Не закрити, а об’єднати: що буде з тубдиспансерами на Харківщині

«Нас закриють, хворі поїдуть у Харків»

Відповідно до рішення депутатів Харківської облради, до обласного протитуберкульозного диспансеру № 1 (Харків, вулиця Ньютона, 145) за кілька місяців мають приєднатися обласні туберкульозні лікарні № 1 (Харків) і № 2 (Липці) та обласні протитуберкульозні диспансери № 2 (Вовчанськ), № 4 (Ізюм), № 5 (Куп’янськ), № 6 (Лозова). Таким чином буде створено єдиний Регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр.

Районні тубдиспансери перестануть бути окремими юридичними особами, а правонаступником усього майна, прав та обов’язків зазначених вище закладів стане обласний протитуберкульозний диспансер № 1.

Читайте також: У Красноградській лікарні з'явився комп’ютерний томограф

У громадах області таке рішення облради сприйняли не відразу.

Проти реорганізації обласного протитуберкульозного диспансеру № 6 активно виступали в Лозівській громаді. І місцева влада, і лікарі, і пацієнти переживали, що диспансер реорганізують до рівня тубкабінету в поліклініці. Лозівська міська рада виступила з позицією, що таке рішення може взагалі зруйнувати систему захисту населення від зараження небезпечними інфекційними хворобами.

«Якщо місцевий диспансер все-таки реорганізують, то на Лозівську та Близнюківську громади залишиться 2,5 ставки фтизіатрів, які працюватимуть у поліклініках. Наразі в окремому приміщенні протитуберкульозного закладу працює п’ять медиків та ще немедичні працівники. У реорганізованій моделі також не буде окремого рентген-кабінету та лабораторії. Це ускладнить не лише виявлення та лікування туберкульозу», – повідомлялося на сайті Лозівської міської ради.

Фото: Лозівська міська рада

Очільниця диспансеру № 6 Ірина Кушнарьова зазначала, що у період поширення на Лозівщині COVID-19 її заклад допомагав діагностувати складні випадки пневмоній.

Також на сайті міськради йшлося, що, не маючи місцевого тубдиспансеру, лозівчани вимушені будуть їздити на обстеження до Харкова – це додаткові витрати, час та ризик розповсюдження хвороби в громадському транспорті. Задля збереження цього закладу громада готова була взяти на себе частину витрат з його фінансування. На утримання протитуберкульозного диспансеру необхідно 3,8 мільйона гривень на рік (у 2020 році медзаклад фінансувався з двох джерел – з Національної служби здоров’я України та обласного бюджету).

– Жодних приводів для паніки немає, – прокоментував «Слобідському краю» ситуацію заступник голови ХОДА Михайло Черняк. – Була проведена велика робота – ми збирали людей, працювали з депутатами, з профільною комісією, з керівниками всіх цих закладів. Найголовніше – не втратити цю медичну послугу для населення. НСЗУ може законтрактувати лише один заклад в області. Тому на сесії облради і було прийнято рішення про об’єднання семи протитуберкульозних закладів в єдиний Центр. Зберігаються всі місця, де надавалася медична допомога. Важливо, щоб люди не залишилися без роботи. І якщо будуть якісь скорочення, то вони не торкнуться медпрацівників. Можливо, зміниться статус керівників, і вони стануть керівниками відокремлених підрозділів нового єдиного Центру.

Водночас чиновник підкреслив, що в обласному бюджеті закладено кошти, щоб дофінансувати і закрити всі питання, пов’язані з протитуберкульозною службою на Харківщині.

Згодом і на сайті Лозівської міськради повідомили, що в Лозівському тубдиспансері не звільнятимуть медичних працівників – лише бухгалтера та економіста, оскільки розрахункову діяльність вестиме адміністрація єдиного Центру. Залишиться на місці й обладнання медзакладу.

Фінансове навантаження

В обласному департаменті охорони здоров’я реорганізацію протитуберкульозної служби пояснюють великим фінансовим навантаженням.

