Історію військовослужбовця на своїй сторінці у Facebook розповіла і виклала пресслужба 113-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, повідомляє медіа «Слобідський край».

За три дні чоловік евакуював свою родину разом із кішкою та павуком. Залишив дружину в безпеці, але зробив це так, щоб вона не знала, що після цього планує піти до війська.

Єгор приєднався до підрозділу Національної гвардії, хоча формально його не брали. Перший бій прийняв у Козачій Лопані, допомагаючи мінометному розрахунку як цивільний. Коли йому відмовили в офіційній службі в Нацгвардії, не здався: пішов до територіальної оборони. 

Зараз боєць служить у 113-й окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ, пройшов шлях від простого солдата до командира роти. Батько завжди казав йому, що військова справа – це його доля. Тоді Єгор сумнівався, але війна показала, що батько мав рацію.

– Керування підрозділом дуже схоже на керування бізнесом. Але є одна величезна відмінність: якщо в бізнес люди йшли, тому що знаходили краще місце, то на війну вони йдуть з набагато гірших причин, – говорить Єгор.

Втрати – це те, що найважче дається військовим. Він пам’ятає, як тяжко було в Кліщіївці, але найстрашніші моменти пережив у Невському, де бої були особливо жорстокими. Єгор змінився за роки війни.

– Відчуття, що все вмерло. Залишився лише холодний розрахунок без емоцій, – каже боєць.

Війна витіснила з його життя всі емоції, залишивши тільки прагматичний підхід до всього, що відбувається. Проте Єгор вдячний своїм солдатам і вважає, що йому пощастило з ротою.

– Люди різні, але головне – це взаємодія. Якщо вона є, підрозділ працює ефективно. Мені з ротою справді пощастило, – говорить чоловік.

Єгор також підкреслює важливість балансу між ролями командира і товариша. 

– Я намагаюсь відстоювати людей своєї роти, часто це вдається, – зізнається військовий.

Єгор має велике бажання поставити крапку в цій війні і вважає, що виборювати свободу українці мають усі разом.

– Якби ми навалилися всі разом, роздали «люлей» і далі пішли піднімати економіку, було б краще для всіх. Ту навалу, яка лізе через «поребрік», треба зупинити раз і назавжди, – стверджує захисник. 

Раніше ми писали, як боєць 113-ї бригади ТрО виніс із палаючої хати жінку та її сина-інваліда. 

Також нагадаємо, що терміни явки до ТЦК за повісткою скоротили.