Вересень, що змінив Харківщину: як відбувався контрнаступ 2022 року

Харківська наступальна операція розпочалася 6 вересня 2022 року. Її також називають Слобожанським контрнаступом. Упродовж наступних тижнів Сили оборони звільнили більшу частину окупованої Харківської області, вийшли до державного кордону на півночі та продовжили рух за Оскіл.

«Слобідський край» відновлює хронологію тих вересневих днів – від прориву біля Балаклії до виходу українських військ на нові рубежі на сході.

Удар там, де його не чекали

До осені 2022 року Балаклія, Куп’янськ та Ізюм відігравали важливу роль у російській системі постачання на північному сході України. Через цей район ішли техніка, боєприпаси та особовий склад для підрозділів, які діяли на Харківщині та Донбасі.

Підготовку українського наступу приховували. На той час багато уваги було прикуто до півдня України, де також тривали наступальні дії. Російське командування перекидало туди частину сил.

Звільнення Харківщини у вересні 2022 року / Фото: АрміяInform

Український інститут національної пам’яті серед передумов успішної операції називає постачання західного озброєння та удари по російській логістиці. Системи HIMARS дали можливість уражати склади боєприпасів, командні пункти та інші об’єкти в тилу російських військ.

Уже 7 вересня стало зрозуміло, що йдеться не про локальний удар. За оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), українські підрозділи скористалися тактичною несподіванкою, пройшли щонайменше 20 кілометрів углиб окупованої території та звільнили близько 400 квадратних кілометрів.

Представник Центру досліджень воєнної історії ЗСУ Андрій Коваль описував початок операції як раптовий і стрімкий. Наступ розвивався у напрямку Балаклії та від Чугуєва на Шевченкове.

«Хаотичний відступ, а подекуди і панічна втеча російських окупантів на цих напрямках наступу дозволили підрозділам Сил оборони України не лише стрімко звільнити значну за площею територію, але й закріпитися та убезпечити себе від можливого контрудару ворога», – розповідав Андрій Коваль.

Від Балаклії – до Куп’янська та Ізюма

Одним з перших великих міст, над яким знову підняли український прапор, стала Балаклія. У різних хронологіях фігурують 7 і 8 вересня: АрміяInform датує деокупацію міста 7 вересня, УІНП зазначає, що 8 вересня над Балаклією вже майорів український прапор.

Балаклія стала першим містом, з якого почався великий контрнаступ / Фото: УНІАН

Темп наступу залишався високим. 9 вересня Президент України Володимир Зеленський повідомив, що на Харківщині звільнено понад 30 населених пунктів.

Українські підрозділи тим часом рухалися до Куп’янська – одного з головних залізничних і автомобільних вузлів, через який російська армія забезпечувала свої сили на цьому напрямку. Паралельно розвивався наступ на Ізюм.

Куп’янськ – це Україна / Фото: 92 ОШБр ім. кошового отамана Івана Сірка

10–11 вересня українські військові повернули контроль над Куп’янськом та Ізюмом і вийшли до Осколу. За даними УІНП, протягом першого тижня наступу було звільнено близько 3800 квадратних кілометрів території та понад 300 населених пунктів.

Для російського угруповання втрата Куп’янська означала серйозні проблеми з постачанням, а відхід з Ізюма зруйнував позиції, з яких російська армія протягом попередніх місяців намагалася розвивати наступ на Донбасі.

Звільнення Ізюма у вересні 2022 року / Фото: Керівник Офісу Президента України у 2020 - 2025 роках Андрій Єрмак

Інститут вивчення війни називав відвоювання Ізюма серйозною оперативною поразкою росії. Після втрати міста попередній задум російського наступу на Донеччині вже не можна було реалізувати так, як його планували раніше.

Російські війська відсунули від Харкова

На північ від Харкова ситуація до вересня залишалася небезпечною. На окремих ділянках російські позиції проходили приблизно за десять кілометрів від міста. Звідти російська армія могла бити по Харкову ствольною та реактивною артилерією.

