Відновлення, евакуація, обстріли: які події відбувалися на Харківщині у 2023-му

Найкривавіший злочин росіян

5 жовтня близько 13:15 російські окупанти завдали ракетного удару по кафе та магазину в селі Гроза Шевченківської громади. Загинули 59 цивільних людей, у тому числі дитина, ще п’ятеро отримали поранення.

У Моніторинговій місії ООН в Україні дійшли висновку, що ракетний удар по кафе в селі Гроза був завданий російською армією. Жертвами стали 36 жінок, 22 чоловіка та восьмирічний хлопчик. Внаслідок трагедії повними сиротами залишилися восьмеро дітей, ще шестеро втратили одного з батьків.

За словами начальника ХОВА Олега Синєгубова, усі постраждалі – мешканці села Гроза. Він зазначив, що цей ракетний удар став найкривавішим злочином росіян на Харківщині з початку повномасштабного вторгнення.

Через вибух повністю зруйновані кафе і невеличкий магазин.

Як розповів речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко, у селі Гроза проходили поминки – відбулося перепоховання українського військовослужбовця.

– Він був похований у Дніпрі, але родичі хотіли провести перепоховання в селі, звідки боєць родом. Поховання організовувала родина загиблого військового, а саме дружина та син, який теж був військовим. Разом зі своєю дружиною і матір’ю він був у кафе, всі загинули, – сказав Дмитро Чубенко.

Внаслідок ракетного удару 15 сімей втратили двох або більше членів родини. У багатьох випадках ідентифікація проводилася за допомогою ДНК-тестів, бо інакше тіла впізнати було неможливо.

Внаслідок ракетного обстрілу загинули 59 цивільних людей, у тому числі дитина

З самого початку слідство припускало, що навів російську ракету хтось з місцевих, оскільки думав, що на поминальному обіді будуть побратими загиблого військового. Правоохоронці перевірили на причетність до злочину понад 50 жителів, які перебували в селі Гроза.

11 жовтня Служба безпеки України повідомила про те, що викрито двох зрадників, які навели російську ракету типу «Іскандер» на кафе в селі Гроза Шевченківської громади.

За даними СБУ, навели російські ракети на своїх односельців двоє місцевих жителів – 30-річний Володимир і 23-річний Дмитро Мамони.

Під час окупації частини Харківської області чоловіки добровільно перейшли на бік ворога, за що отримали «посади» у окупаційному так званому «управлінні внутрішніх справ військово-цивільної адміністрації Харківської області». Один з них працював «водієм конвойної групи», другий – «інспектором дорожньо-патрульної служби». Напередодні звільнення села обидва разом зі своїми родинами втекли до російської федерації.

За інформацією СБУ, зрадники за вказівками російських окупантів почали дистанційно формувати мережу інформаторів на підконтрольній Україні території. З початку жовтня 2023 року вони почали збирати інформацію про заплановане перепоховання загиблого українського військового у селі Гроза.

– Вони розуміли, що внаслідок ворожої атаки обов’язково загинуть мирні мешканці – їх знайомі із села, в тому числі й ті, хто надавав їм інформацію, – зазначає речник Управління СБУ в Харківській області Владислав Абдула.

Коли брати Мамони дізналися точну адресу та час проведення поминок, Володимир передав інформацію російським кураторам. Окупанти прицільно вдарили по селу із застосуванням оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер М».

На підставі зібраних доказів слідчі СБУ склали обом фігурантам підозри за фактом державної зради, вчиненої в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб. За цією статтею максимальна санкція – довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Наразі Служба безпеки України проводить комплексні заходи для встановлення місцеперебування та подальшого покарання зловмисників, які переховуються на території росії.

Примусова евакуація дітей

2 березня Куп’янська районна військова адміністрація оголосила евакуацію з 10 населених пунктів Вільхуватської громади, а також усієї Дворічанської та Петропавлівської громад. У Куп’янській та Курилівській громадах обов’язкова евакуація була оголошена для дітей та маломобільних людей.

Також 17 липня примусову евакуацію дітей оголосили у Вовчанській громаді, яка і зараз майже щоденно обстрілюється російськими окупантами.

Евакуацію дітей проводили з Вовчанська та сіл Варварівка, Красний Яр, Миколаївка, Вовчанські Хутори, Волохівка, Караїчне, Охрімівка, Мала Вовча й Огірцеве.

11 серпня начальник Чугуївської РВА Сергій Лободенко повідомив, що з вищезазначених населених пунктів вивезли 194 дитини.

