Куп’янчанки в Німеччині рукоділлям збирають кошти на біонічні протези
Український проєкт «Незламні» просто не міг залишитися поза увагою активних куп’янчанок. Благодійні ярмарки в рамках програми «Протези для Незламних» в Німеччині організував місцевий житель, дружина якого є українкою. Метою їх діяльності є збір коштів на придбання та встановлення якісних біонічних протезів військовим і цивільним, які постраждали від російської агресії. На спеціально організованих ярмарках волонтери продають хенд-мейд сувеніри, а виручені кошти передають на благодійність. Найбільш популярна серед німців локація від українських волонтерів.
– Ми із земляками облаштували своє робоче місце в рідних синьо-жовтих кольорах. Біля нашого стенда завжди людно – німці дуже люблять усілякі милі дрібнички та готові платити за красу дуже великі кошти. Водночас вони сяють від щастя, коли вдалося купити сувенір і забрати його із собою додому. Є й такі, що зі сльозами на очах слухають історії з України та просто залишають кошти в благодійній баночці, що стоїть на нашому столі. Ми ж раді кожному євро, що наближає перемогу України, – розповідає Вікторія.
На свій перший ярмарок куп’янські волонтерки вийшли зі стравами української кухні. Напекли млинців із сиром, печива, різних смаколиків. Вікторія і Тетяна приготували свій фірмовий тертий пиріг. Усе розподілили по порціях і запакували в пакетики. Говорять, що солодощі розійшлися за лічені хвилини. На наступному ярмарку на локації вже з’явився й борщ, який також не встиг захолонути. Німці смакували його по сім євро за баночку та не зупинялися дякувати українцям за їх волонтерську участь. У нас же всіх з’явилося відчуття «Ми можемо!», – стверджує Вікторія Ляшенко.
Зібрали 5 тисяч євро
На Різдвяний ярмарок у Брюлі куп’янчанки зв’язали грілки на чашки в кольорах українського прапора. Для волонтерів з України на ярмарку виділили дерев’яний будиночок, який наповнився різноманітними товарами ручної роботи – в’язані та плетені речі, листівки, гірлянди, прикраси. Куп’янчанки зізнаються, що на творчість надихає постійна підтримка німецького народу. На кожному кроці відчувається привітність і доброзичливість. Німці щиро захоплюються дитячими роботами.
– Організатори намагаються спланувати роботу ярмарку так, щоб українцям було якомога легше комунікувати з місцевими. Адже коли відвідувач підходить до локації, то спочатку дізнається про благодійний проєкт «Незламні». Розповідати про це німецькою мовою важко, тому на допомогу нам завжди приходить перекладач. У розмові ж про Україну німці намагаються говорити повільно, щоб ми їх могли зрозуміти і тим самим покращити свої навички спілкування іноземною мовою, – розповідає волонтерка Вікторія.
Різдвяний ярмарок тривав упродовж тижня з 11-ї ранку до 20-ї вечора. Українські волонтерки працювали там по три години згідно з графіком. Їх внесок у допомогу незламним українцям склав 600 євро. Всього за тиждень на різдвяному ярмарку всім волонтерам удалося зібрати 5 тисяч євро. До травня ж кошторис волонтерського проєкту має збільшитися до 100 тисяч євро.
Куп’янчанка Вікторія говорить, що навіть у волонтерській діяльності відповідальні німці звітують перед учасниками – скільки грошей зібрано на заході і куди вони будуть спрямовані.
Вікторія Ляшенко вже спланувала свою участь у благодійному дні української культури в Німеччині, який заплановано на 8 січня 2023 року. Вчителька зі стажем має намір провести майстер-клас для українських та німецьких дітей.
– Усе те, що стосується української історії та культури, в Німеччині має великий попит. Мені приємно буде поділитися своїми вміннями і знаннями з місцевими дітками. Того більше, що самі німці нічого не шкодують для переселенців з України, – зазначає Вікторія.
Війна починалась з волонтерства
В довоєнному житті Вікторія Ляшенко працювала вчителем початкових класів у Грушівській школі. Її сестра Тетяна Пільтенко – грумером у Куп’янську. З першого дня військового вторгнення жінки з родинами переселилися до батьків. Тетяна з чоловіком мало не щодня їздили на продуктові бази в Куп’янськ та привозили товари для земляків. У сільській місцевості вже починалися перебої з хлібом і харчами. Безоплатну допомогу надавали переселенцям з дітьми, які виїхали з Ізюма.
Вікторія ж, поки був Інтернет, проводила уроки в онлайні для своїх третьокласників. Налаштовувала дітей на те, що за жодних обставин не можна залишати навчання. Намагалася підтримати кожного.
