Як перевіряти фото і відео на «справжність»: прості цифрові інструменти для жителів Харківщини
Щоб не стати жертвою обману, мешканцям Харківської області варто знати кілька простих інструментів, які допоможуть за пару хвилин перевірити будь-яке фото чи відео. Це легко, не потребує спеціальних знань і може захистити вас від фейків, що часто поширюються під час війни.
В епоху сучасної війни візуальний контент стан одним з найвпливовіших видів цифрової зброї. Фото та відео викликають емоції швидше, ніж будь-який текст, і саме тому стають ідеальним ґрунтом для маніпуляцій.
Особливо актуальним це є для жителів прифронтової Харківщини, які постійно стикаються з інформаційними атаками.
Фейки — один із найсильніших інструментів війни
На сьогодні існують багато видів візуальних маніпуляцій. Ми зібрали декілька найпоширеніших з них:
1. Старі кадри, представлені як нові.
Наприклад, у 2024 році почало ширитися відео з нібито масовою евакуацією з Харкова. На кадрах чітко видно сніг, хоча на той момент у регіоні була тепла погода. Насправді ж відео, найімовірніше, було знято ще у 2022 році, на самому початку повномасштабного вторгнення.
Скриншоти з пропагандистських дописів у телеграмі
2. Зображення або відео з інших країн чи регіонів, які представляють як українські.
Часто такі фейки «імпортують» із Сирії, Іраку, Африки чи Південної Америки.
3. Змонтовані або підроблені зображення й діпфейки.
Наприклад, у 2024 році в мережі поширили відео з логотипом «Суспільне Харків», де нібито настоятель храму із села Циркуни Харківського району «програв гроші парафіян в онлайн-казино». У медіа з’ясували, що ролик потрапив у мережу з проросійських пабліків та був змонтований зі старих фото із фейсбук-сторінки місцевої парафії.
З проросійських пабліків поширилося підроблене відео з логотипом «Суспільне Харків» / Скриншот зроблено з сайту медіа
4. Відео, вирвані з контексту. Наприклад, беруться кадри з різних подій та подаються таким чином, аби створити у людей хибне враження.
Декілька простих методів, як перевірити фото
Зворотний пошук (Reverse Image Search)
1. Збережіть фото, яке хочете перевірити (наприклад, на телефон або комп’ютер).
- TinEye — https://tineye.com.
3. На сторінці натисніть кнопку «Завантажити фото» або значок маленької камери.
4. Виберіть фото зі свого телефона/комп’ютера.
5. Сайт покаже, де і коли це фото вже з’являлося.
Якщо фото вже гуляло інтернетом раніше — значить, його можуть видавати за «свіже».
Перевірка «на око»
Це найпростіший спосіб, яким може скористатися будь-хто. Просто уважно подивіться на фото і запитайте себе:
- Чи відповідає пора року зазначеній даті?
Якщо на фото «зима», а дерева зелені або люди в легкому одязі — щось не так. Інший приклад — у Харківській області в січні не буває зелених газонів.
- Подивіться на деталі навколо: номери машин, дорожні знаки, вивіски.
Завдяки цим маленьким деталям можна побачити, в якій країні було зроблено фото та як давно.
- Чи немає дивних елементів?
Якщо частини фото розмиті, перекошені або «висять у повітрі» — це може бути монтаж.
Як перевірити відео
Іноді відео здається «правдивішим», ніж фото. Але його теж можна перевірити за кілька хвилин.
1. Зупиніть відео та зробіть скриншот.
- Поставте відео на паузу — там, де добре видно обличчя, будівлі або техніку.
- Зробіть скриншот цього кадру.
2. Зайдіть на один з сайтів:
- Google Images — https://images.google.com.
3. Завантажте туди зроблений скриншот.
Сервіс покаже, чи з’являлося це зображення раніше і де саме. Якщо результат знайдено у новинах кількарічної давнини або з іншої країни — отже, відео видають за нове.