– З цих населених пунктів ми всіх дітей евакуйовували. Дорослі мають право самостійно вирішувати, чи лишатися їм. У першу чергу ми повинні дбати про дітей. Поки що для масової евакуації підстав немає, – прокоментував Сергій Лободенко.

9 серпня начальник Куп’янської РВА Андрій Канашевич підписав розпорядження про початок обов’язкової евакуації у Куп’янському районі. Її почали проводити з Дворічанської, Петропавлівської, а також частково Кіндрашівської, Курилівської та Куп’янської громад.

Під час евакуації траплялися трагічні випадки. Унаслідок авіаудару по Куп’янську 19 вересня загинули двоє волонтерів громадської організації «П’ятихатки-БАМ», які поверталися з евакуації мешканців селища Ківшарівка. Тоді загинули щонайменше ще шість осіб.

– Ударною хвилею було уражено автомобіль, люди зазнали критичних поранень і загинули на місці, – зазначив голова правління благодійної організації «Координаційний гуманітарний центр» Євген Коляда.

27 жовтня на Раді оборони Харківської області ухвалили рішення оголосити примусову евакуацію сімей з дітьми з вищезазначених громад Куп’янського району. Крім того, згідно з рішенням Ради оборони, дітям буде заборонено в’їжджати у ці громади.

Уже 29 листопада начальник ХОВА Олег Синєгубов повідомив, що повністю завершено евакуацію дітей із трьох громад Куп’янського району. Усього вдалося вивезти 299 дітей. Разом із сім’ями число евакуйованих людей складає близько 500.

Також він зазначив, що в регіоні наразі не проводиться примусова евакуація на жодному з напрямків.

– Евакуація триває на Куп’янському напрямку, там щотижня виїжджає до 100 мешканців. У нас є телефони гарячої лінії, куди люди можуть звернутися. Заходи з евакуації безкоштовні, є можливість виїхати за межі Харкова та області, – зазначив Олег Синєгубов.

Наразі для евакуйованих зарезервовані місця у місті Харків та інших областях України – загалом тисячі місць. Евакуйовані мають супровід на всіх етапах – від транспорту до забезпечення житлом.

Однак через складну безпекову ситуацію 12 грудня очільник ХОВА наголосив, що примусова евакуація можлива ще в декількох населених пунктах.

– На Куп’янському та Борівському напрямках ситуація важка. Наразі розглядаємо можливу примусову евакуацію ще із декількох населених пунктів. Усе буде залежати від військової обстановки, – сказав Олег Синєгубов.

Людей, які евакуюються, заселяють в гуртожитки вишів Харкова і області, де комфортні умови для проживання. На перший період переселенців забезпечують гарячим харчуванням, після цього видають гуманітарні продуктові набори, аби люди самі змогли готувати їжу. Також евакуйованих реєструють як ВПО і вони отримують виплати, передбачені цій категорії громадян.

Евакуація мешканців селища Куп'янськ-Вузловий волонтерами ГО «Троянда на руці». Фото: Олександр Манченко, «Слобідський край»

Повідомити про бажання евакуюватися можна за номерами телефонів:

Гаряча лінія Мінреінтеграції 15-48 або написати у месенджери WhatsApp/Telegram/Viber на номер: 096-078-84-33;

Єдиний координаційний центр, працює цілодобово – 080-033-92-91;

Гаряча лінія Куп'янської МВА для мешканців громади, щоденно з 9:00 до 16:00 – 098-941-23-00.

У місті Харків у волонтерському центрі «ХАБ Вокзал» триває Програма екстреної підтримки ВПО з Куп'янського району. Допомогу можуть отримати всі нещодавно евакуйовані, а також люди, які виїхали самостійно. Телефонувати з понеділка по п'ятницю з 10:00 до 17:00 – 063-584-85-63.

Харків: навчання під землею

7 липня Рада оборони Харківської області ухвалила рішення відновити офлайн-навчання у закладах, де є облаштоване укриття. Однак через те, що майже у всіх школах Харкова таких сховищ немає, місцевою владою було вирішено облаштувати класи в приміщеннях харківського метрополітену. Організація повноцінного навчального процесу в підземці метро – унікальний випадок не тільки для України, але й для світу.

17 кабінетів площею 40 квадратних метрів облаштували на станціях «Перемога», «Університет», «Метробудівників», «Тракторний завод» та «Академіка Павлова». Була проведена робота над рекуперацією повітря та шумоізоляцією, доставлені парти та необхідне обладнання, яке розраховане на 20 дітей.

Директор Департаменту освіти міської ради Ольга Деменко пояснила, що класи сформували тимчасові – з учнів різних шкіл. При цьому кожна дитина має змогу повернутися до своєї школи на онлайн-навчання.

