Кадровий голод у медицині: як Харківщина намагається втримати фахівців

Про це журналістці «Слобідського краю» розповіла заступниця начальника Харківської обласної військової адміністрації Олена Логвинова.

«Молоді фахівці залишаються, але потрібно враховувати ситуацію повністю. Наведу приклад – Ізюмська лікарня Піщанської Богоматері, яку ми наразі також намагаємося відновити завдяки підтримці Фундації Олени Зеленської, донорських коштів. Там відкрито сучасне реабілітаційне відділення, є гарне обладнання, але контракту з Національною службою здоров'я України вони отримати не можуть, бо не вистачає фахівців. Такі реалії – не всі хочуть їхати працювати у прифронтових населених пунктах», – зазначила Олена Логвинова.

За її словами, заклади первинної медичної допомоги, що працюють у громадах з низькою щільністю населення, наприклад, сільські чи віддалені райони, отримують додаткове фінансування – встановлено коригувальний коефіцієнт 1,2 до базової капітаційної ставки. Тобто за кожну людину, яка уклала декларацію із сімейним лікарем, такі медзаклади «первинки» отримують від НСЗУ на 20 % більше коштів. 

«Лікарі та медичні працівники, які нещодавно долучилися до комунальних медзакладів сільських населених пунктів на пріоритетні вакансії, можуть отримати службове житло на час роботи. Лікарі, які завершили підготовку в інтернатурі й працюватимуть у сільській місцевості та на прифронтових територіях, можуть отримати від держави одноразову виплату у розмірі 200 тисяч гривень. Також є місцеві та державні програми підтримки молодих фахівців у таких громадах щодо придбання житла», – розповіла заступниця начальника ХОВА.

Нагадаємо, з початку року екстрена медична допомога у Харківській області виїжджала понад 355 тисяч разів, найважчий напрямок нині – селище Борова і місто Куп'янськ.