У селі на Харківщині у колодязі втілили образ понищеного лісу. Фото
Олександр Столовий, який народився в селі Козіївка Краснокутської громади, бере активну участь у благоустрої рідного села. Разом з батьком Віктором Столовим він вирішив відновити старий колодязь, що стоїть навпроти рідної хати.
– Реконструювати його ми вирішили напередодні Дня села, тоді до колодязя впав кіт. До речі, не в перший раз така історія траплялась з нашою криницею. Тато його витягнув, подзвонив мені та сказав, що необхідно щось уже з ним (колодязем) робити: “Ти ж у мене архітектор, зваргань якусь ідейку, щоб було для людей і про людей”, – розповідає «Слобідському краю» Олександр.
Ідея народилась майже одразу, за словами Олександра, декілька років тому в громаді був понищений ліс. Під виглядом санітарної різки було вирубано багато дубів. Тому чоловік вирішив втілити в колодязі дух ліса Окіп.
– А ще в тому лісі рік через рік ми бачили лосів. Одного разу, як вертався з рибалки – так його злякався, шо і вудилища покинув. Прийшлось вертацця, – йдеться у дописі Олександра.
Тоді він звернувся до коваля із сусіднього села Володимира Міщенка, розповів про ідею образу понищеного лісу Окопу.
– Я йому тільки ідею підкинув, а він вже сам вигадав лося. Головне для майстра – відкрити свій творчий потенціал, і він це зробив. До речі, він настільки був зацікавлений в цій роботі, що тричі переробляв лося, – каже Олександр.
Коваль почав роботу у вересні, а закінчив за декілька днів до війни. Ніхто з причетних до реконструкції гроші за свою роботу не брав. Ініціатори самі зібрали кошти лише на матеріал.
– В ногах найбільшої дикої тварини нашого краю ми висадимо плюща. І з часом, роками він поступово заплітатиме тіло велетня. І згодом заповнить повністю. Як і наш ліс Окіп, що обов’язково відновиться. Тільки для цього йому потрібен час і добрі додільні, стелепні руки і мислі Козіяр, – пише Столовий.
Встановили лося 13 травня, сам колодязь оздобили натуральним камінням. Обробкою прилеглої території та опорядженням займались будівники Олександр Павлов, Юрій Максименко та Іван Гебеш.
Читайте також:
Як Коломацька громада справляється з напливом переселенців
Мазали хату та частували унікальними стравами: як Краснокутщина вражала Київщину
Історії сільського життя Харківщини. Про деокупацію Херсону
Історії сільського життя Харківщини. Про пошту, раків та енергонезалежну дулю путіну
Історії сільського життя Харківщини. Про Кримський міст, підготовку до Дня села та дописи в соцмережах