Як організувати якісне інклюзивне навчання: покрокова інструкція для директора

Роль директора в організації інклюзивного навчання

Коли в закладі з’являється інклюзивний клас – чи означає це, що така школа стає доступною для всіх? На жаль, ні. Поняття інклюзії набагато ширше і потребує формування середовища, участі всіх учасників освітнього процесу, а головне – якісного менеджменту і планування. Саме від нього залежить успіх та якість роботи школи.

Говорячи про менеджмент процесу, маємо на увазі і управління на рівні керівництва школи (спілкування із засновником, координація роботи заступників, педагогічної ради, залучення органів учнівського та батьківського самоврядування, піклувальної ради), і менеджмент класу (адаптація навчального середовища та організація навчального процесу, реалізація індивідуальних програм розвитку тощо), і формування структур для надання послуг інклюзивної освіти (команда психолого-педагогічного супроводу, ресурсна кімната, команда ІПР тощо).

Напрям руху школи до інклюзії має бути представлений також і в стратегії розвитку закладу, зокрема в місії, візії та цілях, а також у більш тактичних документах – освітній програмі, річному плані роботи школи.

Запорукою успіху організації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами є співпраця з батьками. Дуже важлива і потрібна думка батьків для визначення цілей і завдань на навчальний рік, в ухваленні рішень про майбутні напрями роботи з дитиною після завершення навчального року. Ця частина роботи з батьками буде корисною при плануванні роботи школи.

12 кроків для створення інклюзивного класу

1. Вивчення документів дітей з ООП, які бажають навчатись у школі

Найбільш оптимальним варіантом розвитку подій є той, коли батьки заздалегідь (за півроку-рік) визначаються зі школою та повідомляють про це. Таким чином керівництво закладу може вчасно проконсультувати батьків щодо збору та подання документів, а також підготувати чи адаптувати середовище школи до навчання дитини з особливими освітніми потребами.

2. Вивчення нормативно-правової бази та організаційно-методичного забезпечення інклюзивного навчання

У документах, прийнятих на загальнодержавному рівні, міститься вся інформація про організацію інклюзивного навчання у школі, виділення фінансування тощо.

Читайте також: Хто на Харківщині найбільше заробляє

3. Оцінка можливостей закладу для організації навчання дитини з особливими освітніми потребами

Діти з особливими освітніми потребами потребують під час освітнього процесу додаткової або тимчасової підтримки з боку асистента вчителя та асистента учня; потребують підтримки й педагоги. При оцінюванні можливостей закладу слід зважити на наявність відповідних фахівців, а також на матеріально-технічне забезпечення школи і наявність безбар’єрного доступу до будівлі школи та її приміщень. Оцініти можливості підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Якщо необхідні фахівці відсутні, варто звернутися до відділу освіти, органів місцевого самоврядування, спеціальних закладів освіти. У додатку до постанови КМУ «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» можна знайти перелік фахівців, які проводять корекційно-розвиткові заняття з дітьми з ООП.

Важливо врахувати можливості створення у закладі умов для навчання дітей з ООП з урахуванням особливостей розвитку: наявність вільних приміщень для створення кабінетів психолога, дефектолога, логопеда тощо, ресурсної кімнати, а також обладнання цих кабінетів необхідними засобами корекції, методичною та навчальною літературою, індивідуальними засобами навчання тощо.

Важливо інформувати батьків про особливості інклюзивного навчання, переваги інклюзії для всіх учасників освітнього процесу, її цілі та завдання. Варто розповісти батькам дітей, які навчаються в інклюзивних класах, про особливості дитини з ООП, обговорити з ними питання спілкування та групової взаємодії в дитячому колективі.

4. Погодження з управлінням освіти організації навчання в інклюзивному класі, подання необхідної документації. Вирішення питання фінансування введених посад

Діти з ООП відповідно до індивідуальних особливостей можуть потребувати допомоги асистента вчителя під час освітнього процесу. У такому разі директор має звернутись до місцевого органу управління освітою з письмовим поданням про введення посади асистента вчителя (з розрахунку 1 ставка на кожен інклюзивний клас) та годин для проведення корекційно-розвиткових занять відповідними фахівцями (практичним психологом, логопедом, дефектологом, реабілітологом).

