Дитина в «цифрових джунглях»: Забороняти чи навчати?

Світовий тренд: Соцмережі під замком?

Останнім часом Європа та Австралія демонструють дедалі жорсткіший підхід до цифрової безпеки молоді. Франція планує заборонити соцмережі дітям до 15 років. Головна причина – не лише психологічний вплив, а й загрози гібридних атак, маніпуляцій алгоритмами та культурної експансії з боку РФ та Китаю.

В Україні це питання стоїть ще гостріше через повномасштабну інформаційну війну. Проте чи готові ми до радикальних заборон?

Що думають українці? (За результатами опитування НСЖУ)

Редакція телеграм-каналу «Spilka News» опитала понад 80 медійників, щоб з’ясувати пріоритети захисту дітей. Результати виявилися показовими:

1. Медіаграмотність понад усе (45%): Більшість журналістів вважає, що навчити дитину розрізняти фейки та розуміти алгоритми ефективніше, ніж просто вимкнути інтернет.
2. Верифікація віку (40%): Підтримка жорсткого регулювання платформ, де система чітко розпізнає «малого користувача».
3. Повна заборона vs Санкції (по 32%): Думки розділилися між радикальним обмеженням до 15–16 років та очищенням простору від російського контенту.
4. Скепсис до заборон: Лише 11% вірять у користь блокування TikTok та Telegram, а 17% категорично проти будь-яких заборон, вбачаючи в них загрозу свободі слова.

Цікаво, що лише 9% опитаних покладаються на державні інституції (СБУ, Кіберполіцію), що вказує на потребу в побудові вищої довіри до системи безпеки.

Медіаграмотність – це нова броня 

Одна із засад – захисту дітей від небезпек у соціальних мережах – формування медіаграмотності. І не лише у дітей, а й у дорослих, які далі мають навчати інформаційній гігієні дітей.

Медіаграмотність – це про свободу бачити ширше. Тут не місце заборонам. Адже медіаграмотність для усіх прошарків суспільства – це найпростіша форма безпечного виживання в інформаційному просторі. Людина, яка володіє бодай азами медіаграмотності, вже може протистояти базовим інформаційним загрозам. Хоча підвищення рівня медіаграмотності дорослих – тривала і нелегка праця. А результати навчання дітей основам медіаграмотності, очевидно, зможемо побачити за десятиліття. Втім, не сумніваємося, що вони будуть в рази стійкішими до різних маніпуляцій, брехні та ворожої пропаганди.

«Критичне мислення – це найпотужніша зброя проти гібридних атак. Наша мета –  перетворити медіагігієну на щоденну звичку кожного українця», зауважує голова НСЖУ  Сергій Томіленко. 

Поради для редакцій та батьків

Нацрада з питань телебачення і радіомовлення презентувала посібник, який стане в пригоді не лише журналістам, а й освітянам. Основні вектори:

• Дотримання етики та запобігання мові ворожнечі.
• Відповідальне висвітлення тем, що стосуються дітей.
• Протидія дезінформації через практичні кейси.

«Медіаграмотність –  це невід’ємна частина професійної культури та повсякденна звичка мислити», –  підкреслює голова Комісії журналістської етики Андрій Куликов.

Ось практичний чек-лист для батьків «5 кроків до безпеки дитини в мережі»:

• Встановіть «сімейні правила» використання гаджетів.
• Навчіть дитину не ділитися особистими даними (адреса, школа, номер телефону).
• Поясніть, що таке «цифровий слід»: усе, що потрапило в інтернет, залишається там назавжди.
• Домовтеся про довіру: дитина має знати, що може прийти до вас, якщо побачила щось, що лякає.

Безпека в ігрових чатах: Поради для дітей та батьків

Ігрові чати –  це не лише про стратегію перемоги, а й про соціалізацію. Щоб гра залишалася безпечною забавою, навчіть дитину наступним правилам:

1. Правило «Ніка» та Аватара

Ніколи не використовуйте реальне ім’я, прізвище або номер школи як ігровий нікнейм. Аватар має бути картинкою, а не реальним фото дитини. Це перший рівень захисту від ідентифікації в реальному житті.

2. Секретність особистих даних

Поясніть дитині, що ігрові «друзі» не мають знати:

• Де ви живете (навіть назву міста чи району).
• У якій школі навчаєтесь.
• Коли батьків немає вдома.
• Номери телефонів чи акаунти в інших соцмережах.

3. Обережно з «подарунками»

Маніпулятори часто використовують ігрову валюту (Robux, V-Bucks) або рідкісні «скіни», щоб завоювати довіру дитини. Навчіть дитину: якщо незнайомець пропонує безкоштовні бонуси в обмін на фото, відео чи особисту розмову –  це пастка.

4. Не переходьте за посиланнями.

У чатах часто розсилають посилання на «чит-коди» або «безкоштовні ресурси». Це найшвидший шлях підхопити вірус або втратити акаунт (фішинг). Домовтеся, що будь-яке посилання дитина відкриває лише після вашого схвалення.

5. Принцип «Тільки в грі»

Головне правило: спілкування з ігровими друзями має залишатися тільки в межах гри. Якщо хтось пропонує перейти в особисті месенджери (Telegram, WhatsApp) або зустрітися в реальності –  дитина має негайно повідомити про це батьків.

6. Кнопка «Блокувати» –  це суперсила

Навчіть дитину не терпіти образи чи дивні запитання. Якщо хтось поводиться агресивно або змушує почуватися ніяково –  потрібно негайно заблокувати користувача та поскаржитися (Report) модераторам гри.

Де знайти додаткову інформацію

«Дія.Освіта» – спеціальний розділ, де вміщено практичні інструменти, зокрема, освітні серіали, симулятори шахрайських ситуацій в онлайні з рекомендаціями для дітей і батьків, тести  для перевірки власних цифрових звичок тощо: https://osvita.diia.gov.ua/safer-internet

Центр Безпечного Інтернету – ресурс, який об’єднав тих, хто прагне убезпечити дітей від загроз віртуального світу – кібербулінгу,небажаного контенту, шахрайств тощо: https://saferinternetcentre.org.ua

Всеосвіта  – національна освітня платформа та інтернет-портал, створений для українських педагогів, учнів та батьків. https://vseosvita.ua/

Інформаційна служба НСЖУ