Стояли міцно, як справжні вікінги: історія прикордонників, які зупиняли роту окупантів
Під час активізації російських штурмів на Південно-Слобожанському напрямку у січні 2026 року військовослужбовець бригади «Гарт» на псевдо Локі разом зі своїми побратимами став на шляху військ рф. Він як командир майже не говорить про себе, натомість із гордістю розповідає про своїх «вікінгів» — сивочолих воїнів різного віку, які без зайвого пафосу щодня виконують свою роботу, відбивають штурми ворога та навіть у найважчих умовах залишаються людьми.
Про це повідомляє бригада «Гарт», передає Слобідський край.
За словами Локі, задум російських військ був простим — малими групами просочитися крізь українські позиції, накопичитися та створити так звану «буферну зону». Проте на їхньому шляху стали українські прикордонники. Він як командир очолював передову піхотну заставу, яка брала активну участь у відбитті атак.
«Вони не могли закріпитися, хоча і мали чисельну перевагу. Були моменти, коли мої хлопчики відділенням зупиняли роту», — згадує Локі.
Після невдалих штурмів поля навколо позицій були всіяні слідами боїв. Частина російських військових була деморалізована та здавалася в полон. Однак навіть після цього для українських захисників бойова робота не завершувалася. Доставити полонених до компетентних органів було окремою небезпечною операцією, адже російське командування намагалося будь-якою ціною знищити своїх військових.
«Дуже вже їхні російські командири не хотіли, щоб ті поповнювали обмінний фонд або наговорили зайвого. По них починали лупити з усього, що мали. І ось тут був момент, який мене вразив. Поруч з полоненим прилітає постріл СПГ, валить дерево, а той навіть не реагує. Стоїть, ніби вже змирився зі своєю долею. І наш Явір, чоловік 50+, бере його і тягне на собі. Не тому, що мусить. Тому що – людина», — розповідає прикордонник.
Саме людяність, переконаний Локі, відрізняє українських військових від противника. Він наголошує, що головне для командира — завжди бути поруч зі своїми людьми, йти попереду в найважчі моменти та брати відповідальність на себе.
«Якщо мені український народ довірив цих хлопців, то я повинен бути попереду них», — говорить офіцер.
За словами Локі, серед його побратимів є чоловіки різного віку, зокрема й ті, кому вже понад 50 років. Вони тримають позиції, відбивають російські штурми, підтримують один одного і не втрачають людяності навіть там, де війна щодня намагається її знищити. Сам командир називає їх «своїми вікінгами», а для них це — просто робота.
Нагадаємо, що ми писали про розвідника 4-го штурмового батальйону 92-ї окремої штурмової бригади з позивним «Школьнік», який з початку 2024 року виконує бойові завдання на передовій. Головна робота бійця — виявляти позиції противника та передавати координати операторам ударних дронів.
Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».
На Харківщині зростає попит на курси нацспротиву: чого навчають цивільних
«Це ж домівка, як не повертатися?»: як живе зруйнована Велика Комишуваха
Студенок та Яремівка без світла, газу та зв'язку: люди готуються до зими
ЗСУ тиснуть біля Дворічної та Борової: ISW оцінив контратаки ЗСУ