«Відчував, що роблю внесок у загальну скарбничку перемоги», – боєць з Харківщини про війну

Історію військовослужбовця медіа «Слобідський край» розповіли у Харківській окремій бригаді Сил територіальної оборони.

До повномасштабної війни Олександр займався приватною юридичною практикою та працював з підприємствами. Мав улюблене хобі – свою пасіку. Тоді, каже Олександр, війна на Донбасі здавалася чимсь далеким. Але 24 лютого 2022 року вона увірвалася в його життя звуками вибухів.

– Після недовгих роздумів вирішив для себе, що час настав, треба визначатися, де я і з ким. Наступного ранку пішов до військкомату вступати до лав Збройних сил. Майже весь день був витрачений на оформлення документів. Але вже 26 лютого вранці я приєднався до батальйону Сил територіальної оборони, а 27 лютого разом з побратимами виїхав на перше бойове завдання, – згадує чоловік.

До бойових дій довелося адаптуватися дуже швидко, зазначає боєць. Каже, всі, хто потрапив до територіальної оборони в кінці лютого 2022 року, одразу опинялися в епіцентрі подій.

– Усе розпочалося аж занадто швидко. Вже в перші дні прилітало так, що й досі пам’ятаю. Були авіаудари, прилітали «калібри» – я перебував за пару сотень метрів від епіцентру. Як у будь-якої цивільної людини, спочатку все це в мене викликало сильний страх, був шок. Не хотілося ані їсти, ані спати. Але коли Україна почала давати відсіч, психологічно стало набагато легше. Я зрозумів, що мені не страшно, і ми можемо перемагати окупанта. Навіть щоденні побутові труднощі почав сприймати як виклик, як змагання. Я відчував, що своїми діями приношу користь та роблю внесок у загальну скарбничку перемоги, – говорить військовий.

Олександр має числівник у позивному, що доволі незвично. Проте історія з його псевдо дуже проста.

– Над своїм позивним довго не розмірковував, бо немає часу креативно вигадувати. Я працював юристом, тож вирішив, що буду «Юрист». Але коли об’єдналися з іншою частиною підрозділу, виявилося, що там теж є боєць з таким позивним. Але ми з цим швидко розібралися, вирішили, що я буду «Юрист-1», а він – «Юрист-2», – згадує Олександр.

За цей час боєць навчився справлятися з емоціями під час обстрілів, проте каже, що звикнути до них неможливо.

– На війні швидко вчишся розрізняти «виходи» та «приходи». За цей час з чого тільки по нас не стріляли: міномети, танки, САУ, РСЗВ, кулемети… Всі обстріли жахливі по-своєму. Головне, що я зрозумів за час війни – майже будь-який обстріл можливо пережити, якщо не нехтувати правилами безпеки. Інстинкт самозбереження працює – не дає повністю звикнути й донині, – говорить чоловік.

Довгий час Олександр був стрільцем та встиг опанувати ще кілька видів зброї. Тому зараз працює у складі мінометної батареї.

– Іноді бувають «дуелі», коли ми ведемо вогонь по ворогу, а він – по нас. У цей момент відчуваєш весь спектр емоцій, від відчаю до азарту. Ці відчуття дуже важко пояснити та ні з чим неможливо порівняти, – зізнається «Юрист-1».

Раніше ми розповідали про Степана з позивним «Морфін» – бойового медика родом з Галичини, але з 2006 року чоловік живе у Харкові. У 2020 році він підписав контракт з Національною гвардією, бо вже тоді розумів, що повномасштабна війна неминуча. За вісімнадцять місяців він урятував десятки життів та провів декілька важких кількамісячних ротацій на передовій.

А також про Сергія, який служить у складі Залізної бригади та захищає Харківський напрямок, а дружина та двоє донечок чекають на нього вдома. Родина хвилюється за свого захисника, а він навіть з передової робить сюрпризи для коханої жінки.

Та про 30-річного Євгена з позивним «Банді» – бійця Дергачівського окремого батальйону територіальної оборони Харківської окремої бригади Сил ТрО.

Головні новини Харківська область читайте на нашому сайті.