Підписка на розсилку

Хочу отримувати головні новини:

На Куп’янщині росіяни тиснуть у бік Ківшарівки та Куп’янська-Вузлового - Трегубов

15.09.2026 12:25
Куп’янський напрямок, карта DeepState
Що відбувається на двох берегах Осколу / Скрін карти DeepState

На Куп’янському напрямку російські війська продовжують атаки на лівому березі Осколу. Найбільший тиск фіксують у напрямку Ківшарівки та Куп’янська-Вузлового.

Про це 15 вересня в ефірі телемарафону «Єдині новини» розповів речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов, передає «Слобідський край».

За словами Віктора Трегубова, загальна кількість російських атак у зоні відповідальності Угруповання об’єднаних сил зменшилася. Раніше фіксували близько 30 боєзіткнень за добу, напередодні їх було 14.

Водночас на окремих ділянках російські війська зберігають високий рівень активності. Серед них - Куп’янський напрямок, а також Лиманський і частина Слов’янського.

«Намагаються тиснути у бік Ківшарівки»

На Куп’янщині російські війська концентрують зусилля на лівому березі Осколу. Вони намагаються скоротити площу українського плацдарму.

«Вони активно намагаються на частині Куп’янщини, а саме на лівому березі річки Оскіл. Там вони ще намагаються активно тиснути у бік Ківшарівки, зменшуючи площу українського плацдарму», - пояснив Віктор Трегубов.

На іншому березі Осколу ситуація, за словами речника, відрізняється. Російські підрозділи там мають труднощі з утриманням раніше зайнятих позицій.

Трегубов зазначив, що Куп’янський і Лиманський напрямки залишаються для російського командування пріоритетними.

Біля Піщаного зберігається «хитка рівновага»

Окремо речник прокоментував ситуацію між Піщаним та Куп’янськом-Вузловим. Російські війська використовують цю ділянку для постійних атак протягом останніх місяців.

«Піщане і Куп’янськ-Вузловий - це їхній постійний маршрут атаки за останні місяці. Вони намагаються розширити та поглибити свої плацдарми і тиснути посередині українського плацдарму», - зазначив Віктор Трегубов.

За його словами, одне із завдань Сил оборони - покращити логістику та відтіснити російські підрозділи. Наразі ситуацію на цій ділянці він назвав «хиткою рівновагою».

«Наше завдання - проблеми з логістикою вирішити, цей плацдарм утримати і відкинути їхні війська. І це завдання зараз перебуває в стадії вирішення, а ситуація у стадії такої хиткої рівноваги», - пояснив Трегубов.

Водночас на інших ділянках Куп’янщини українські військові повертають контроль над територіями. Проте загроза для плацдарму на лівому березі Осколу зберігається.

Російських військових у зоні боїв стає менше

За оцінкою Трегубова, зараз російські війська не мають ресурсу для різкого посилення наступу найближчими тижнями. Ознак масштабного перекидання додаткових сил він не бачить.

«Станом на зараз безпосередньо в зоні бойових дій росіян більше не стає. Їх стає менше, і доволі помітно», - сказав речник Угруповання об’єднаних сил.

Російські військові дедалі частіше намагаються пересуватися малими піхотними групами. Іноді йдеться навіть про одного військовослужбовця.

Трегубов пояснив таку тактику великою кількістю безпілотників над лінією бойового зіткнення. Менші групи мають більше шансів залишитися непоміченими.

Осіння погода вплине на роботу дронів

Восени можливості для прихованого пересування піхоти скорочуватимуться через зникнення густої рослинності. Водночас тумани, опади та низькі температури можуть ускладнити роботу БПЛА.

«Падіння «зеленки» робить значно менш ефективним приховане пересування. Але зливи, туман або температура біля точки роси вкрай негативно впливають на роботу БПЛА», - пояснив Віктор Трегубов.

За його словами, вплив осінньої погоди залежатиме від конкретних умов. За ясної та відносно теплої погоди перевагу матимуть підрозділи, які активно використовують дрони.

Нагадаємо, 12 вересня з одного з найбільш небезпечних населених пунктів Вільхуватської громади Харківської області евакуювали 11 мешканців. Їхні будинки були повністю зруйновані, після чого мешканці звернулися по допомогу.

Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».