Чи вимикатимуть мобільний зв’язок під час повітряних тривог: розбираємо новий фейк
Залишитися без зв'язку під час російських обстрілів - реальний страх багатьох жителів Харківщини. Саме цим скористалися кіберзлочинці, запустивши масову фішингову розсилку. «Слобідський край» розбирався, як працює нова шахрайська приманка, за якими ознаками її можна розпізнати та що насправді відбувається з мобільним зв’язком під час російських атак.
Користувачам у месенджерах надходять повідомлення про те, що держава нібито почне примусово вимикати мобільний зв'язок під час повітряних тривог. Щоб не залишитися без інформації про загрозу, людині пропонують до визначеної дати «активувати» спеціальну систему, яка має працювати навіть без мобільного зв’язку та показувати кількість ракет і «Шахедів» у небі.
Для підключення пропонують обрати свого оператора - Kyivstar, Vodafone або lifecell. Однак усі варіанти ведуть на один і той самий сторонній сайт (frogovionerbo.lat).
Далі користувача просять ввести номер телефону, дочекатися дзвінка та зазначити останні чотири цифри номера, з якого телефонували.
Саме на цьому етапі звичайний «сервіс сповіщення» перетворюється на потенційно небезпечну схему.
Жителям Харківщини розсилають фейк про відключення мобільного зв’язку / Скрін розсилки
«Закон №395/2026» про відключення зв’язку – вигадка
Центр протидії дезінформації при РНБО України спростовував повідомлення про нібито «закон №395/2026», за яким мобільний зв’язок мають відключати під час повітряних тривог.
«Жодних законів чи постанов щодо обмеження мобільного зв’язку під час повітряних тривог не ухвалювалося», - повідомили у ЦПД.
У Центрі уточнили: урядова постанова та указ Президента з номером «395/2026» справді існують, однак стосуються зовсім інших питань і не регулюють роботу мобільного зв’язку. Тобто автори вкиду використали реалістичний номер документа, щоб надати повідомленню більш офіційного вигляду.
Указ Президента з номером «395/2026» не має жодного стосунку до регулювання сфери телекомунікацій / Скрін з сайту president.gov.ua.
Чому посилання має ознаки фішингу
Перша очевидна ознака - адреса сайту.
Офіційні сервіси державних органів або мобільних операторів не повинні раптово переводити користувача на невідомий сторонній ресурс. Особливо підозріло, коли кнопки трьох різних операторів ведуть на один і той самий сайт.
Кіберполіція регулярно попереджає: шахраї створюють фішингові сторінки, які імітують відомі сервіси, щоб отримати дані для авторизації в акаунтах або доступу до інших цифрових сервісів. Правоохоронці вже документували схеми, коли через фішингові боти зловмисники отримували номер телефону та код підтвердження для входу в Telegram.
Тому вводити номер телефону, SMS-коди, коди з месенджерів або інформацію, отриману під час автоматичного дзвінка, на сторонніх сайтах не варто.
Навіщо шахраям останні цифри номера, який телефонує
Особливо небезпечною є інструкція дочекатися дзвінка та ввести останні цифри номера телефону.
Такі механізми можуть використовуватися для підтвердження певних дій із мобільним номером або обліковим записом. Кіберполіція попереджає, що зловмисники можуть навмисно телефонувати жертві з різних номерів, а отриману інформацію використовувати, зокрема, у схемах із перевипуском SIM-картки.
Правило тут просте: якщо ви самі не ініціювали авторизацію, перевипуск SIM-картки або іншу операцію, не передавайте стороннім жодних кодів чи цифр, які система просить використати для підтвердження.
Чому «радар без зв’язку» викликає сумніви
Автори розсилки також обіцяють, що запропонована система працюватиме «без зв’язку» та у реальному часі показуватиме, скільки ракет чи безпілотників перебуває в небі.
Для звичайного смартфона така обіцянка виглядає технічно нелогічною. Щоб отримувати нові дані з віддаленої системи в реальному часі, пристрою потрібен канал передавання інформації.
