«По нас стріляли, але ми виконували свою роботу»: історії бійця, який ніс службу біля Харкова

Про це повідомляє 5 Слобожанська бригада «Скіф» НГУ, передає Слобідський край.

«Я прийшов сам, свідомо вирішив спробувати себе у військовій справі», — розповідає військовослужбовець.

До служби Юрій працював у різних охоронних структурах. Після певного часу у цивільному житті вирішив повернутися до військової справи та приєднатися до Національної гвардії України.

Свою службу він розпочинав стрільцем у спеціальній патрульній роті, пізніше проходив службу у дипломатичній роті. Після початку повномасштабної війни підрозділ реорганізували, і військовослужбовця перевели до патрульного батальйону.

За роки служби «Стеша» виконував завдання на різних напрямках. Зокрема, він брав участь в операціях у районах Моспанового та Балаклії, де військові проводили зачистку територій від російських диверсійно-розвідувальних груп.

«Нас привозили на позиції, ми займали рубежі, перевіряли території, шукали ворожі групи. Там були представники незаконних збройних формувань. Їх ліквідовували наші сили», — згадує Юрій.

За його словами, навіть під час бойових зіткнень військові продовжували виконувати поставлені завдання.

«По нас стріляли, але ми свою роботу виконували», — додає гвардієць.

Близько двох років Юрій несе службу на блокпостах на в’їздах у Харків. Він зазначає, що військова служба завжди залишається складною — як фізично, так і морально.

«Вся служба важка. Буває морально непросто, але це наш обов’язок», — говорить військовий.

Серед найбільш пам’ятних моментів Юрій згадує ще період проведення антитерористичної операції. Тоді підрозділ перебував приблизно за 30 кілометрів від Донецька.

Під час перевірки одного з транспортних засобів військові виявили у мікроавтобусі зброю та боєприпаси.

«Зупинили мікроавтобус для перевірки документів. Почали оглядати — і знайшли два гранатомети «Муха», гільзи, патрони, тубуси», — розповідає «Стеша».

Водій пояснив знахідку тим, що нібито віз це дітям для ігор.

«Він сказав, що везе це дітям гратися. Я йому кажу: «Яким дітям? Ти розумієш, що це таке?» Після цього викликали відповідні служби», — пригадує військовий.

Говорячи про ставлення цивільних до війни та служби, Юрій наголошує, що кожна людина має самостійно ухвалювати рішення.

«Я нікого не засуджую. У кожного є своя голова і своє серце. Людина сама має вирішити, чи готова вона зробити цей крок», — зазначає гвардієць.

Водночас він підкреслює, що потреба у військових залишається великою.

«Хотілося б, щоб більше людей долучалися і щоб усе це швидше закінчилося. Але змусити неможливо — це має бути усвідомлене рішення», — говорить Юрій.

У вільний від служби час військовий намагається відновлювати сили поруч із родиною.

«Люблю прогулянки, риболовлю, просто провести час із рідними. Це допомагає перезавантажитися», — розповідає він.

Разом із військовими на одному з блокпостів служить і пес Кардан, якого евакуювали з окупованої території Донецької області.

«Він з усіма грається, ми його годуємо, доглядаємо. Шкода було залишити його самого», — каже Юрій.

Кардан став частиною гвардійського колективу та своєрідним символом домашнього тепла для військових під час служби.

Нагадаємо, що ми писали про розвідника 4-го штурмового батальйону 92-ї окремої штурмової бригади з позивним «Школьнік», який з початку 2024 року виконує бойові завдання на передовій. Головна робота бійця — виявляти позиції противника та передавати координати операторам ударних дронів.

Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».