Як лікарка з віддаленого села на Краснокутщині створила сучасну приватну практику

Бажання змін

Усе життя Алла Столова пропрацювала лікаркою в Козіївці, що на Краснокутщині. Туди приїхала ще в 1982 році за направленням після закінчення медичного університету. Спочатку працювала дільничним терапевтом, потім головним лікарем сільської лікарні. Тоді у медичному закладі було 50 ліжок. Після того, як у лікарнях почали скорочувати ліжка, сільська лікарня перетворилася на амбулаторію.

У 1999 році лікарка пройшла спеціалізацію на базі ХМАПО, після чого її перевели на спеціальність сімейного лікаря. Багато років працювала в амбулаторії сама.

Коли почалася медична реформа, Алла Столова першою в районі набрала мінімально необхідну кількість пацієнтів – 1800. Згодом пацієнтів було більше 2000. Усе йшло «по накатаній»: п’ятиденний графік роботи, два дні на тиждень виїзди у ФАПи в Городнє і Каплунівку, зарплата залежала від стажу і надбавок, а не від кількості пацієнтів. І хоча лікарка вже була на пенсії, у 2018-му вона вирішила піти «у вільне плавання».

– Відкрити ФОП мене спонукало бажання змін і спілкування з людьми, які йдуть у ногу з часом. Ще на початку перетворення системи вони своїм прикладом довели, що можлива інша форма роботи на первинній ланці. Мені теж давно хотілось чогось іншого, – пригадує Алла Столова.

У пошуках знань і однодумців

Алла Олександрівна стала цікавитися темою реформи, спілкувалася з однокурсниками, колегами з інших міст. Лікарка згадує, як у 2018 році потрапила на конференцію, що перевернула її уявлення про сімейну медицину та стала відправною точкою для прийняття рішення створити ФОП. Тоді у Львові зібралося засідання, присвячене оновленню медичної класифікаційної програми, приїхали представники з Євросоюзу, північних країн, Австралії та інших куточків світу.

На конференцію після великого відбору запросили 50 лікарів первинної ланки з усієї України. Запрошення отримала і Алла Столова.

– Це була дуже надихаюча подія. Я тоді зрозуміла, що нема нічого неможливого. Треба тільки дуже цього хотіти, – згадує лікарка з Козіївки. – Я тоді вже була пенсіонеркою і мала б сидіти на місці. А мені хотілося змін. У повітрі висіло це відчуття невідворотних змін. І стояти осторонь мені було просто важко. Там я перезнайомилася з людьми, які, працюючи у тій же первинці, були зовсім іншими, зовсім по-іншому дивилися на свою роботу. З іншим настроєм, іншим підходом. Звідти я повернулася зовсім іншою людиною.

Тоді Алла Олександрівна вперше подумала, чи не відкрити їй приватну справу. Але заважало багато страхів: відсутність прикладу в нашому регіоні, страх починати щось нове, та ще й умов для цього в маленькому селі зовсім не було.

Але далі справа реформи набирала обертів і на Харківщині, почали створюватися ФОПи, деякі лікарі укладали декларації, і це додало лікарці з Козіївки впевненості у своїх силах.

Наприкінці 2018 року Алла Столова дізналася, що Харківщина єдина з усієї України долучилася до Швейцарсько-німецького проєкту «Ефективна первинна медицина в громаді», що фінансується ЄС.

Лікарка Столова отримала запрошення на програму для лікарів, які хочуть відкрити приватну практику. І із задоволенням занурилась у навчання.

– Для мене це було так, ніби організатори розгадали мої глибокі бажання. Навчання проходило раз на тиждень у Ресурсному центрі в Харкові. Ми приїздили на 10-ту годину ранку і не помічали на тренінгах, як наставав вечір, – ділиться враженнями сімейна лікарка.

Для лікарів були організовані семінари, тренінги, практикуми. З ними ділилися досвідом їх колеги, експерти розповідали про світові практики та про те, як саме відкрити приватну практику в первинній медицині. Алла Олександрівна із захватом розповідає про своїх колег, які також училися за цією Програмою та надихали її своїм прикладом: приватна лікарка Анастасія Спасібо з Вовчанська, керівниця Чугуївського ЦПМСД Тетяна Черевань та інші.

– Моє глибоке переконання, що так повинна працювати «первинка», особливо в таких невеликих селах і містечках. Люди мають знати свого лікаря, а лікар має знати пацієнтів. Я своїх пацієнтів знаю в третьому поколінні, а декого – і в четвертому. Мені з ними легко. Той, хто довіряє мені, той прийшов на декларування, коли я відкрила власну практику, – говорить Алла Столова.

Після завершення програми Алла Столова почала створювати свою приватну практику. Процес цей був нелегким, ділиться лікарка. І на цьому шляху їй продовжували допомагати експерти Програми консультаціями і порадами. Тільки на отримання ліцензії пішло три місяці. Усіма документами жінка займалася сама. Довелося опанувати комп’ютер, навчилася користуватися Інтернетом. Удень вона займалася пацієнтами, а вночі – документами. Вивчала, читала, друкувала, шукала інформацію, редагувала і знову відправляла документи в Київ.

Але найскладніше було знайти приміщення для приватного кабінету. За словами Алли Столової, вона отримала багато відмов. Чомусь не підтримували в селі її ініціативу. Довелося тимчасово орендувати приміщення, яке згодом виявилося замалим для лікарської амбулаторії.

Усе по-домашньому

І тоді Алла Столова взяла в оренду напівзруйнований колгоспний готель. Ремонтувати там довелося все: від покрівлі до підлоги. Увесь ремонт лікарка робила за власні кошти. Допомагала жінці тільки її родина. Робили так, щоб затишно було і людям похилого віку, і немовлятам.

