Боєць 3-ї танкової отримав тяжке поранення: вижити допомогло кохання

Історію подружжя пресслужба 3-ї окремої Залізної бригади виклала на своїй сторінці у Facebook, повідомляє медіа «Слобідський край».

Олена познайомилася з Михайлом дев’ять років тому.

– Мабуть, доля так розпорядилася. Мені тоді було дуже важко: депресія, викликана попереднім негативним досвідом. І тут з’являється сильний, добрий, уважний і чуйний чоловік, – говорить Олена.

За рік у сім’ї народився син Микита. Олена працювала вдома на Вінниччині. Михайло ж, щоб краще забезпечувати родину, знайшов роботу в Києві. Подружжя укладало плани на майбутнє, допоки не почалася велика війна.

– Важко описати стан, в якому я тоді перебувала. Тривоги додалося, коли Михайлу прийшла повістка. Мишко мене усіляко заспокоював, пояснюючи, що кожен чоловік має захищати свою сім’ю, рідну землю від ворога. Згодом я вже гордилася ним, що не злякався і не став ховатися, як деякі, – каже Олена.

Михайло опинився в 3-й окремій танковій Залізній бригаді. З березня 2022 року стрілець-зенітник піхотного батальйону вже брав участь у боях.

Він щодня телефонував дружині або писав повідомлення. Одного березневого дня цього року перед виходом на бойове завдання Михайло, як завжди, зателефонував та попросив не хвилюватися. Попередив, що знову почуються за кілька днів, коли його змінять. Та в обумовлений день дзвінка від чоловіка не було. Спроби достукатися до нього або побратимів були марними.

– Я бачила у месенджері, що вони читають мої повідомлення, але не відповідають. Зрозуміла, що з Михайлом щось сталося. Потім один із побратимів чоловіка написав, що зі мною зв’яжеться командир і все розповість, – згадує Олена.

З’ясувалося, що Михайло отримав важке поранення і був евакуйований до шпиталю у Харкові. 11 березня 2024 року на Куп’янському напрямку по позиції, де він перебував, ворог завдав удару з БПЛА. Михайло прикрив собою побратима і отримав важку вибухову травму з численними переломами лівої руки та правої ноги, а також осколкові поранення грудної клітки.

Почалася багатомісячна боротьба жінки за здоров’я чоловіка: безсонні ночі, неймовірне нервове напруження, здобутки і втрати.

– На жаль, лікарі не змогли врятувати поранену руку чоловіка. Вона була дуже пошматована. Довелося ампутувати. Ногу збирали по шматочках. Багатоуламковий складний перелом. Весь час була з ним у Харкові, потім у Києві, де теж була операція, – каже Олена.

Про геройський вчинок чоловіка дізналася від врятованого – Захара Харківа, земляка з Вінниччини. У відпустці Захар майже щодня приїжджав до побратима в Немирів, куди того, поближче до дому, перевели на лікування та подальшу реабілітацію. Він і розповів, що завдяки Михайлу отримав лише легке поранення. А в липні подружжя отримало страшну звістку: невдовзі після відпустки Захар загинув, виконуючи бойове завдання.

– Міша дуже переживав. Не вірив, що друг загинув. Йому було погано, тиск підскочив, тому не зміг бути на похованні. Вже згодом з’їздили на могилу, – розповідає Олена.

Подружжя продовжує свою боротьбу. Бійцю нещодавно зняли з ноги апарат Єлізарова, попереду – тривала реабілітація. Просувається черга на протезування руки. Жінка каже, що їй уже легше. А син Микита пишається татком та допомагає призвичаїтися до нового життя.

Раніше ми писали, як офіцер з Хмельниччини знайшов кохану в Харкові.

Також нагадаємо, що харківські нацгвардійці поїдуть у Мадрид на Strong Spirit’s Games.