Як агропідприємство з Харківщини тримає хліборобський фронт

В обробітку ТОВ «Колос» 28 тисяч гектарів орних земель. З них розмінувати потрібно 9 тисяч, усі – в Ізюмському районі, де точились важкі бої, а зараз не вщухають ворожі обстріли.

Знешкоджують вибухонебезпечні «засіви» аграрії «Колоса» власноруч. Для цього створили підприємство «Гуманітарна безпека». Його працівники пройшли вишкіл з гуманітарного розмінування, опанувавши навички виявлення, розрізнення та знешкодження вибухонебезпечних предметів.

– Ми не могли чекати, поки дійде наша черга на розмінування. Першочергово ж вибухотехніки обстежують лінії електропередач і газогони на території Балаклійської та Барвінківської громад. Кожний втрачений день – це мінус у прибутку, а ми маємо працювати, забезпечуючи продовольчу безпеку держави, та виплачувати людям плату за оренду землі, – розповів медіа "Слобідський край" керівник ТОВ «Колос» Андрій Воронкін.

Для безпечної роботи своїх саперів господарство придбало необхідне спорядження й техніку: 2 джипи, 12 міношукачів, газонокосарки, бензопили. На все витратили майже 2 мільйони гривень. Команда саперів «Колоса» складається з п’яти вибухотехніків. Ще п’ятеро наразі проходять навчання.

Найчастіше на полях агропідприємства зустрічаються протитанкові міни ТМ-62 та касетні боєприпаси. Їх позначають, маркують і повідомляють працівникам ДСНС або військовим. Зокрема, вже передали ЗСУ близько 2 тисяч мін. Розмінувати всі лани планують до кінця наступного року. Зараз близнюківські сапери обстежують лише власні поля, але після сертифікації підприємства допомагатимуть і сусідам-сільгоспвиробникам.

Сільгосппродукція та неврегульована цінова політика

Отримати врожай – половина справи, далі його треба продати з прибутковою вартістю. Нині великою проблемою для аграріїв є неврегульовані державою ціни на сільськогосподарську продукцію, каже Андрій Воронкін. За його словами, в Європі вартість пшениці незмінна роками – 300–400 доларів за тонну. В Україні ж вона постійно коливається: у 2021 році за тонну пшениці давали 210–219 доларів, а під час повномасштабного російського вторгнення ціна на збіжжя знизилася вдвічі – до 115–116 доларів за тонну.

Натомість вартість пального у 2,5 раза вища, ніж торік. На 70 відсотків подорожчали засоби захисту рослин, міндобрива – втричі. Значно збільшилася вартість сільськогосподарської техніки.

– Минулого року нас звільнили від земельного податку та податку на нерухомість, а цьогоріч у травні цю пільгу зняли. Сподіваємось, що Кабмін зверне увагу на проблеми аграріїв, і ціни на зерно врегулюють. Необхідно, щоб у важкий для людей і країни час сільгоспвиробники почувались захищеними і мали змогу одержувати прибутки від праці, щоб розвивати справу, – переконаний Андрій Воронкін.

Очолюване ним господарство від початку російської агресії більшу частину угідь засіває пшеницею та соняшником. Нинішнього року врожайність пшениці становить 55 центнерів з гектара. Цьогоріч її реалізовуватимуть на експорт (торік цей показник склав 90 відсотків).

В Україні має працювати і ринок землі, переконаний керівник «Колоса». Земля повинна належати людям, а не заростати бур’янами.

– Коли в людини є наділ, а вона не хоче чи не може на ньому працювати, то чому їй не скористатися своїм правом і не продати землю? При цьому людям слід пояснювати, що земля – це інвестиції в майбутнє. Бо є такі, хто готовий через фінансову скруту віддати свою землю за безцінь, – висловлює свою думку Андрій Воронкін.

Втрати господарства через російську агресію

Перед повномасштабним вторгненням рашистів в Україну ТОВ «Колос» побудувало в Осіївці новий тік, великі склади, насіннєву лінію, де готували насіння до сівби, вартістю 30 мільйонів гривень. Московитські бомби, скинуті з літаків, знищили все дощенту. На протитанкових мінах підірвалися комбайн (його, на щастя, вдалося відремонтувати) і два трактори вартістю 270 тисяч євро. Попередньо загальні збитки сільгосппідприємства перевищили 50 мільйонів гривень, але з урахуванням іншого втраченого майна, реманенту та зруйнованої інфраструктури ця сума може сягнути понад 100 мільйонів гривень.