5. Створення нормативноправового та методичного забезпечення впровадження інклюзивної освіти на рівні закладу освіти

Цей крок передбачає підготовку та підписання наказів у школі на основі наказу органу управління освітою, а також укладення угод про співпрацю з іншими закладами освіти (спеціальними закладами освіти, навчально-реабілітаційними центрами, закладами позашкільної освіти, закладами соціального захисту, ресурсними центрами, центрами практичної психології та соціальної роботи при департаментах освіти і науки). Така співпраця допоможе забезпечити супровід дітей з ООП, залучити фахівців з цих закладів для консультацій.

6. Створення команди психолого-педагогічного супроводу

Команда психолого-педагогічного супроводу – це група фахівців індивідуального супроводу дитини з особливими освітніми потребами, до якої входять як працівники школи (адміністрація, педагоги, асистент вчителя, психолог тощо), так і батьки дитини та залучені фахівці (асистент дитини, медпрацівник та ін.). Команда супроводу розробляє індивідуальну програму розвитку дитини, забезпечує її реалізацію та моніторить результати.

Директорові необхідно знайти та укласти цивільно-правові угоди з фахівцями у сфері інклюзивного навчання, яких у школі бракує.

7. Розподіл обов’язків між членами команди, ознайомлення з посадовими інструкціями асистентів учителів

Необхідно розробити та оформити посадові обов’язки для всіх педагогічних працівників, залучених до інклюзивного навчання (штатних і залучених). Треба врахувати аспект інклюзії в річному плані роботи школи та розподілі обов’язків і зон відповідальності між заступниками директора з виховної, навчальної та методичної роботи.

Важливо налагодити співпрацю між педагогами та асистентом. Вони можуть планувати уроки спільно, при цьому вчителі не повинні ставити перед своїми асистентами завдань, які є їх прерогативою, але можуть запропонувати асистенту провести підбір навчальних завдань, які учень міг би виконати; перевіряти вправи та тести на множинний вибір, інші види вправ/запитань, де учень повинен дати єдину правильну відповідь; робити ксерокопії роздавальних матеріалів, виготовити унаочнення чи інші матеріали під керівництвом учителя.

8. Складання індивідуальної програми розвитку

Щороку для кожної дитини з ООП команди психолого-педагогічного супроводу, до складу яких обов’язково мають входити директор школи або його заступники, розробляють індивідуальну програму розвитку. Її запорукою є використання інформації з комплексної оцінки дитини, наданої ІРЦ, а також збір релевантної та об’єктивної інформації про дитину під час спостереження в перші два тижні в школі, а також від батьків.

Читайте також: Щоб у школі не було дискримінації: покрокова інструкція для директора

9. Складання індивідуального навчального плану та індивідуальних навчальних програм

Навчання у класі дітей з ООП не передбачає зміни освітньої програми чи навчальних планів. Водночас, коли індивідуальні особливості дитини з ООП цього потребують, команда супроводу адаптує або модифікує навчальну програму і розробляє індивідуальний навчальний план для дитини.

10. Адаптація освітнього середовища до потреб дитини

Важливою умовою забезпечення освітнього процесу є доступність, безбар’єрність та безпечність. Основне завдання в цьому напрямі – організувати для дитини з ООП зрозуміле та чітко визначене середовище, в якому вона може почуватися захищеною та працювати у своєму режимі й відповідно до своїх здібностей, забезпечити комунікацію з рештою дітей у колективі.

11. Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП

Оцінювання результатів навчання дітей з особливими освітніми потребами відбувається за критеріями, визначеними в освітній програмі або адаптованій чи модифікованій навчальній програмі. Також критерії оцінювання дитини з ООП встановлюються в індивідуальній програмі розвитку.

Досягнення дитини слід переглядати щонайменше тричі на рік – у вересні, коли формується ІПР, а потім після першого та другого семестрів.

12. Моніторинг якості інклюзивного навчання

Узагальнено рух школи до інклюзії можна оцінити в контексті щорічного самооцінювання. Тут важливо розробити інструментарій збору інформації зі створення безбар’єрного середовища, психологічний клімат, рівень співпраці між педагогами, потреби у професійному розвитку педагогів, які працюють в інклюзивному класі, та ін. Вивчення ситуації дасть можливість керівнику закладу спільно з колективом та батьківською спільнотою оцінювати поступ до інклюзії, а також визначати, що саме потребує втручання і підтримки та які сильні сторони є у школи на цьому шляху.

Матеріали представлені Державною службою якості освіти України та підготовлені в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується проєктом міжнародної технічної допомоги «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe).