Харківські аграрії мають плани розвитку, вірять у ЗСУ і не бояться роботи

Наразі аграрії проводять весняно-польові роботи. За інформацією Харківської обласної військової адміністрації, вже засіяно близько 15 відсотків із запланованих 570 тисяч гектарів. Дощова погода дещо призупиняє роботи, але фахівці вважають, що на врожайність це не вплине.

Велика проблема для сільгосппідприємств – розмінування території. Через мінну небезпеку аграрії, особливо на звільнених територіях та тих, де йшли активні бойові дії, не можуть працювати на полях. Зокрема, у Дергачівській громаді можливо використання лише 10 відсотків земель, у Липецькій та Циркунівській – узагалі неможливі польові роботи.

Важка ситуація і у тваринництві регіону. Наприклад, «Агрокомбінат «Слобожанський» – один із найбільших свинокомплексів на сході України, який знаходиться на території Чкаловської громади, за період окупації втратив близько 63 тисяч голів свиней. Господарство «Пані Юпітер» у Старосалтівській громаді втратило половину поголів’я корів. Зараз ці та інші найбільш постраждалі агропідприємства вже розпочали роботу, часто – практично з нуля. Але це – лише перші кроки, тож основне навантаження із забезпечення продовольчої безпеки лягає на підприємства з громад Харківщини, які, умовно кажучи, перебувають «у тилу». Це стосується і рослинництва, і тваринництва.

За даними ХОВА, активно працюючих господарств, які займаються тваринництвом, у регіоні лишилося десь 60 відсотків – близько 100. І навіть ті підприємства, що не були під окупацією та не постраждали від бойових дій агресора, пережили дуже важкі часи. Насамперед це стосується кормів та переробки продукції.

Як говорить Нововодолазький селищний голова Олександр Єсін, у перші місяці війни сільгосппідприємці громади опинилися в дуже скрутній ситуації.

– Фермер, в якого є велика рогата худоба, на самому початку війни звернувся до нас з питанням. Каже: «Може, молоко будемо роздавати? Нам усе одно його виливати». Бо наші виробники здають молоко на завод у Полтаві, а той тоді зупинився. Тож протягом березня 2022 року кожен день двотонна машина роздавала молоко. Спочатку в центрі Нової Водолаги, потім почали по селах возити. Через місяць завод відкрився, молоко роздавати перестали, але весь цей час, коли багато магазинів не працювало, виробники підтримували населення. М’ясокомбінат також надавав свою продукцію людям з найбільш вразливих категорій, у лікарню, військовим. Реалізувати її тоді підприємство не могло, а люди потребували підтримки, – розповідає Олександр Єсін.

Виробництво через війну не припиняли

Агрофірма «Світанок» із села Новоселівка Нововодолазької громади, яка займається тваринництвом, через війну не припинила виробництво. Її керівник Олександр Колісник упевнено розповідає про плани на майбутнє.

– Не тільки ми зберегли виробництво, таких підприємств достатньо. Зараз така ситуація, що території, де не було окупації і бойових дій, взяли на себе частину роботи тих, хто постраждав і зараз не може працювати. Мене якось питали колеги, на території яких тривали бойові дії, що їм робити з худобою та свинями. А що в такій ситуації, коли неможливо працювати, можна зробити з поголів’ям? Тільки випустити тварин, може, хтось забере, – говорить Олександр Колісник.

Він пригадує історію колеги із Запорізької області. Спочатку той був під окупацією, потім виїхав. Господарство його вже переписали на москалів, корів дорізають. А господарство чимале – і тваринництво, і рослинництво. Був чоловік головою підприємства, а за один день втратив усе. «Але він вірить у ЗСУ, тож не сидить без діла, допомагає військовим, займається волонтерством», – додає керівник «Світанку».

Його підприємство не припиняло працювати ні на день, бо тварин треба годувати. Зберегли все поголів’я – тут вирощують свиней. Запасалися комбікормом, привозили генератори на випадок відсутності світла. Всі люди залишилися на роботі: керівник на місці – і вони також. І свої магазини у Новій Водолазі не закрили, а ще продовжують роботу з дистриб’юторами, які розвозять їхню продукцію до інших населених пунктів.