Після прориву на Балаклійському та Куп’янському напрямках Сили оборони почали тиснути й на російське угруповання північніше обласного центру.

11–13 вересня українські військові звільнили Липці, Глибоке, Стрілечу, Малі та Великі Проходи, Козачу Лопань, Вовчанськ та низку інших населених пунктів. Російські підрозділи відійшли за державний кордон.

«Якщо ми подивимося на карту до початку Слобожанської наступальної операції у вересні 2022 року, то побачимо позиції російських військ за якихось 10 кілометрів від міста. Звідси окупанти мали змогу обстрілювати Харків як ствольною, так і реактивною артилерією», – пояснював Андрій Коваль.

Визволення Липців 13 вересня 2022 року / Фото: АрміяInform

Після їх відступу Харків уже не можна було обстрілювати артилерією з тих позицій, які російська армія займала на півночі області.

За Осколом операція не закінчилася

До 13 вересня, за даними АрміяInform, Сили оборони звільнили окуповану територію Харківщини до річки Оскіл. Але на цьому просування не зупинилося.

17–18 вересня українські підрозділи форсували Оскіл і закріпилися на його лівому березі. Далі бойові дії розгорнулися вже на новому рубежі.

Наступний етап тривав із 21 вересня до 13 жовтня. За даними АрміяInform, за цей час Сили оборони звільнили ще 99 населених пунктів і вийшли на рубіж Ямпіль – Торське – річка Жеребець – Андріївка – Дворічне. 1–2 жовтня було звільнено Лиман на Донеччині.

Саме різними часовими межами пояснюються різні цифри, які наводять у підсумках наступу. УІНП говорить про 3800 квадратних кілометрів і понад 300 населених пунктів, звільнених протягом першого тижня. 15 вересня Володимир Зеленський повідомляв уже про майже 400 звільнених населених пунктів, де залишалися близько 150 тисяч людей.

У ширшій хронології, яку наводить АрміяInform, до першої декади жовтня українські війська на окремих напрямках просунулися до 145 кілометрів, звільнили до 11 500 квадратних кілометрів території та понад 500 населених пунктів.

Після військових прийшли слідчі

Звільнення міст і сіл Харківщини відкрило те, що відбувалося там під час окупації. У Балаклії та Ізюмі виявили місця, де людей незаконно утримували та катували.

У лісі неподалік Ізюма знайшли масове поховання. За даними Харківської обласної прокуратури, з місця поховання вилучили 448 тіл і фрагментів загиблих. Станом на початок березня 2025 року вдалося ідентифікувати 402 особи, ще 46 залишалися неідентифікованими.

Протягом трьох років проводили ексгумацію, ідентифікацію та перепоховання тіл / Фото: Ізюмська міська військова адміністрація

Серед загиблих був дитячий письменник Володимир Вакуленко. Російські військові викрали його навесні 2022 року з будинку в Капитолівці. Після звільнення Ізюмщини тіло письменника знайшли серед похованих у лісі біля Ізюма.

Чому російська оборона не витримала

Швидкість українського просування пояснювалася не одним чинником. Російські склади та шляхи постачання перед наступом уже перебували під ударами. Частину російських резервів перекинули на південь. Сам напрямок головного удару вдалося приховати.

Після прориву українські підрозділи не зупинялися перед кожним укріпленим населеним пунктом. Вони обходили окремі вузли оборони, виходили на шляхи постачання та створювали загрозу оточення. За такого темпу російські підрозділи на окремих ділянках відступали, залишаючи техніку, боєприпаси та позиції.

Аналітики ISW окремо звертали увагу на те, що західна зброя дала Україні додаткові можливості, однак результат забезпечило її використання в межах спланованої операції – разом з ударами по тилу, маневром і приховуванням напрямку наступу.

За кілька вересневих днів лінія фронту на Харківщині змістилася на десятки кілометрів. Російська армія втратила Балаклію, Куп’янськ, Ізюм, позиції біля Харкова та значну частину окупованої території області.