У кабінетах працюють учителі та тьютори, які зустрічають та проводжають дітей, займаються з ними під час перерви та безкоштовного обіду. До того ж на кожній станції працює медик, психолог та охорона. Тривалість уроків становить 30-45 хвилин залежно від віку учнів.

2-3 дні школярі навчаються офлайн, в інші – онлайн. Щодня проходять по три основні уроки. Зокрема, для молодшої школи це читання, математика та письмо, для середньої – українська мова, література, математика та історія. Усі інші предмети вони вивчають онлайн.

Навчання організоване у дві зміни: з 9:00 до 12:00 та з 13:00 до 16:00. Тобто в одному кабінеті за день зможуть навчатися два класи.

Тих, кому це необхідно, до станцій метро підвозить спеціальний автобус у присутності педагога. Після уроків він розвозить малечу.

Станом на 11 грудня в метрошколі навчалося 2142 дитини в 106 класах. Також обладнано два додаткових кабінети.

У Харківській міській раді зазначили, що ДСНС надало усі дозволи на навчання в метро. Школа ніяк не впливає на роботу метрополітену, оскільки кабінети розміщені не безпосередньо на станціях, а в підземних переходах, які частково перекрили для руху пасажирів, або в інших приміщеннях.

4 грудня виконавчий комітет міськради підтримав рішення організувати дитячий садок в приміщеннях Харківського метрополітену для дітей старшого дошкільного віку. Навчання планують почати з 6 січня 2024 року. Працюватиме він на станціях метро «Університет», «Перемога», «Академіка Павлова», «Метробудівників» і «Тракторний завод».

Один з навчальних класів у метрошколі в місті Харків. Фото: Харківська міська рада

Перше «довічне» на Харківщині

Харків’янин, який наводив ракети на будинок Харківської обласної державної адміністрації та інші цивільні будівлі Харкова, отримав довічне ув’язнення.

З лютого по квітень 2022 року 38-річний мешканець Харкова збирав інформацію про ЗСУ та інфраструктуру міста. Отримані розвіддані він передавав двом жінкам, які працюють на російські спецслужби. Одна з них наразі мешкає у москві, однак у 2014 році жінка перебувала на окупованій території в Донецькій області, де проходила службу в лавах так званої «днр» як медсестра. Інша кураторка мешкає у санкт-петербурзі та очолює проросійську організацію.

28 лютого 2022 року чоловік надіслав московській кураторці координати Харківської обласної державної адміністрації, а також надав дані для завдання ударів по головному офісу фірми ХАДО. У переліку опинилася ще низка адрес, по яких невдовзі «відпрацювали» окупанти.

У своїх соцмережах харків’янин публікував дописи, у яких заперечував збройну агресію рф проти України та схвалював дії російських військових. Саме він поширив публікацію про те, що «у місті Мерефа американськими вченими проводяться випробування небезпечних біологічних препаратів на пацієнтах».

Під час слідства у харківʼянина постійно змінювались версії: він розповідав, що нічого не знає та жодної інформації в рф він не передавав. 

Зрадник отримав довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. Суд визнав його винним у державній зраді та у поширенні матеріалів, де міститься виправдовування збройної агресії рф проти України.

«Відбудувати краще, ніж було»

У квітні 2023 року Уряд України затвердив постанову, яка визначає шість населених пунктів, відновлення яких буде проходити в межах експериментального проєкту. Мова йде про нові принципи комплексної відбудови. До списку увійшло село Циркуни, яке навесні 2022 року було деокуповано, а після звільнення зазнало великих руйнувань.

У травні Циркуни відвідав Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він пообіцяв, що найпершими у селі відновлять медичні заклади, ЦНАП та ліцей. Наразі вже запланована реалізація чотирьох масштабних проєктів з відбудови житлового сектору.

– Є постанова Кабінету Міністрів, відповідно до якої село буде відновлюватися. Зі свого боку ми мали забезпечити і скоординувати всі дії щодо розмінування, – сказав Олег Синєгубов.

4 серпня начальник Циркунівської сільської військової адміністрації Микола Сікаленко розповів «Слобідському краю», що сапери розмінували межі населеного пункту.

– Розмінували близько семи тисяч гектарів, боєприпасів було дуже багато знищено, підривали щодня. Поки що розмінували житлову забудову, це те, що входить до меж населеного пункту. Розміновуванням займалися різні підрозділи – ДСНС, Нацполіція, військові та ще багато. Найзамінованішою була лінія фронту, – говорить Микола Сікаленко.

