«Переповзав з позиції на позицію, щоб керувати бійцями»: історія нацгвардійця

У 1988 році «Козир» служив у внутрішніх військах у Нагірному Карабаху, що в Азербайджані. Як розповідає військовий, саме там він набув досвіду поводження зі зброєю.

Після армії закінчив два заклади вищої освіти, а згодом, маючи дипломи інженера та економіста, пішов працювати до Державної митної служби. Врешті чоловік 27 років віддав цій справі. Отримав звання «радник митної служби 2-го рангу», що відповідає званню підполковника.

Повномасштабне російське вторгнення «Козир» зустрів у Куп’янську. Півроку провів в окупації, росіяни зруйнували його квартиру, домівки тещі та матері. Після звільнення міста він вивіз усю родину до Харкова та прийшов до ТЦК.

– Вирішив йти саме у 5-ту Слобожанську бригаду Національної гвардії України. Мені присвоїли звання «сержант», бо саме таке у мене було після строкової служби. Були стабілізаційні заходи, охорона об’єктів, ще й під Кремінною повоював, – розповідає військовий.

В одному з боїв «Козир» командував відділенням та отримав бойове травмування.

– 16 серпня вийшли на резервну позицію. Наступного дня надійшла команда: у складі вісьмох бійців висунутися на одну з передових позицій. Ми отримали два гранатомети, гранати та пішли. Коли підходили до позиції, почався сильний обстріл, та ми все одно рухалися вперед, дійшли до шанців та бліндажів на самій передовій. Але там міняти було нікого. У результаті прямого влучання снаряда всі загинули. Один бліндаж був повністю зруйнований, – згадує гвардієць.

Як додає «Козир», це був результат обстрілу позиції «Гориничем» (установка розмінування «УР-77 Метеорит»).

Тоді військовослужбовець доповів по рації та отримав команду зайняти позиції. Саме так він став старшим на позиції, оскільки мав звання сержанта і бойовий досвід.

– Я виставив людей, а потім надійшла команда розкопати бліндаж, порахувати загиблих та переконатися, що немає засипаних поранених. Почали копати, але тут отримали прямий приліт у другий бліндаж. Дякую Богу, що перекриття витримало, людей лише контузило. Порахували відкопаних загиблих, живих не знайшли. Обстріл був такий, що позасипало окопи, ми почали їх відкопувати практично з нуля. Під Кремінною земля – суцільний пісок, осипається миттєво. Під час обстрілу я порвав зв’язки на нозі, стрибаючи в окоп, а одному нашому бійцю осколок відірвав пальці. Ми примотали їх скотчем та викликали супровід на евакуацію, – описує події того дня військовослужбовець.

Однак ситуація на позиції ставала все більш критичною.

– Ми втрьох залишилися без кулемета, гранатометів та навіть без питної води. Двоє 71-го року народження, і я – 70-го. Я кажу: «Хлопці, я звідси нікуди не піду. Ви зі мною?». Кажуть: «Так». Сіли втрьох, домовились, хто де стоїть: двоє на флангах, я по центру. Так і стояли. І артилерія по нам працювала, і снайпер ледь не влучив, просто пощастило. Декілька разів нас намагались штурмувати, але ми відбились, – зазначає «Козир».
Ввечері до військових надійшло підкріплення: двоє бійців ЗСУ та декілька нацгвардійців. «Козир» пригадує, що не міг ходити, тому в прямому сенсі переповзав з позиції на позицію, щоб керувати бійцями. Хлопці всю ніч відновлювали засипані шанці і дуже втомились. У них не було знеболювального, а кожен ковток води був на рахунку.

Тільки через добу з’явилася можливість змінитися. Врешті виявилося, що у «Козиря» були розірвані меніски та суглобова сумка. Після декількох операцій і реабілітації сержант знову прибув у свій батальйон.

– Зараз вчуся куховарити, дуже мені це подобається. Бігати навряд чи зможу, але користь приношу. І це головне! Іноді заступаю в наряди на блокпостах, – розповідає військовий.

Раніше ми писали про Дениса з позивним «Кеп» – військовослужбовця Чугуївського окремого батальйону територіальної оборони. До повномасштабної війни був працівником агропідприємства на Зміївщині, а також брав участь в АТО та ООС.

А також  про «Хіміка» – офіцера 3-ї бригади оперативного призначення «Спартан». З початку повномасштабної війни він добровільно приєднався до лав Національної гвардії.

Та про нацгвардієйця Валентина на псевдо «Шелбі», який служить у 3-й бригаді оперативного призначення «Спартан» із січня 2023 року. За цей час він встиг пройти через важкі бої в Бахмуті, поранення та повернення в стрій.

Головні новини Харківська область читайте на нашому сайті.