Як переможці медіафестивалю «Дитятко» вчилися у Страсбурзі протистояти фейкам
Оскільки тема цьогорічного форуму Ради Європи стосувалася поводження з інформацією, боротьби з фейками у контексті загроз для демократії, юні телевізійники з України — переможці медіафестивалю «Дитятко» у номінації «Місцеве самоврядування — це ми!» — цікавилися, як Європа навчає дітей врядувати та протистояти фейкам. Українці взяли кілька ексклюзивних інтерв’ю у європейських високопосадовців. Про це повідомляє прес-служба Харківської обласної ради.
Генеральний секретар Конгресу Ради Європи Андреас Кіфер розповів, що у його рідному Зальцбургу проводиться захід «Місто дітей».
— Діти отримують різні самоврядні ролі: сьогодні ти мер, а завтра можеш бути депутатом. Так діти можуть на практиці збагнути, як працює місцеве самоврядування, — зазначив пан Кіфер.
А ось щодо вміння відрізнити фейк від правдивої інформації, то тут, на його думку, діти зазвичай копіюють батьківську модель споживання інформації. Генсек Конгресу Ради Європи порадив юним українським телевізійникам споживати інформацію відповідально — ставити собі запитання «чи можливо це?», «чи має це відношення до того, що я вже чув?». Окрім цього, потрібно використовувати різні джерела інформації: друковані, електронні. Дотримуючись цього, можна критично проаналізувати отриману інформацію і визначити для себе: «так, це правда / ні, я маю сумніви стосовно цього».
Тіна Мулхакі, директор ще однієї інституції Ради Європи — молодіжного центру при Раді Європи в інтерв’ю для «Дитятка» розповіла, що у деяких школах існують ради шкільного самоврядування, їх у кожному класі представляє один-два учні. Щомісяця представники цих рад зустрічаються з вчителями та обговорюють, що необхідно змінити. Це якщо говорити про школи.
Щодо місцевого контексту, а саме муніципалітетів, то у Страсбурзі, наприклад, діє місцева молодіжна рада. Цих дітей, приблизно 13-15 років (середньої школи), обирають школи — по одній дитині від школи — до місцевої шкільної ради. Вони дуже часто зустрічаються з місцевими політиками і обмінюються досвідом — ідея полягає у спільному управлінні.
Звісно, воно не є достеменно спільним, діти роблять пропозиції, їх можуть приймати або ні. У Франції існує декілька так званих «шкіл демократії», якими певною мірою керують діти за допомогою дорослих.
— У Раді власне молодіжного центру Європи ми працюємо з представниками кожної держави-учасниці, з представниками відповідних міністерств та комітетів. У нас багато комітетів, де працюють молоді люди з різних міжнародних молодіжних організацій. Тож усе, що робить молодіжний сектор РЄ у сфері молодіжної політики, вирішується не лише урядовцями, а також і молоддю, яка представляє молодіжні організації з усієї Європи. І це — справжнє співуправління, оскільки, якщо урядовці хочуть щось зробити, а молодь цього не хоче, цього не буде, — наголосила Тіна Мулхакі.
Директорка директорату з питань людської гідності, рівності та врядування РЄ Клаудія Лучіані підкреслила, що з навичками протистояння дезінформації не народжуються. Їх потрібно формувати у процесі навчання, коли діти вчаться дослуховуватися до думки інших, бути активно залученими у демократичний процес.
— Сильна демократія ґрунтується на потужній ролі громадських медіа, які не ретранслюють позицію політичних структур, а говорять правду. Саме це сприяє формуванню у молоді навичок антифейкового сприйняття інформації, — зазначила Клаудія Лучіані.
Окрім цього, вона порадила перевіряти новини, використовуючи соціальні медіа, оскільки вони є не лише осередком створення фейкової інформації, а також і можливістю перевірити правдивість інформації.
Читайте також: Обласних депутатів скликають до Харкова