Зараз у селі відновленням соціальних інфраструктурних об’єктів опікується Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, також окремо працює програма «єВідновлення».

Всього цьогоріч Харківській області з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено на відновлення понад 1,16 мільярда гривень. За ці кошти відновлюється 62 об'єкти інфраструктури, здебільшого це багатоквартирні житлові будинки.

Станом на 26 грудня вже відновлено 41 об’єкт, з яких 35 житлових багатоквартирних будинків у містах Дергачі, Чугуїв, Лозова, Балаклія, селищах Золочів та Старий Салтів, селі Нова Гусарівка. Також відбудували шість закладів охорони здоров’я в селах Лісне, Великі Проходи, Руська Лозова, Черкаська Лозова, Малі Феськи та у місті Харків.

Обласні конкурси повернулися

8 лютого 2023 року у Харківській області почалась реєстрація проєктних заявок на участь в обласних конкурсах «Разом в майбутнє» та «Ефективна медицина в громаді». Торік обласні конкурси не проводилися, але зараз вони дуже важливі для допомоги громадам у відновленні  та розвитку.

У бюджеті Харківської області було передбачено 60 мільйонів гривень на співфінансування «Разом в майбутнє» і 20 мільйонів гривень на «Ефективну медицину в громаді».

У регіоні реалізуються 44 проєкти обласного конкурсу «Разом в майбутнє» та 31 мініпроєкт обласного конкурсу «Ефективна медицина в громаді».

Як зазначила голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко, цьогоріч конкурс проводить в особливих умовах.

– Цього року проводимо конкурси в умовах воєнного стану, з урахуванням викликів сьогодення. Громади мали можливість подавати проєкти, пов’язані не лише з розвитком територій, але й з відновленням тих чи інших об’єктів, пошкоджених внаслідок російської агресії. На жаль, тепер у Положенні є і цей пункт. Особливу увагу маємо звернути на деокуповані громади, – зазначила Тетяна Єгорова-Луценко. 

Щонайменше 22 ракети по Харкову

29 грудня о 5:01 російські війська почали серію ракетних ударів по Харкову. Містяни чули щонайменше вісім вибухів попередньо у Холодногірському та Київському районах. Перша серія ударів закінчилася о 5:22.

Міський голова Харкова Ігор Терехов зазначив, що попередньо місто обстрілювали двома типами ракет – С-300 та Х-22.

Через обстріл з’явилися проблеми з електрикою для транспорту, неполадки невдовзі вдалося ліквідувати, тож транспорт курсував за розкладом.

О 6:59 окупанти здійснили другу хвилю з близько восьми ракетних ударів.

Начальник Головного управління Національної поліції Харківської області Володимир Тимошко повідомив про влучання в будівлю лікарні в Київському районі.
Третя хвиля з двох ударів пролунала о 7:54.

В ефірі національного телемарафону міський голова Харкова розповів, що у місті зафіксовано влучання 22 ракет. Постраждали поліклініка, школа, житлові будинки, відділення пошти та виробничі підприємства.

Загинули троє осіб, 13 – отримали поранення, з них 11 – були госпіталізовані, двом харків’янам надали допомогу на місці.

Протягом наступних двох днів Харків знову опинився під ворожими обстрілами. За даними ХОВА, 30 грудня о 19:00 та 19:20 росіяни випустили по обласному центру щонайменше 6 ракет, правоохоронці вилучили уламки «Іскандера». 

У результаті обстрілу постраждали 28 мирних жителів, з них 13 – були шпиталізовані. Серед пацієнтів двоє дітей 14 і 16 років та іноземний громадянин. Потерпілі у середньому та легкому стані.

Пошкоджені житлові будинки, будівлі готелів, приміщення закладів охорони здоров'я: Обласна клінічна лікарня, Обласна стоматологічна поліклініка, дві міські лікарні, транспорт.

У ніч на 31 грудня окупанти знову завдали ударів по центру Харкова безпілотниками «Шахед». Пошкоджені відділення банку, «Інститут метрології», житлові будинки, адміністративні будівлі та кафе. Без постраждалих.

Попри обстріли та інші негаразди, які спіткали Харківщину, регіон продовжує жити, працювати та відновлюватися. Мешканці області поступово повертаються. Під час підсумкової пресконференції начальник ХОВА Олег Синєгубов зазначив, що наразі у Харкові проживає 1,3 мільйона людей, в області – 2,3 мільйона. До повномасштабної війни Харків налічував 1,5-2 мільйони мешканців, а область близько 2,7 мільйона жителів.