– Завжди багато зусиль вкладала в патріотичне виховання дітей. Зараз змушена закрити фейсбук-профіль класу, щоб не нашкодити дітям, батьки яких прийняли рішення виїхати до росії, – констатує Вікторія Євгеніївна.
Побачивши ж на вулицях Куп’янська військову техніку окупантів та російські прапори, жінки прийняли рішення евакуюватися, щоб не наражати на небезпеку власних дітей.
Німці підспівували українською
Евакуаційний шлях склався так, що жінки опинилися в Німеччині.
– З першого ж дня перебування в дружній країні ми відчули підтримку не тільки німецького народу, а й біженців з інших країн, яких у Німеччині за відчуттями близько 50 % усього населення, – розповідає Вікторія.
З теплотою жінка згадує їхнє проживання в таборі для вимушених переселенців. Говорить, що ділилися всім і завдяки гугл-перекладачу в телефоні вивчили слово «Дякую» німецькою, іранською, афганською, сирійською та арабською мовами. Квартиру ж, яку пізніше винайняли, взагалі змогли облаштувати за допомогою волонтерів та сусідів. За кошти державної допомоги придбали побутову техніку. Говорять, що, формуючи пакети з гуманітарною допомогою, німці враховують навіть уподобання біженців. Разом з іншими продуктами куп’янчанки отримують веганські напівфабрикати.
– А нещодавно, прогулюючись по вулиці з донькою, ми помітили місцеву жінку, яка з коробкою в руках наближалася до нас, – згадує Вікторія. – Вона нерішуче підійшла і сказала, що знає про українські свята, тому була б рада, якби ми взяли її пакунок. Наостанок додала, що якщо нам не сподобається, то вона не буде проти, щоб ми повернули речі їй.
Дівчата зізнаються, з яким же здивуванням вони відкрили вже вдома пакунок і побачили там різдвяні прикраси – ялинкові іграшки, вертеп, гірлянди. Тож сподіваються, що матимуть справжнє свято і в своєму тимчасовому житлі.
У будні куп’янчанки займаються вивченням німецької на державних інтеграційних курсах. Та не лише знання мови є необхідним для інтеграції в суспільство. В рамках навчальної програми організатори влаштовують для українців екскурсії по Німеччині. Вікторія Ляшенко зізнається, що справжнє єднання українського і німецького народів вони відчули на мітингу в Кельні. Передусім їх вразила бездоганна організація заходу, безліч української символіки навколо. Площа освітлювалася свічками на спомин про загиблих в Україні.
– Запам’ятався дуже емоційний виступ бургомістра, який правдиво розказував про ситуацію в Українській державі. Його слова перекладалися декількома мовами, – згадує Вікторія Ляшенко.
За словами Вікторії, пісню «Пливе кача» підспівували українською навіть місцеві жителі. Сльози котилися у всіх присутніх. Не менш патріотичним був і виступ «Океану Ельзи» в Німеччині. Не зважаючи на погане самопочуття, жінки не могли всидіти вдома.
– У нашій родині всі закохані у Вакарчука, однак удома нам жодного разу не вдалося потрапити на його концерт, – розповідає Вікторія.
На захід прийшло багато людей у вишиванках. Усі вони підспівували нашою рідною мовою, а український співак намагався розмовляти німецькою, висловлюючи тим самим повагу народу, який надав прихисток багатьом українцям.
Спілкування Вікторії та Тетяни з журналістом було дуже емоційним. Більш ніж двогодинна розмова щоразу переходила в тему, дотичну до України, адже жінки мріють повернутися, тим паче, що на Куп’янщині залишаються їхні батьки. Вони не розуміють, коли це буде можливим. Однак стверджують, що Україна залишається в серці повсякчас, і, перебуваючи в безпеці за кордоном, вони докладуть максимум зусиль, щоб прискорити перемогу України.
У тему
Національний центр реабілітації «Незламні» працює у Львові. Всі, хто постраждав у війні з росією, потрапивши сюди, мають шанс бути врятованими, протезованими і реабілітованими. З початку війни тут отримали допомогу більше 7000 українців.
Обласне медіа «Слобідський край» частково об'єднало свої зусилля та майданчики з «Новим життям» (Близнюки), «Обріями Ізюмщини», «Куп'янськ.City» («Вісник Куп'янщини») та іншими ЗМІ регіону, щоб сприяти широкому розповсюдженню інформації про події на Харківщині.
Читайте також:
Пісочинська громада придбала дрон для ЗСУ
Через масові обстріли на Харківщині створять нові групи для фіксації наслідків
КНДР на Харківському напрямку та відбудова: які події відбулися на Харківщині
У Лозовій відновлять Палац культури, обстріляний росіянами у 2022 році (фото проєкту)
Довічне ув’язнення загрожує поліцейському з Харківщини: деталі слідства