем. Тим більше, коли є можливість, як у нас у Харківському районі, – говорить Тетяна Грітчина.

Лікарка зауважує, що після початку війни зустрічаються випадки сильного впливу стресової ситуації. Таким пацієнтам можна допомогти, якщо вони вчасно звертаються у медичну установу. Тетяна Грітчина пригадує одну жінку, яка переїхала до Буд через війну. Завжди була активною, а стала як старенька бабуся: забувається, розсіяна. За кілька тижнів завдяки лікуванню ситуація почала виправлятися.

– Ще був чоловік з неврологічними проблемами, які загострилися після того, як він з другом з’їздили на Північну Салтівку в Харків і там потрапили під обстріл. Йому теж допомогло лікування, – розповідає лікарка.

Через війну в стресовій ситуації живуть усі українці. На запитання, чи є якісь універсальні рекомендації, щоб покращити самопочуття, Тетяна Грітчина повторює: у разі необхідності краще проконсультуватися із сімейним лікарем – на прийомі або телефоном.

Завідувачка амбулаторії нагадала про важливість профілактики хвороб. Загальні рекомендації, які може виконувати кожен і які не коштують великих грошей, з початком війни не змінилися.

– Наприклад, щодо правильного харчування та вітамінів: не обов’язково купувати ананаси чи банани, в день буде достатньо одного яблука. Цього року яблука добре вродили, – говорить Тетяна Грітчина. – Дуже корисні і фізичні навантаження: прогулянки або фітнес чи, наприклад, скандинавська ходьба. Якщо є можливість і це безпечно, рухова активність обов’язкова.

Ще одна порада від лікаря – пити різні чаї: з лимоном чи імбиром. Також корисні гарячі напої з травами: м’ятою, мелісою, ромашкою, календулою. Можна використовувати листя порічки чи малини, глід, шипшину, калину або чорноплідну горобину.

– Щоб підтримувати організм та забезпечувати його необхідними вітамінами, не обов’язково витрачати купу грошей, – зауважує Тетяна Грітчина. – Достатньо бажання, адже зараз кожен українець живе в дуже складних умовах і кожному по можливості треба дбати про себе.

«Інколи, щоб урятувати життя, треба зробити людині ще болісніше»

У середині листопада в Центрі первинної медичної допомоги № 1 завершилися спільні тренінгові заняття з парамедиками-волонтерами британської благодійної організації UK-MED. Ця міжнародна гуманітарна місія спеціалізується на наданні високоякісної невідкладної медичної допомоги постраждалим під час епідемій, конфліктів та стихійних лих. З початком війни команди її волонтерів працюють в українських лікарнях або на територіях, де жителям складно отримати медичні послуги, надають консультативну допомогу та проводять тренінги з основ надання постраждалим екстреної медичної допомоги.

Заняття від UK-MED пройшли всі 124 працівники Центру без винятку. Лікарі первинної ланки не мають щоденного досвіду надання невідкладної допомоги постраждалим, тож практична інформація від парамедиків стала у пригоді.

Фінч – парамедик із Сполучених Штатів Америки. Саме він проводив тренінг для Центру, на якому зібралися працівники амбулаторій з Південного, Утківки та Селекційного. Фінч завжди хотів брати участь у рятувальних операціях під час воєнних дій, тому приєднався до UK-MED. Україна – перша країна, куди він приїхав з цією благодійною організацією. Раніше з іншими місіями був у Нікарагуа та Коста-Риці, але там працював як медик. Рік служив в Афганістані військовим лікарем.

В Україні Фінч усього два тижні. Парамедик встиг побувати у Львові і Дніпрі, де проходить багато тренінгів. Зараз працює на Харківщині.

– Коли їхав сюди, про Україну знав мало. У мене тут знайома працювала в організації, подібній до UK-MED, вона трохи розповідала. Враження надзвичайні, дуже сподобалися щирі привітні люди, культура, їжа. Борщ скуштував вперше, дуже смачно, – розповідає Фінч.

Він надзвичайно відповідально ставиться до своєї роботи, тому про основи екстреної медицини розповідає досить детально.

– Дуже важливий момент – допомога, яка надається людині, наприклад, при сильній кровотечі, набагато болючіша, ніж самі рани. Можна подумати, що, коли я це роблю, надаю цю болючу допомогу, я роблю гірше людині. І це важкий психологічний бар’єр, який треба переступити: інколи, щоб урятувати життя, треба зробити людині ще болісніше, – ділиться парамедик.

Ще одне важливе питання, яке, на жаль, може постати перед кожним українцем: «Якщо я не медик, як поводитися в критичній ситуації, допомагати чи стояти осторонь, чекати на медиків?».

– Перші дві-три хвилини після отримання травми критичні для подальшого розвитку подій. Від правильно наданої допомоги залежить, виживе людина чи ні. Тому будь-які дії, що спрямовані на допомогу, це краще, ніж нічого не робити, – зауважує Фінч.

Парамедик зазначає, що на тренінгах фахівці підвищують рівень знань та дають розуміння того, що можна зробити в критичній ситуації. Це і є мета його діяльності у благодійній місії.

– Чому для мене ці тренінги такі важливі? Бо навіть обмежені знання, які люди тут здобувають, дають можливість урятувати постраждалого. Навіть без спеціальних знань люди поруч можуть надати ефективну допомогу. Якби я потребував допомоги, то краще, щоб люди поруч хоча б щось зробили, ніж просто стояли та нічого не робили, – говорить Фінч.

Волонтери UK-MED планують проводити тренінги на звільнених територіях і дуже хочуть, щоб про їхню місію знали якнайбільше людей.

– Якщо комусь у регіонах біля лінії фронту необхідна наша допомога, контактуйте з нами, з UK-MED – і ми організуємо для вас тренінги з основ екстреної допомоги, – каже Фінч.

Зателефонувати координатору команди Захару Чернезі можна за телефоном: +38093-360-46-42.