«Землю із собою не забереш»: як аграрії Близнюківщини підтримують громаду та готуються до весни
Торік майже 10 % податкових надходжень у бюджет Близнюківської громади забезпечили три провідні агропідприємства. Проте за сухими цифрами звітності — розбомблені склади, безсонні ночі та щоденна небезпека.
За даними Близнюківської селищної ради, внесок аграріїв у бюджет громади розподілився так: ТОВ «Агрофірма «Берестівська» — 3,9 %; ТОВ «Колос» — 3,1 %; ПСП «Володимирівське» — 2,6 %. На першому місці за виплатами залишається лише «Укрзалізниця».
«Ми ведемо бізнес на землі. Тож куди поїдемо? Землю із собою не забереш», — розповідає кореспондентці медіа «Слобідський край» керівник «Колосу» Андрій Воронкін.
Нині графік аграріям диктує не лише календар, а й небо. Коли над полем летить російська зброя, механізатори глушать двигуни і чекають. Щойно затихає — повертаються до керма. Питання безпеки на полях стоїть гостро.
«Всі наші землі розміновані, повністю працюємо на своєму полі. Постійно прибираємо російський непотріб, який летить на наші лани», — каже керівник господарства.
Склади «Колосу» росіяни торік бомбили двічі, а востаннє — вже цьогоріч, 20 січня. Згоріло все: від стратегічних запасів до комбайнерських ременів. Наразі на підприємстві вирізають понівечені конструкції та заново зварюють дахи. Попри війну, 2025 рік завершили «у плюсі», але замість оновлення техніки кошти спрямовують на реанімацію тієї, що постраждала від обстрілів.
Щоб бути автономними, в господарстві встановили сонячні панелі, забезпечивши себе теплом та електрикою. «У відчай не впадаємо, бо хлопцям на передовій гірше. Ми хоч у теплих ліжках спимо», — ділиться Андрій Воронкін.
Господарство постійно підтримує ЗСУ: механізатори завжди задіяні — то витягнути щось треба, то притягнути, то завантажити. Трудовий колектив зберегли майже повністю: трьох колег провели на фронт, інших забронювали, бо без людей у полі не буде хліба ні в тилу, ні на передовій.
Зараз на полях ще лежить сніг, а озимина, хоч і підмерзла, стоїть зеленою. Попереду — лютнева підгодівля рослин, весняна сівба ярих культур та нова битва за врожай 2026 року.
Раніше ми писали, що майже кожна третя ділянка сільгоспугідь Харківщини (близько 29 % від загальної площі) лишається небезпечною через міни та снаряди. Внаслідок дій російських окупантів ці території повністю виведені з обігу, що призвело до втрати значної частини посівних площ.
Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».
Штурми біля Вільчі та Курилівки: де на Харківщині тривали бої з окупантами
Унаслідок обстрілу в Лозовій знеструмлено найбільшу котельню
Після удару по депо, де працювала його мати, став до лав ЗСУ: історія бійця, який воює на Куп’янщині
«Буквально дивлюся ворогу в очі»: історія харків’янина, який нищить росіян FPV-дронами