Чи очікувати дефіциту та стрибка цін на продукти: експерт оцінив наслідки ударів по складах
Через удари рф по складах великі супермаркети можуть скоротити асортимент свіжих продуктів. Водночас різкого стрибка цін до кінця 2026 року експерти не очікують.
Про це 14 вересня в ефірі телемарафону «Єдині новини» розповів координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман, передає «Слобідський край».
За словами Олега Гетмана, найбільш вразливою до знищення складської інфраструктури є продукція, яка потребує охолодження та має короткий термін зберігання. Йдеться насамперед про м’ясо, молочні продукти та яйця.
«Знищення спеціалізованих складів б'є по найвразливішому сегменту. Це охолоджена продукція з коротким терміном зберігання. М'ясо, молочка, яйця», - зазначає Олег Гетман.
Доставляти такі товари з віддалених регіонів доводиться рефрижераторами, а використання автономних генераторів додатково збільшує витрати бізнесу.
Водночас експерт не прогнозує дефіциту продуктів.
«Ніякої катастрофи не станеться. Тому що ринок ритейлу надконкурентний. На ньому є, окрім великих гравців, тисячі малих і мікроторговців - магазини біля дому, кіоски, продовольчі ринки», - зазначив Олег Гетман.
Свіжих продуктів у супермаркетах може стати менше
За оцінкою експерта, великі мережі можуть частково скоротити асортимент продукції з коротким терміном зберігання та збільшити частку товарів, які можна зберігати довше. При цьому значного додаткового стрибка цін він не очікує.
«Певне скорочення сегмента у великих супермаркетах можна очікувати, але ніякого шаленого стрибка цін - більш ніж на 1–1,5% додатково до того підвищення, яке вже є, - до кінця року не очікується», - сказав Гетман.
За його прогнозом, інфляція за підсумками року може бути вищою, ніж очікувалося раніше, - близько 9,5–10% замість 8%.
Одним зі способів адаптації торгівлі експерт називає розвиток малого бізнесу та використання більш захищених складських приміщень.
Як можуть працювати ТРЦ та супермаркети під час тривог
Окремо Гетман звернув увагу на зміну правил роботи великих торговельних об’єктів під час повітряних тривог.
За його словами, запровадження різних рівнів небезпеки дозволяє торговельним центрам і супермаркетам не припиняти роботу автоматично під час кожної загрози. Закриватися вони мають за найвищого рівня небезпеки.
«Розвиток подій — це переорієнтування на малий і мікробізнес, підземні склади. Ситуація для великих торговельних центрів також має покращитися завдяки диференціації рівнів тривоги», — зазначає Олег Гетман.
Страхування бізнесу від воєнних ризиків
Ще одним важливим напрямом підтримки підприємств Олег Гетман назвав розширення страхування воєнних ризиків.
За його словами, нову програму зараз опрацьовує уряд разом з експертним середовищем. Вона має охопити якомога більше підприємств, зокрема у сфері торгівлі.
Водночас пропозиції фінансувати таку систему шляхом підвищення податків або імпортних мит експерт назвав недоцільними.
«Ніякого підняття податків для населення не потрібно. Це контрпродуктивно. Так само не потрібно підняття імпортних мит», - сказав Гетман.
На його думку, кошти для страхування воєнних ризиків варто шукати через скорочення неефективних державних програм. За оцінкою експертного середовища, це могло б вивільнити близько 40 млрд грн.
Також Гетман вважає, що держава не повинна повністю брати на себе страхування всіх ризиків. Вона могла б компенсувати значну частину страхової премії, а також покривати найбільші збитки, з якими приватним страховим компаніям важко впоратися самостійно.
Раніше ми писали, що в умовах війни українським родинам варто підготувати помірний запас питної води та їжі для автономного життя протягом 7–12 днів.
Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».