Навіть приміщення для очікування називають у цьому закладі не приймальним відділенням, а вітальнею. Дитячий куточок, м’які меблі, телевізор і кулер з джерельною водою – очікуючи прийому лікаря, пацієнти одночасно і відпочивають. Крім вітальні, є два оглядові кабінети і санвузол.

До амбулаторії зручно дістатися: до будівлі веде широка тротуарна дорога, приміщення на першому поверсі без порога, двері потрібної ширини, є доступ до всіх приміщень для людей і на милицях, і на візку.

Після того, як приміщення було готове, лікарка закупила обладнання для надання первинної допомоги: апарати для вимірювання тиску, пульсоксиметри, безконтактні та електронні термометри, обладнання для маніпуляційного кабінету, кардіограф тощо.

А вже згодом уклала договір з Національною службою здоров’я на пакет послуг з первинної медицини. До речі, цей пункт підготовки був найпростішим, згадує лікарка.

Від народження до 100 років

І от нарешті, у 2020-му жінці вдалося втілити свою мрію – відкрити ФОП. На сьогодні з лікарем загальної практики – сімейним лікарем Аллою Столовою уклали декларації 1553 пацієнти. З усіма ними вона працює сама. Допомагає медсестра, а незабаром почне працювати ще одна помічниця. За потреби Алла Олександрівна виїздить додому до хворого.

Наймолодшому  пацієнту лікаря Алли – 7 днів життя, а найстаршому – 100 років.

Крім невідкладної допомоги, лікарка Столова веде вакцинацію, виписує електронні направлення і оформляє лікарняні.

Коли почалася пандемія коронавірусу, теж прийняла цей виклик. Зараз в її приватному кабінеті можна отримати консультацію та зробити експрес-тест на COVID-19.

– Для мене як лікаря нічого не змінилося: я так само приймаю людей з усіма недугами, які є. Робочий день у мене до 17.00. Але я ще жодного разу не виходила вчасно з роботи. Особливо коли великий наплив людей, мене можна побачити на роботі і о 20-й, і о 21-й. Адже треба людей прийняти, обслужити, призначити, потім треба внести електронні дані.

А от організаційно для Алли Столової змінилося все. Вона тепер сама несе відповідальність за витрати і надходження. До речі, хоча дохід за пацієнтів став і більшим, ніж на роботі в амбулаторії, але всіх витрат на створення приватного кабінету жінка досі не відшкодувала.

Та не зважаючи на всі складнощі і витрати, лікарка ще жодного разу не пошкодувала про своє рішення.

– Недавно молодий хлопець приїхав з Києва за направленням на флюорографію на роботу. Подивився на нашу амбулаторію зсередини і каже: «А у вас, як у місті. Все красиво, світло, сучасно, такі меблі, зручне розташування». А чому в місті має бути краще, ніж у селі? Що, в селі люди не такі, не заслуговують на ввічливе слово? Та вони, може, більше на це заслужили всім своїм життям, зігнутими спинами та покрученими руками і ногами! Я тут працюю не для того, щоб мене шанували. Я надаю послугу, бо я людей поважаю, – говорить Алла Столова. – І роблю все, що знаю, і все, що вмію. Не тільки за протоколом – оглянути, виписати рецепт, дати рекомендації… Іноді люди приходять просто поговорити. І коли людина виходить з прийому, в неї вже нормальний тиск. Мені приємно створювати таку атмосферу. Люблю свою роботу і своїх пацієнтів.

Довідка «СК»

Проєкт «Ефективна первинна медицина в громаді» стартував на Харківщині восени 2018 року і тривав до лютого 2021 року в рамках програми ЄС «Підтримка громадянського суспільства, місцевих влад та прав людини в Україні» та фінансувався Європейським Союзом.

Утілювався проєкт Харківською обласною радою у партнерстві з ГО «Агенція змін «Перспектива», ГС «Українсько-Німецька Медична Асоціація» і Асоціацією органів місцевого самоврядування Харківської області.

Проєкт був створений задля розбудови ефективної первинної медико-санітарної допомоги в громадах Харківської області шляхом підвищення обізнаності громадськості про медичну реформу, навчання та консультування лікарів, керівників медзакладів та представників місцевого самоврядування, надання мінігрантів для покращення медичних послуг та вивчення кращих місцевих та міжнародних практик.

Крім того, в рамках проєкту був запроваджений конкурс мінігрантів, завдяки якому сільські амбулаторії та ЦПМСД мали змогу закупити нове обладнання та покращити якість медичних послуг. Зокрема, завдяки перемозі у першому етапі конкурсу мінігрантів у 2019 році 12 медичних закладів з різних районів Харківщини придбали сучасне медичне обладнання. Відтепер мешканці громади можуть проходити обстеження на місці та оперативно отримувати результати, не звертаючись до приватних лабораторій чи медичних закладів вторинної ланки. Ще 12 закладів та один лікар автономної медичної практики отримали таку ж можливість у 2020 році.

Ще одним напрямом програми стали міжнародні поїздки. Навесні 2020-го 10 сімейних лікарів Харківської області відвідали Естонію.

Відвідання практик сімейної медицини м. Таллінна та Тарту, спостереження за роботою лікарів та медсестер, знайомство із системою менеджменту практик, їх структурою, зустрічі з професорами університету Тарту та з представниками Естонської асоціації сімейної медицини підштовхнули учасників до подальшого обговорення у своїх центрах питання створення системи управління якістю медичних послуг та управління здоров’ям пацієнтів (запровадження роботи з превенції та з групами ризику, співпраця з пацієнтами щодо їхнього здоров’я).