Офіційний застосунок «Повітряна тривога», наприклад, передає користувачам сигнали на основі інформації від відповідальних операторів в обласних адміністраціях, а координацію тривог забезпечують чергові ДСНС. Мінцифри наголошує, що сповіщення в застосунку є додатковим каналом і дублюють систему оповіщення.
Жодної необхідності реєструватися на випадковому сайті для отримання офіційних сигналів повітряної тривоги немає.
То чи може зв’язок зникнути під час російської атаки
Так, але це зовсім не те саме, що навмисне «відключення зв’язку під час тривоги».
Мобільна мережа може працювати гірше через знеструмлення, фізичне пошкодження обладнання або різке збільшення навантаження. Під час відключень світла тисячі людей одночасно переходять із домашнього Wi-Fi на мобільний інтернет, через що базові станції перевантажуються.
Мінцифри повідомляє, що держава та оператори, навпаки, працюють над тим, щоб мережа залишалася доступною під час атак і блекаутів. Станом на лютий 2026 року всі базові станції були забезпечені акумуляторами з автономністю до шести годин, а понад 30% мали генератори, здатні підтримувати роботу більш ніж три доби. Оператори також модернізують мережі батареями, розрахованими за нормальних умов на роботу до десяти годин.
Тобто офіційна політика спрямована на збереження зв’язку, а не на його планове вимкнення під час повітряних тривог.
Позиція Генштабу ЗСУ: військові підрозділи РЕБ не глушать мобільний зв'язок для цивільних під час атак ворога. В окремих випадках військове командування може точково обмежувати швидкість мобільного інтернету в зонах ризику (щоб протидіяти ворожим безпілотникам із SIM-картами), але про повне відключення мереж мова не йде.
Сім ознак, що перед вами шахрайська розсилка
Повідомлення про «відключення зв’язку» має одразу кілька характерних ознак фішингу:
- посилання веде на сторонній і незнайомий домен;
- для різних мобільних операторів використовується одна й та сама адреса;
- користувача просять надати номер телефону та дані для підтвердження;
- автори створюють штучний поспіх — «підключити потрібно до певної дати»;
- повідомлення залякує тим, що людина залишиться без попереджень про ракетну небезпеку;
- згадується неіснуюче рішення про відключення мобільного зв’язку;
- інформація надходить не від державного органу чи оператора, а пересилається між звичайними користувачами.
Окремим сигналом є велика кількість мовних помилок та нехарактерне для офіційної комунікації оформлення. Офіційні розсилки від держави не приходять від приватного контакту «Настя» і не містять купи граматичних помилок чи дивних конструкцій (наприклад, зайві пробіли перед комами або фрази на кшталт «якій вам телефонував»).
Що робити, якщо вам надіслали таке повідомлення
Не переходьте за посиланням і не пересилайте його іншим «про всяк випадок».
Перевіряйте інформацію про мобільний зв’язок на ресурсах Мінцифри, НКЕК, Держспецзв’язку та безпосередньо у свого мобільного оператора. Інформацію про повітряні загрози варто отримувати через офіційні канали оповіщення.
Якщо ви вже перейшли на фішингову сторінку, але нічого не вводили, закрийте її.
Якщо ж ви вказали номер телефону, код підтвердження або інші дані, перевірте активні сеанси у своїх месенджерах, завершіть невідомі підключення, змініть паролі та увімкніть двофакторну автентифікацію. Саме такі заходи рекомендує Кіберполіція для захисту акаунтів.
Якщо є підозра на операції з SIM-карткою, потрібно негайно звернутися до свого мобільного оператора. А якщо ви передали банківські дані — також зв’язатися з банком і заблокувати можливі несанкціоновані операції.
Про фішинговий ресурс або інший кіберінцидент можна повідомити Кіберполіції.
Отже, інформація про те, що із серпня 2026 року мобільний зв’язок в Україні нібито вимикатимуть під час повітряних тривог, - фейк. «Закону №395/2026» щодо мобільного зв'язку не існує, а пропозиція терміново перейти на сторонній сайт і передати дані телефону має ознаки шахрайської схеми.
Нагадаємо, раніше ми вже писали як розпізнати фішингове посилання, убезпечити банківську картку та що робити, якщо шахраї вже викрали гроші.
Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».