В Україні прийняли новий закон про школи: головні новації

Нове законодавство у сфері середньої освіти підтримали 327 народних депутатів. Серед основних новацій закону для учнів у профільному міністерстві називають гарантії рівного доступу до освіти. Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження.

«А діти на тривалому стаціонарному лікуванні завдяки прийняттю цього документа нарешті отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах», – додали в Міністерстві освіти і науки.

Також новацією для учнів є побудова індивідуальної освітньої траєкторії – механізму, який дає можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання.

«Це важливо передусім для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома», – повідомили в МОН.
Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.

Також уперше закон відкриває можливість надання учням, які цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.

Мовами нацменшин

Ще одна новація прийнятого 16 січня закону про середню освіту – більше прав для учнівського самоврядування. Документом визначені чіткі повноваження учнівського самоврядування, зокрема право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

Також відтепер у вітчизняній освіті існуватимуть три моделі вивчення української мови в школах. Перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар. Для них закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.

Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться в початковий школі. Проте, у 5 класі не менш ніж 20 % річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки в не менш від 40 %. Зі старшої школи не менше за 60 % річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом з вивченням української, а з 5 класу не менш ніж 80 % навчального часу читатиметься державною мовою.

Доплати для вчителів

Нове законодавство передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20 % від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Окрім цього, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону матиме змогу встановлювати засновник закладу.

«Це лише окремі кроки в напрямі збільшення зарплати вчителя. Цьогоріч Міністерство планує комплексну реформу заробітної плати – вона, зокрема, передбачатиме внесення частини надбавок в оклад педагога та гарантії рівня зарплати для всіх вчителів», – відзначила міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Ще відповідно до закону передбачено, що перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру, у межах якої отримає наставника, що консультуватиме молодого фахівця. Наставник отримуватиме додатково 20 % надбавки. Також нове законодавство встановлює державні гарантії на підвищення кваліфікації вчителя та передбачає його співфінансування з державного та місцевих бюджетів, можливість підвищувати кваліфікацію в недержавних провайдерів, створення нових центрів професійного розвитку педагогічних працівників. Документ визначає категорії педагогічних працівників, що мають право на проходження сертифікації, і права та обов’язки, яких набувають учителі в разі її успішного проходження. Так, право на проходження сертифікації мають вчителі, які працюють не менше двох років у закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти та мають педагогічне навантаження.

Новоприйнятий закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. Також документом передбачається, що обов’язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року.

Відеофіксація виборів директора

Згідно із Законом «Про освіту», директор може обіймати свою посаду в одному закладі не більш ніж два терміни по шість років поспіль. Однак щоб ця змінність влади давала позитивні наслідки для розвитку закладу, мають діяти прозорі та чесні механізми виборів директорів. З урахуванням пілотування різних видів конкурсного відбору директорів закон встановлює, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. Це має мінімізувати використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес.

Закон також передбачає, що в межах конкурсу директор обов’язково повинен буде представити стратегічний план розвитку закладу. При цьому до 1 липня 2020 року директори шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, будуть в обов’язковому порядку переведені на строкові трудові угоди на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком) з наступною можливістю брати участь у конкурсі.

Також новоприйнятий документ передбачає більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів. Зокрема, на формування структури закладу та штатного розпису, встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій та/або їхніх розмірів, інших видів стимулювання та відзначення працівників. Не виключається можливість здійснювати оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти, оплату підвищення кваліфікації медпрацівників та укладення цивільно-правових угод для забезпечення діяльності закладу.