- Там потрібно вставити посилання на відео.
Як помітити монтаж або діпфейк у відео
Сьогодні можна дуже легко підробити навіть відео. Люди часто думають: «Раз рухається — отже, точно правда». Але це не так.
1. Подивіться на обличчя людини.
Якщо це діпфейк, часто помітні:
- дивна міміка — губи рухаються неначе «гума»;
- нерівні краї обличчя — воно ніби наклеєне;
- очі рухаються неприродно.
2. Придивіться до якості відео.
Ознаки підробки:
- раптові перепади якості — то різке, то розмите;
- розмиті частини обличчя або фону;
- дивні тіні та засвітлення, які не відповідають рухам людини.
До прикладу, у березні 2022 року в мережі з’явилося підроблене відео, де нібито президент Володимир Зеленський закликає українців скласти зброю і здатися росії. Насправді це був діпфейк, створений штучним інтелектом: обличчя Зеленського та його голос були змінені так, щоб мало реалістичний вигляд. Це відео швидко поширилося у соцмережах, але невдовзі його спростував сам президент.
Діпфейк з Володимиром Зеленським, де той начебто закликає до «капітуляції» / Скриншот з сайту imi
Від діпфейків потерпали і європейські політики – наприклад, прем’єрка Італії Джорджія Мелоні. Як повідомляє ВВС, на американських порносайтах ширилися діпфейки з її зображенням, які набрали мільйони переглядів. У 2024 році Мелоні подала до суду на двох чоловіків із Сардинії, яких звинувачують у створенні цих фейкових відео. Політикиня вимагала від підозрюваних 100 000 євро компенсації.
У 2024 році в мережі з'явився діпфейк з обличчям прем’єрки Італії Джорджії Мелоні /Скриншот з сайту BBC
У схожій ситуації опинилася й ірландська політикиня Кара Гантер. Через це, за інформацією Гардієн, жінка зазнала сильного тиску, багато хто втратив до неї довіру. Попри це, вона не відступила і перемогла на виборах, хоча й з невеликим відривом голосів. Окрім того, після інциденту політикиня почала активно порушувати питання регулювання діпфейків і підтримувала ініціативи щодо криміналізації/регулювання таких матеріалів.
У 2022 році проти Кари Гартер з’явився «порнографічний» діпфейк / Скриншот з сайту The Guardian
Де шукати спростування фейків
Не завжди потрібно все перевіряти самому. Є спеціальні сайти й організації, які щодня знаходять і спростовують фейки.
Ось де можна швидко перевірити інформацію:
1. Центр протидії дезінформації (ЦПД) – https://cpd.gov.ua.
Офіційно спростовують фейки про війну, безпеку, обстріли, відео й фото.
2. StopFake – https://www.stopfake.org.
Один із найвідоміших українських фактчекерських проєктів. Шукають фейки у соцмережах, на телеграм-каналах і в новинах.
3. VoxCheck – https://voxukraine.org/voxcheck.
Пояснюють маніпуляції у медіа, політичних заявах і вірусних відео.
4. Міжнародні фактчекери.
Перевіряють фейки, що поширюються по всьому світу, у тому числі й про Україну:
Як користуватися цими сайтами
- Зайдіть на будь-який сайт зі списку.
- У пошуку наберіть слово або фразу з відео/фото, яке хочете перевірити. Наприклад: «Харків обстріл школа відео», «вибух метро Харків», «біженці Європа».
- Подивіться, чи вже є спростування або пояснення.
Підведемо підсумок, візуальний контент — найманіпулятивніший, бо саме він сильніше за все впливає на наші емоції. Навіть проста перевірка може допомогти зрозуміти, чи правда перед вами, чи чергова «страшилка» з інтернету.
Нагадаємо, «Слобідський край» підготував відео, яке пояснює, як розпізнати ШІ-згенеровані фото та діпфейки за допомогою простих візуальних підказок.
Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».