Як каже Олександр Колісник, вони, як і раніше, забезпечують ланку «від поля – до столу», зв’язки не розірвалися. Хоча, зізнається, хотілося б більше магазинів, та поки що це не на часі. А от спроба започаткувати молочне тваринництво дуже вчасна – два місяці тому керівник «Світанку» їздив до Чехії, відбирав племінну худобу, яку в травні мають привезти.

Працювали і працювати будемо

Друге підприємство Олександра Колісника, «Новоселівка-Агро», займається рослинництвом.

– Сіємо кукурудзу, соняшник, пшеницю, ячмінь. Минулого року не досіяли 500 гектарів, бо через дощі не змогли прибрати кукурудзу і соняшник, тож досівали в цьому році ярими культурами. Гірчицю посіяли, завершуємо соняшник, багато кукурудзи. Насіння є, добрива є, щось у кредит взяли – днями тільки дали його, місяці два обіцяли, – розповідає керівник агропідприємства.

Зізнається, що працювати в рослинництві важкувато. По-перше, через невигідні ціни на врожай, по-друге, через порушену логістику – раніше зерно переправляли через порти в Чорному морі. По-третє, хвилює аграріїв заборона деяких країн ЄС ввозити до них українське зерно. Але якось намагаються виправити ситуацію.

Наприклад, впроваджують більш сучасні технології, щоб здешевити процес, для чого вкладаються в нову техніку. Зекономити кошти дозволяє перехід на рідкі добрива. «Та й органіка в нас є на добрива», – додає Олександр Колісник.

На запитання, чи багато допомагає аграріям держава, бо через війну ситуація в галузі таки непроста, а годувати українців треба кожен день, керівник відповідає, що зараз усім важко, державі теж.

– З цього боку головне, щоб були закони правильні, щоб вони не заважали галузі працювати. А так на державу надійся, а сам продовжуй працювати. І державі допомагати. Я вхожу до Всеукраїнської аграрної ради, яка тісно співпрацює зі Збройними Силами України. Збираємо кошти, купуємо транспорт, інші необхідні речі. Все, що військовим потрібно, те й купуємо, – розповідає Олександр Колісник.

За словами Нововодолазького селищного голови Олександра Єсіна, «Світанок» багато допомагає громаді та військовим з перших днів війни. Саме тут випікали хліб, коли магазини були закриті, бо підприємство має невеличку пекарню.

– Обласна рада допомогла знайти борошно, ми купували дріжджі, а тут випікали. Годували військових. Агропідприємство допомагає ЗСУ і грошима, і всім необхідним. Завжди можна звернутися з якимось проханням – не відмовлять. До того ж це підприємство – один з найбільших наших платників податків, забезпечує людей робочими місцями. Багато місцевих здають йому в оренду свої паї, – зазначає Олександр Єсін.

Питаю в керівника «Світанку», чи не було в нього бажання виїхати. Можливо, десь в іншому місці займатися агробізнесом було б легше? «Ні, – сміється він, – я якось жив чотири місяці у Німеччині, тоді зрозумів, що це не моє. Ми потрібні вдома, тут наше місце».

– У сільському господарстві ніколи легко не було, тому злякати аграріїв якоюсь роботою не вдасться – ми не лякаємося. Працювали і працювати будемо. Аби закони правильні були та з кадрами вирішити питання. Багато молоді повиїжджало через війну, хто буде працювати далі? Оце наразі дуже важливе питання, – каже Олександр Колісник.

P.S. У цьому сезоні агрофірма «Світанок» планує отримати перший великий урожай органічного фундука. Тож війна дійсно може багато чого зламати та знищити, але харківських аграріїв не злякати.

P.P.S. Коли Олександр Колісник розповідав про колег з області, він попросив особисто через газету передати привіт керівнику підприємства «Агро-Глянь» у Зачепилівській громаді Івану Гляню. «Іван Данилович, – каже, – це глиба, він теж переживає за своє підприємство, але все буде нормально. Наші харківські аграрії вміють і люблять працювати».

Нагадаємо, що Нововодолазька громада вирішила перейняти досвід польських колег та встановити на своїй території спеціальні контейнери для збору пластикових кришечок.

Також нагадаємо, що у Нововодолазькій громаді територіальний центр соціального обслуговування надає допомогу вразливим категоріям громадян. А ще у громаді пройшов благодійний марафон на підтримку ЗСУ.

Більше новин селища Нова Водолага та інших населених пунктів громади дивіться на нашому сайті.