Куп’янщина формує майбутнє онлайн: як громада працює в умовах розсіяння мешканців

Через повномасштабні бойові дії Куп’янська громада стикнулася з безпрецедентним викликом – її мешканці географічно розпорошені не лише по різних областях України, а й по країнах Європейського Союзу та всього світу. Сама місцева влада змушена працювати в умовах релокації.

Як у таких реаліях зберегти систему управління, залучити людей до ухвалення рішень та підготувати підґрунтя для повернення тих, хто виїхав, журналісту медіа «Слобідський край» розповів начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін.

Дорожня карта для релокованої громади

За словами начальника МВА, фізична відсутність людей на території громади не повинна зупиняти процеси стратегічного планування. Навпаки, саме зараз закладаються юридичні основи для майбутнього відродження Куп’янщини. Активну співучасть жителів у розробці Стратегії розвитку Куп’янської міської територіальної громади, яка наразі перебуває на фінальній стадії прийняття, він називає важливим етапом залучення мешканців до управління громадою.

«Цей стратегічний документ є фундаментальною дорожньою картою життєдіяльності Куп’янщини. Ключова мета – визначити чіткі пріоритети відновлення економічного, соціокультурного та інфраструктурного потенціалу, забезпечити високу інвестиційну привабливість території для міжнародних партнерів та донорів, а також створити надійний правовий і безпековий фундамент для майбутнього повернення та реінтеграції евакуйованого населення. Попри релокацію, куп’янчани виступають повноправними співавторами Стратегії, безпосередньо визначаючи візію майбутнього свого рідного краю», – зауважує Андрій Беседін.

Оскільки громада фактично втратила свій цілісний територіальний простір, управлінцям довелося шукати нові форми комунікації. Андрій Беседін описує поточну модель взаємодії із земляками через цифрові платформи таким чином: «Збереження єдності громади та консолідація її людського капіталу є стратегічним пріоритетом. Географічне розсіяння куп’янчан по Україні та світу зумовило розбудову моделі «віртуальної громади», яка дозволяє підтримувати постійний зв’язок із земляками в інших регіонах країни, а також у країнах Європейського Союзу та світу». 

Для забезпечення ефективної взаємодії, інформування та залучення громадян до управління громадою використовуються такі інструменти: офіційний вебсайт громади, Telegram-канал та сторінка у Facebook, які функціонують у режимі «єдиного вікна», надаючи інструкції щодо оформлення державних виплат, правової підтримки та реінтеграції, можливість задати питання та отримати зворотний зв’язок.

Як розповідає Андрій Беседін, існує мережа цифрових груп для куп’янчан, які перебувають у тому числі за кордоном, що дозволяє оперативно координувати надання допомоги та доносити цільову інформацію від адміністрації.

Онлайн-прийоми начальник військової адміністрації та профільні спеціалісти проводять через платформи відеозв’язку, забезпечуючи прямий контакт з мешканцями незалежно від країни їх поточного перебування.

Електронні консультації та опитування перед ухваленням рішень щодо планів відновлення, перейменування об’єктів топонімії тощо – проводяться цифрові опитування через Google-форми. Зокрема, цей інструментарій використали під час збору пропозицій до Стратегії розвитку громади, щоб урахувати думку куп’янчан за кордоном нарівні з тими, хто на Харківщині.

Громада активно інтегрує інструменти цифрової демократії – електронні звернення та петиції, надаючи правові підстави для дистанційного ініціювання розгляду важливих питань життєдіяльності.

Роль евакуйованих у майбутньому Куп’янська

Розповідаючи про те, які саме обов’язки та завдання покладаються на релокованих громадян, Андрій Беседін вказує на низку основних напрямів. 

Зокрема, експертне волонтерство та розробка стратегічних документів – кваліфіковані спеціалісти з-поміж куп’янчан (юристи, архітектори, економісти) мають можливість дистанційно залучатись до профільних робочих груп та брати безпосередню участь у підготовці Стратегії розвитку громади, Програми комплексного відновлення території, програм соціально-економічного розвитку, надавати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, які узагальнюються та доводяться адміністрацією суб’єктам законодавчої ініціативи.

«Також культурна та гуманітарна дипломатія – мешканці громади за кордоном стають офіційними амбасадорами Куп’янська, допомагаючи залучати міжнародні благодійні фонди, налагоджувати зв’язки з містами-побратимами та організовувати логістику гуманітарних вантажів для релокованих установ», – каже начальник МВА. 

Адвокація прав постраждалих громадян – спільно з профільними громадськими організаціями (зокрема тими, що захищають права цивільних осіб, які постраждали від війни та незаконних затримань), релоковані мешканці можуть брати участь у публічних заходах, круглих столах та міжнародних платформах.

«Кордони держав чи областей не розірвали зв’язок куп’янчан з домом. Завдяки впровадженню сучасних технологій та збереженню високої громадянської активності мешканців, Куп’янська територіальна громада залишається єдиним, функціональним організмом. Ми спільно розв’язуємо проблеми сьогодення в евакуації, спільно розробляємо стратегічні документи та разом проєктуємо майбутнє повернення й відбудову рідного краю», – наголошує Андрій Беседін.

Як змінилися підходи до «бюджету участі» в Куп’янській громаді під час повномасштабної війни, «Слобідський край» розповідав раніше. 

Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».