Допомога чи пастка: як шахраї заробляють на війні та що робити, якщо ви стали жертвою

Журналісти медіа «Слобідський край» разом із фахівцями Кіберполіції та медіаюристкою Людмилою Панкратовою розібрались, як працюють такі схеми, чому вони досі залишаються ефективними та як уберегти свої гроші.

Як працює найпоширеніша схема

Як правило, шахраї використовують однаковий алгоритм. Людині надходить повідомлення про нібито нову державну допомогу, компенсацію чи соціальну виплату. У тексті обов’язково є посилання та заклик діяти якомога швидше, адже «термін подачі заявок обмежений».

Після переходу людина потрапляє на сайт, який зовні дуже схожий на офіційний ресурс банку чи державної установи. Там її просять авторизуватися, ввести реквізити картки або підтвердити особу через інтернет-банкінг. Саме в цей момент шахраї отримують доступ до рахунку.

Начальник відділу протидії онлайн-шахрайству управління Кіберполіції Харківської області Іван Ярещенко каже, що після початку повномасштабної війни характер таких злочинів суттєво змінився.

«Дуже змінився вид шахрайства з приходом війни на територію України. Якщо до війни це були фішингові посилання за передоплату чи товар, то зараз, на превеликий жаль, усе змінилося. Фішингове посилання – це коли якісь посилання під виглядом тої чи іншої допомоги, наприклад, виплати від Президента, допомога переселенцям, пересилаються у Viber-чатах, Telegram-каналах. Потерпіла особа, наші громадяни за нею переходять, заповнюють цю анкету. Після того грошові кошти з її банківської картки чи кредитної карточки перераховуються безпосередньо шахраям», – говорить Іван Ярещенко.

За словами правоохоронців, більшість людей стають жертвами не через необізнаність, а через втому, поспіх та звичку автоматично відкривати повідомлення. Ярещенко радить не переходити за посиланнями, навіть якщо їх надсилають рідні або знайомі.

«Ви прийшли з роботи, ви втомилися, вам прислали якесь посилання, ну ви автоматом перейшли, ви гадаєте: «о Приватбанк», і теж стали жертвою шахраїв. Просто треба бути більш обачними. На жодні посилання переходити не треба. Навіть якщо вам це посилання прислала ваша мама чи ваша донька, перетелефонуйте людині і спитайте, це ти мені точно прислала, або цей акаунт уже знаходиться у шахраїв», – зазначає начальник відділу протидії онлайн-шахрайству.

Викрили шахрайську групу

Одна з нещодавніх справ, яку розслідувала Кіберполіція. Шахраї шукали українців у будинкових, робочих та місцевих Viber-чатах, після чого розсилали фішингові повідомлення.

«Був кейс, безпосередньо скам спільноти, яка знаходилася у телеграмах, що вони робили? Вони підшукували громадян України у вайбер-чатах, у всіх у нас є чат будинку чи під’їзду, або в робочих чатах, скидали туди згенероване фішингове посилання, допомогу, або там моя донька, наприклад, бере участь у конкурсі якомусь, проголосуйте, потерпілі особи туди переходили, і після цього їм пропонувалося верифікуватися в тому чи іншому мобільному застосунку онлайн-банкінгу», – розповідає Ярещенко.

Правоохоронцям удалося встановити всіх учасників групи, провести обшуки та передати справу до суду.

«Нам удалося «уфізичити» всіх учасників групи, провести санкціоновані обшуки, затримати всіх осіб причетних, у тому числі й організатора, і направити до суду. На момент документування цього кейсу збиток був близько півмільйона гривень. На момент передачі справи до суду цей збиток був у повному обсязі повернений потерпілим, але безпосередні учасники цього злочинного угруповання будуть нести покарання відповідно до чинного законодавства», – ділиться Іван Ярещенко.

Якщо вас ошукали: що потрібно зробити

Медіаюристка Людмила Панкратова наголошує: найкращий спосіб захиститися – не передавати конфіденційні банківські дані стороннім сайтам.

«Ці випадки шахрайства зустрічалися навіть мені. Наскільки я людина більш-менш досвідчена і розумію, що може відбуватися, оцей фішинг, так званий, я ніколи за цими посиланнями не переходила. Але якщо вже трапилося так, що ви справді перейшли за посиланням і кошти списали, то перше, що ви маєте зробити, це нічого не видаляти зі свого телефону, зайти на вебсайт Кіберполіції, тому що в них є можливість електронного звернення, тобто заявку можна подати, таку заяву про злочин можна подати навіть в електронному вигляді», – розповідає Людмила Панкратова.

Ніколи не повідомляйте:

• CVV/CVC-код із зворотного боку картки;
• PIN-код;
• логін і пароль до інтернет-банкінгу;
• одноразові SMS-коди та коди підтвердження.

Також медіаюристка радить завжди перевіряти джерело інформації про будь-які виплати. Якщо виникли сумніви – шукати повідомлення на офіційних сайтах державних органів або міжнародних організацій, а не переходити за посиланням із месенджера.

Якщо ж гроші вже були викрадені, діяти потрібно негайно:

• заблокувати банківську картку через банк;
• повідомити банк про шахрайську операцію;
• зберегти всі скриншоти, листування та посилання;
• змінити паролі до електронної пошти та онлайн-банкінгу;
• звернутися до Кіберполіції через сервіс ticket.cyberpolice.gov.ua або за телефоном 0 800 505 170;
• подати заяву до Національної поліції.

Чому важливо писати заяву

Багато потерпілих не звертаються до поліції, вважаючи, що шансів повернути гроші немає. У Кіберполіції наголошують: це одна з найбільших помилок.

«Від моменту, коли потерпіла особа написала заяву про вчинений злочин, що вона потерпіла, до кінцевого результату реалізації пройде десь від пів року до року або півтора. Тобто нам треба спочатку знайти цих шахраїв, провести попередні слідчі дії, потім негласні слідчі розшукові дії, зібрати доказову базу, що саме вони ошукали в той період часу особу, яка звернулася», – пояснює начальник відділу протидії онлайн-шахрайству управління Кіберполіції Харківської області.

Водночас, навіть якщо заява не стане основою окремого розслідування, вона може допомогти правоохоронцям установити масштаб діяльності злочинної групи.

«Сто людей звернулося, вони вважають, що не допомагають, їхнім кримінальним провадженням не займаються, однак ми можемо займатися кримінальним провадженням по одній із заяв, знайти бандитів, затримати їх і після цього, маючи їхню техніку на руках, отримані нами докази, знайти потерпілих, котрих вони ошукали, і ті кримінальні провадження, котрі вони просто написали, приєднати до нашого кримінального провадження», – зазначає Іван Ярещенко.

Правоохоронці та юристи наголошують, успіх розслідування багато в чому залежить від самих потерпілих.

«Звертатись однозначно треба, інакше, якщо ви не звертаєтеся, ви втрачаєте, по-перше, можливість того, що цей злочин розслідуватимуть і гроші вам повернуть, і, по-друге, ви по суті підживлюєте шахраїв, і вони, залишаючись безкарними, продовжують свою роботу по тому, щоб обдурювати громадян і по суті збивати з них гроші», – додає Людмила Панкратова.

Правоохоронці зазначають, тема державних виплат, гуманітарної допомоги та компенсацій залишається однією з найпоширеніших приманок для шахраїв. Тому головне правило цифрової безпеки – не переходити за підозрілими посиланнями, перевіряти інформацію лише через офіційні ресурси та не повідомляти нікому реквізити банківських карток чи коди підтвердження. Саме ці прості дії допомагають захистити не лише власні кошти, а й ускладнюють роботу шахрайських схем.