Борівська громада: чим відрізняється життя на лівому і правому берегах

Про це кореспондентці видання «Слобідський край» розповіла заступниця начальника Борівської СВА Олена Клименко.

За словами посадовиці, на лівому березі Осколу залишається понад 630 людей. Частина з них живе буквально неподалік від лінії зіткнення. Наприклад, у Вищому Солоному залишаються 11 мешканців, у Нижчому Солоному — 31. У Богуславці живе менше десяти людей.

Ще складніша ситуація у Піско-Радьківському старостинському окрузі. Там, за даними СВА, залишається близько 286 людей. При цьому з Маліївки, яка розташована ближче до фронту, мешканців уже евакуювали.

Але навіть ті, хто залишається в інших селах лівобережжя, живуть в умовах, які важко назвати звичайними.

«У нас світла на території лівого берега громади немає ще із серпня 2025 року. Щоб люди могли зарядити телефони, павербанки чи ліхтарики, вмикають генератор. Окремо генератором підтримують роботу обладнання, необхідного для мобільного зв'язку», — розповіла Олена Клименко.

На правобережжі громади ситуація дещо інша. Тут залишаються близько 352 людей.

Найбільше — у Підвисокому, де проживає 141 людина. У Горохуватці — 45, у Бахтині — 88. В інших селах кількість мешканців значно менша: у Калиновому — близько двадцяти, у Мирному — 16, у Парнуватому — 13, у Ясеновому — 11, у Гаврилівці — 10.

При цьому назвати правобережжя безпечним аж ніяк не можна.

«Оце на днях стільки FPV-дронів кружляло, що й голови не можна було вгору підняти. Активність така, що краще  взагалі не виходити з хати», — описала ситуацію Олена Клименко.

Проте в побутовому плані різниця з лівобережжям помітна. На правому березі є світло, інтернет і мобільний зв'язок. Він може працювати із перебоями, але енергетики та провайдери намагаються відновлювати пошкоджені лінії.

Із водою ситуація залежить від конкретного населеного пункту. У більшості сіл люди користуються колодязями. У Бахтині є централізоване водопостачання.

Ще одна спільна проблема для частини сіл правобережжя — відсутність магазинів.

У Підвисокому працюють торговельні точки, та й то упродовж години-двох вранці, а от у Горохуватці та Бахтині магазинів немає. Тому за продуктами, ліками чи для вирішення банківських питань люди змушені їхати до Ізюма.

Через безпекову ситуацію намагаються користуватися не центральною дорогою, а польовими шляхами — там, де, за словами Олени Клименко, менше ризиків.

Попри небезпеку, правобережні населені пункти регулярно отримують гуманітарну допомогу.

«Продуктові набори для мешканців надає гуманітарна організація ADRA. Допомогу організовує громада. Продуктовий набір люди отримують раз на місяць, а хліб доставляють двічі на місяць», – зазначає посадовиця.

На лівобережжі ситуація складніша не лише через відстань до фронту, а й через ризики самої доставки.

Тут кожна поїздка — це окреме питання безпеки. Евакуаційні та логістичні маршрути перебувають під постійним спостереженням російських дронів. Саме тому люди намагаються пересуватися у час, коли їх складніше помітити, зокрема ввечері або вночі.

Раніше ми писали, як останні жителі залишали зруйновані Івашки на Харківщині.

Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».