– Найголовніше, що вдалося врятувати людей. Адже техніку можна купити нову, зруйноване відбудувати, а от життя людей безцінне, – говорить директор ТОВ «Колос».

За його словами, всі збитки господарства задокументовані й подані до відповідних установ для отримання компенсації. «Втім, компенсацію ми готові почекати. Насамперед потрібна допомога нашим воїнам. Я часто їжджу до них і бачу їхні потреби. Був і під Бахмутом, і під Рубіжним», – каже Андрій Воронкін.

Незважаючи на завдані війною збитки, агропідприємству вдалося не тільки втриматися на плаву, а й поповнити машинно-тракторний парк новою технікою. Зокрема, придбано 2 німецькі трактори «Фендт» і причіпне знаряддя. Фінансову підтримку надала одна з лізингових компаній, з якою господарство співпрацює останні два роки.

Кількість землі і працівників збільшилась

Кількість працівників ТОВ «Колос» після початку повномасштабного російського вторгнення зросла більш ніж утричі. Якщо до війни їх у сільгосппідприємстві нараховувалось 40, то зараз – понад 140. Цьому сприяло залучення переселенців і оренда нових земель (багато людей, які орендували землю в селян, виїхали). Як розповів Андрій Воронкін, зараз у господарства близько 800 пайовиків. Усі зобов’язання перед ними виконуються. Це й орендна плата за землю (4 тисячі гривень за гектар), і підтримка соціальної сфери сіл, на території яких підприємство здійснює виробничу діяльність, і чистка доріг, і надання допомоги тим, хто її потребує.

У ТОВ «Колос» працюють близько 30 тимчасово переміщених осіб. Це люди з Лозової, Близнюків, Ізюма, Слов’янська, Добриньки тощо. Господарство не тільки забезпечило роботою всіх охочих переселенців, а й допомогло облаштуватися на новому місці. Це і ремонт будинків, і забезпечення одягом та продуктами харчування. До речі, люди з Добриньки, Бражківки, Корульки, Каменського знайшли тут другу малу батьківщину, адже російська агресія позбавила їх власного родинного гнізда.

– Жителі там узагалі все втратили. Будинків нема. А в нас вони отримали шанс на нове життя, – розповідає Андрій Воронкін.

Затрофеєна техніка для Збройних сил України

Кмітливість українських сільгоспвиробників, які тракторами цупили в московитів бронетехніку та військову амуніцію, увічнена на марці «Укрпошти». Не оминули рашистів увагою і хлібороби «Колоса». У березні 2022 року вони дізнались, що неподалік Барвінкового та Балаклії окупанти лишили техніку. Тож чому не скористатися нагодою? «Здобиччю» селян стали протитанковий самохідний комплекс «Штурм», тягач «Урал» і бронетранспортер.

– Техніку ми відвезли на базу в Близнюки, відремонтували й передали нашим бійцям. Перед тим ми теж намагались «розжитися» в росіян технікою, але та спроба була невдалою – окупанти обстріляли нас із танка, – згадує директор «Колоса».

У перші ж дні війни сільгоспвиробники створили фонд допомоги армії: крім продуктів харчування, відправляють на передову генератори, квадрокоптери, тепловізори, павербанки.

– Зі зброєю в руках захищають Україну і працівники нашого господарства. Ми тримаємо з ними зв’язок. З початком повномасштабного вторгнення багато наших хлопців рвалися на фронт, коли побачили, як ворог плюндрує рідну землю. Тож довелося пояснювати, що тут теж фронт. Хліборобський. Бо мають бути й ті, хто забезпечує людей продовольством і є надійним тилом для воїнів, – каже Андрій Воронкін.

Він щиро вірить у перемогу України та її подальше відродження і процвітання: «Виженемо ворога, піднімемо економіку. Ми воюємо, щоб дітям дісталась красива країна».

Більше новин у Харківська область на нашому сайті

Як повідомляли, війна завдала значних збитків лісовому господарству Харківщини. Через ліси області і досі проходить лінія фронту. 

Раніше пісали: в селищі Козача Лопань Харківської області внаслідок ворожих обстрілів загинув 50-річний чоловік, ще двоє людей поранені.

Також, нагадаємо: жителі Близнюківської громади можуть допомогти першокласникам зруйнованих шкіл Борівщини