Совість не дозволила сидіти вдома: водій «Залізної бригади» про бойовий шлях
Олег – водій у 3-й окремій танковій Залізній бригаді. Чоловік прийшов до війська одразу на початку повномасштабного вторгнення. Говорить, сидіти вдома просто не зміг.
Історію водія медіа «Слобідський край» розповіли у 3-й танковій бригаді.
«У мене донька – військова, лейтенант, зять – теж лейтенант. Мені совість не дозволила відсиджуватися, я з перших днів пішов», – каже Олег.
Чоловік брав участь у визволенні Харківської області. Говорить, що екстремальних моментів було чимало, адже робота водія на фронті вимагає оперативності та вправності.
«Ми були завантажені боєкомплектами й спочатку планували вивантажити їх у Барвінковому, але все змінилося. Росіяни почали туди лізти, тож ми з КАМАЗів підвозили БК прямо до танків. Коли біля нас розірвалася ракета, я заскочив у свій КАМАЗ, щоб якнайшвидше від’їхати, аби не зірвалося нічого, бо він повний БК. Їхав, куди очі бачать, через посадку, ровами, ямами», – розповідає Олег.
З місця, де залишив машину, йшов до своїх лисячими тропами. Потім вони відправилися забирати автівку.
«Знайшли ми КАМАЗ. Намагалися виїхати, якраз нам під гору було, а він не тягне. Ледве виїхали. Я тоді взагалі нічого не розумів, вже тільки потім подумав, що там могло б заміновано все бути. Але слава Богу, всі хлопці живі», – ділиться боєць.
За час війни КАМАЗ для Олега став другим домом, бо неодноразово доводилося там ночувати. Найбільше чоловік мріє про повернення всіх українських земель та про мир.
Раніше ми писали про Івана з позивним «Мерс», який служить у Куп’янському окремому батальйоні Харківської окремої бригади Сил ТрО.
А також, що третя бригада оперативного призначення «Спартан» імені полковника Петра Болбочана, яка була створена 11 червня 2014 року, святкує дев’ятий день народження.
А також про Дениса з позивним «Матвій» – військовослужбовця Харківської ОБт Харківської окремої бригади Сил ТрО.
Головні новини Харківська область читайте на нашому сайті.