Факти без контексту: як харків’янам не потрапити в пастку маніпуляцій

Маніпуляція працює тонше за фейк. Тут не вигадуються події з нуля, а змінюється їхній сенс: вириваються факти з контексту, перебільшуються загрози, замовчуються важливі деталі. Робиться це для того, щоб викликати страх населення, посіяти паніку чи недовіру до влади або ЗСУ. Саме у моменти реальної напруги пропаганда намагається «підсилити ефект» – додати до подій вигідні їй пояснення.

Для Харківщини це не абстрактна проблема. Навесні 2024 року російські ресурси активно поширювали повідомлення про нібито евакуацію з Харкова. Водночас замовчувалося, що погіршення безпекової ситуації стосувалося передусім районів поблизу Липців та Вовчанська, а безпосередньої загрози самому місту тоді не було.

У результаті правдивий факт – евакуація з окремих населених пунктів – подавався як доказ «масового покидання міст» і «хаосу в регіоні». Не вигадуючи подій, пропаганда просто відбирала з реальності зручні факти й ігнорувала все інше.

Приклад маніпуляції евакуацією / Фото: скріншот з пропагандистских телеграм-каналів

Харківщина постійно перебуває під таким інформаційним тиском, бо є прифронтовим та прикордонним регіоном. Страх, невизначеність і паніка – те, на що пропаганда намагається тиснути насамперед, щоб дестабілізувати регіон навіть без реального наступу.

Основні техніки маніпуляції фактами

Маніпуляція фактами не обов’язково стосується грубої брехні. Частіше вона працює через обробку й подачу саме правдивих даних так, щоб створити враження, яке вигідне комусь іншому.

• Беруть тільки ті дані, які вигідні

Один із найпоширеніших прийомів – показати реальний факт, але змінити або приховати ключовий контекст.

Наприклад, нещодавно російська пропаганда використала повідомлення поліції Харківської області про затримання місцевого збувача наркотиків. Ворожі Telegram-канали поширювали реальні фото затримання, але навмисно перекрутили сенс події: цивільного чоловіка назвали «військовослужбовцем ЗСУ» та приписали йому службу в конкретній бригаді.

Насправді ж, за офіційною інформацією поліції, йшлося про 54-річного цивільного мешканця Харківського району, який займався збутом психотропних речовин. Пропаганда не вигадувала сам факт затримання, але «перетворила» затриманого на військовослужбовця, хоча нема жодного підтвердження цьому.

Таким чином ворог намагається дискредитувати українських військових.

Приклад маніпуляції фактами / Фото: Центр протидії дезінформації РНБО України

• Маніпуляція думками

Наразі у контексті розмов про можливі мирні перемовини російська пропаганда намагається сформувати враження, нібито «більшість українців» підтримує поступки або переговори будь-якою ціною. Для цього використовують маніпулятивні «вуличні опитування».

Російські канали й акаунти в соцмережах поширюють відео з нібито відповідями українців про війну та переговори. Насправді частина таких роликів створена або змонтована за допомогою штучного інтелекту і не відображає реальних настроїв людей.

Центр протидії дезінформації зафіксував поширення таких відео, зокрема в TikTok, і повідомив, що вони є сфабрикованими.

Маніпуляція тут не в одному відео, а в самій ідеї: через псевдоопитування створюється ілюзія «думки більшості» українців, якої насправді не існує.

А як відрізняти справжні фото і відео від «сфабрикованих» «СК» пояснював у минулому експлейнері.

Фейкові відео «вуличних опитувань» про війну / Фото: Центр протидії дезінформації

Штучно створені сенсації

Не тільки ворожа пропаганда вдається до маніпуляцій. Деякі медіа або Telegram-канали також використовують ці техніки, які маскують під «важливі новини» або «результати опитувань». 

Так, інколи створюються гучні новини, на основі одного факту, який подається як загальна тенденція. Це створює викривлене уявлення про ситуацію. Наприклад, повідомлення про те, що у 2025 році на Харківщині закрилися 509 компаній, можуть подавати як доказ «кризи бізнесу». Але без іншого контексту такі цифри нічого не пояснюють. За той самий період, із січня по листопад 2025 року, 10 616 фізичних осіб – підприємців відкрили та офіційно зареєстрували бізнес у Харкові. Тобто один показник без ширшої картини легко перетворюється на маніпуляцію.

Статистика закритих та відкритих підприємств / Фото згенеровані ШІ

Або, коли у новинах про кримінальну або економічну ситуацію можуть показувати інфографіки з гучними заголовками на кшталт «Харківщина стала третьою за кількістю справ щодо шахрайства». Самі цифри можуть бути правдивими, але без пояснення, що за ними стоїть, візуальна подача створює відчуття «катастрофи», якої насправді може не бути.

Фото: Статистика Опендатабот

Також трапляються випадки «жонглювання» результатами соціологічних опитувань, коли у повідомленні не надається вибірка й методологія. Таким чином створюються гучні висновки про «настрої суспільства» або підтримку тих чи інших рішень.

Важливо 

Якщо в стрічці новин або соцмережах ви натрапили на контент, який тисне на емоції – лякає, обурює або викликає паніку, не поспішайте його поширювати. Краще зупиніться й перевірте інформацію за таким алгоритмом:

• Уважно прочитайте або перегляньте повідомлення, а не лише заголовок.
• Перевірте, чи відповідає заголовок тому, що написано в тексті.
• Знайдіть першоджерело цієї інформації. Чи заслуговує це джерело на довіру?
• Зверніть увагу на мову – чи немає маніпулятивних слів і закликів.
• Подивіться на дату публікації – стара новина може видаватися за актуальну.
• Перевірте, чи пишуть про це медіа з хорошою репутацією, наприклад, ті, що занесені на Мапу рекомендованих медіа. 

Перевірте, наскільки добре ви орієнтуєтеся в інформації, у наших квізах з медіаграмотності.

Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».