Від чатів у месенджерах до евакуації людей: як під щоденними обстрілами працюють вуличні комітети у Золочівській громаді
У Золочівській громаді Харківщини кожна вулиця має свого лідера, власний чат і систему взаємодії. Те, що до війни здавалося елементом локальної демократії, сьогодні стало механізмом оперативного реагування на обстріли, евакуацію та гуманітарні потреби мешканців прифронтової громади.
Як працюють вуличні комітети в Золочівській громаді, кореспондентці медіа «Слобідський край» розповів керуючий справами (секретар) виконавчого комітету Золочівської селищної ради Сергій Головань.
«Створювати органи самоорганізації населення (якщо говорити мовою закону) – або вуличні комітети, як ми їх зазвичай називаємо, ми розпочали ще до війни. Основна маса комітетів сформувалася у 2020–2021 роках. Загалом по всій громаді їх було створено понад 250 – буквально на кожній вулиці як у самому Золочеві, так і в усіх населених пунктах», – каже Сергій Головань.
У мирний час це бачилося як елемент розвитку локальної демократії, а в екстремальних умовах, за повної відсутності світла та зв’язку, саме голови вуличних комітетів стали головною сполучною ланкою між владою та кожною родиною.
Сьогодні координація здійснюється через мобільні робочі групи в месенджері, де окремо взаємодіють старости, і окремо – вуличні голови. До цих чатів долучені всі профільні підрозділи селищної ради, включно з управлінням соцзахисту. Оскільки через постійну загрозу обстрілів людям небезпечно зайвий раз пересуватися та відвідувати державні установи, весь інформаційний обмін перейшов у цифровий простір.
Навантаження на лідерів вулиць сьогодні таке, що в селищній раді їх напівжартома називають «вуличними президентами». Ці люди знають про своїх сусідів абсолютно все. Коли керівництву громади терміново потрібна інформація щодо певної адреси, вуличний голова миттєво звітує, хто там перебуває і яка допомога потрібна.
Уся ця праця тримається виключно на волонтерських засадах – голови комітетів не отримують заробітної плати. Вони використовують власні автомобілі, заправляють їх за свій кошт, формують невеликі мобільні групи, щоб централізовано забрати гуманітарну допомогу, привезти її на вулицю і під підпис роздати сусідам.
Щойно стається приліт, голова комітету миттєво передає дані: де саме горить будинок, де вибито вікна чи пошкоджено дах. Через голів комітетів також передаються дані постраждалих для надання термінової медичної допомоги чи евакуації до лікарень.
«Ми дуже задоволені цією моделлю. Спираючись на наш досвід, я наполегливо рекомендував би всім прифронтовим громадам України, які цього ще не зробили, створювати органи самоорганізації населення. Ба більше, я переконаний, що після війни цей закон треба вдосконалювати та надавати таким вуличним комітетам ще більше офіційних повноважень», – зазначає Сергій Головань.
Ми писали, прикордонна Золочівська громада Харківщини щодня перебуває під російськими обстрілами. Частина населених пунктів уже майже повністю зруйнована, люди живуть без газу, світла та води, а FPV-дрони полюють навіть на цивільних. Попри це мешканці продовжують залишатися вдома, працювати й вірити, що громада вистоїть.
Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».