«По нас працювали танки, артилерія, дрони, але ми вистояли», – історія бійця з харківської ТрО

Історію військовослужбовця медіа «Слобідський край» розповіли у Харківській окремій бригаді сил територіальної оборони.

Тому «Бук» вирішив записатися до територіальної оборони і потрапив туди за місяць до війни – в січні 2022 року. 

– Найважче було стримати росіян на Ізюмському напрямку: якби вони просунулися до Слов’янська та Краматорська, то кільце було б більше, ніж Бахмут. Але харківський контрнаступ усе вирівняв. Ми стояли в одному з сіл, і там у лісі знайшли місцевих жителів – зв’язаних та розстріляних, їх просто прикидали гілками, – згадує чоловік.

Найстрашніше, каже Михайло, було минулого року перед новорічними святами поблизу Курдюмівки.

– Там був «вагнер», був «ахмат», потім ще десантники з’явилися. Пізніше нас зняли з одного флангу та перекинули під Бахмут, і там було реальне пекло. По нас працювали танки, артилерія, дрони, але ми вистояли, бо в нас гарна екіпіровка була та зброя, – говорить Михайло.

Раніше ми писали про Сергія, підприємця та ІТ-фахівця, а зараз командира танкової роти в 3-й окремій танковій Залізній бригаді, якого звістка про повномасштабне вторгнення застала на Кіпрі. Він мав вилітати в іншу країну, щоб оцінити перспективи місцевого ринку для подальшого розвитку власного бізнесу. Але нікуди не поїхав, бо одразу для себе вирішив, що повернеться в Україну та піде у військо.

А також про бійця з позивним «Халк», який був менеджером приватної фірми та успішно керував людьми у столичному офісі. Однак, щойно почалася повномасштабна війна, чоловік узяв до рук зброю.

Та про Вадима з позивним «Барсик», який до повномасштабного вторгнення відновлювався після служби в Державній прикордонній службі України. 24 лютого 2022 року він прийшов до військкомату, бо хотів захистити близьких та рідний дім.