«Відповідно до оперативних розрахунків, потреба в додаткових фінансових ресурсах до кінця року тільки закладів охорони здоров’я, що надають амбулаторну та стаціонарну допомогу хворим на туберкульоз, за умови не укладання договорів з Національною службою здоров’я України, складатиме більше 158 мільйонів гривень», – ідеться у пояснювальній записці Департаменту охорони здоров’я ХОДА до проєкту рішення обласної ради «Про розвиток системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню Харківської області».

У департаменті наголошували, що приєднання кількох протитуберкульозних закладів до найпотужнішого – це ефективний варіант оптимізації фінансових ресурсів. За підрахунками фахівців, об’єднання зменшить потреби у додаткових фінансах до 80–90 мільйонів гривень з подальшою економією коштів у наступних бюджетних періодах.

– Підхід до фінансування протитуберкульозних диспансерів по всій країні змінився кілька років тому. Вже майже у всіх областях України відбулися об’єднання протитуберкульозних закладів, тобто створено один Центр, але залишилося багато місць надання послуги. До того ж послуга стала більш однорідною та контрольованою, це йде на користь пацієнтам, – підкреслила директорка Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторія Мілютіна.

За її словами, у створенні Державної стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню брали участь не тільки урядовці, а й експерти з галузі фтизіатрії, представники пацієнтських організацій.

– Сформовано єдину державну політику у сфері фтизіатричної допомоги. Пацієнт – центр цієї політики, – наголосила Вікторія Мілютіна. – Хворі з Близнюків на лікування до Харкова їздити не будуть. Бо у Близнюківському центрі ПМСД хороший пакет надання послуг, серед яких і амбулаторне ведення туберкульозних хворих.

Директорка Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ зазначила, що на Харківщині 29 Центрів первинної медико-санітарної допомоги подалися на отримання такого пакета. Сімейні лікарі зможуть вести пацієнтів з туберкульозом, які вже не виділяють мікобактерію і не потребують госпіталізації. Це новий пакет послуг у Програмі медичних гарантій. Його запровадження наблизить допомогу до пацієнта. Крім того, НСЗУ у 2021 році збільшила тариф за стаціонарне лікування пацієнтів з туберкульозом з 20 663 гривень до 40 302 гривень.

Зауважимо, що у 2020 році дев’ять протитуберкульозних закладів Харківщини отримали від служби здоров’я близько 50 мільйонів гривень.

Будь у курсі

За поширенням мультирезистентного туберкульозу (стійкого до ліків), за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2014 році Україна була серед лідерів. Наразі ми на четвертому місці серед країн Європи за кількістю хворих на туберкульоз. І це тоді, коли, згідно з оцінками ВООЗ, близько 23 % випадків туберкульозу в Україні не виявляють, оскільки хворі не звертаються до лікаря.

У Харківській області, як повідомляють в обласному центрі здоров’я, у 2015 році фіксувалося 40,7 випадка на 100 тисяч населення (1108 хворих з вперше діагностованим туберкульозом), а в 2020-му – це вже 25,9 випадка на 100 тисяч населення (689 хворих).

Наразі Харківщина входить до десятки областей з найнижчим рівнем захворюваності. Станом на 1 січня 2021 року на обліку в лікарів-фтизіатрів було понад 18 тисяч жителів Харківщини, з них 1192 особи мали активний туберкульоз (нові випадки та рецидиви).

Схожа тенденція спостерігалася і в інших регіонах України. За підсумками минулого року в країні було виявлено 17 593 випадки активного туберкульозу, що майже на 30 % менше, ніж у 2019 році. Зниження цих показників фахівці пов’язують з пандемією COVID-19 – через карантинні обмеження у 2020 році люди рідше проходили профілактичні огляди, отримували планове лікування та взагалі зверталися по медичну допомогу.

Проте експерти припускають можливість спалаху туберкульозу найближчими роками.

– У 2020 році у Харкові зростання захворюваності на туберкульоз трохи зменшилося, тому що всі були зайняті ковідом. Водночас на понад 30 % збільшилася захворюваність серед дітей. Схожа ситуація була в 90-ті роки, коли почали частіше хворіти діти, потім у геометричній прогресії пішов сплеск захворюваності серед дорослих, – розповіла директорка Обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру № 7 Неля Сьома. – Потрібно, щоб загальна мережа займалася раннім виявленням туберкульозу, а зараз переважно всі займаються коронавірусом.