«Нам чужого не треба, хай віддають наші землі»: боєць Харківської ТрО про війну

Історію військовослужбовця медіа «Слобідський край» розповіли у Харківській окремій бригаді сил територіальної оборони.

24 лютого 2022 року чоловіку подзвонила сестра та повідомила, що почалася війна. Вже через кілька годин «Балу» вивозив з-під обстрілів у безпечне місце двох племінників.

– О 4.30 ранку мені подзвонила сестра, яка перебувала у Башкирівці поблизу Чугуєва, й каже, що в них дуже гучно. А через три хвилини зателефонував зять, він теж військовослужбовець, попросив забрати дітей. І я поїхав до улюблених племінників, потрапив під обстріл, але вивіз дітей, а сам у той же день пішов до ТрО, – згадує військовий.

«Балу» зізнається, що повномасштабна війна не стала для нього несподіванкою. Проте він не очікував, що росіяни будуть наступати так масштабно та залучати все озброєння.

– Період АТО та ООС дуже сильно відрізняється від нинішньої війни. Тоді було залучено менше артилерії, були якість домовленості тристоронні. А зараз у нас є два завдання – або тримати оборону, або наступати. Повномасштабна війна більш мобільна. Її можна порівняти з Першою світовою, але я б не хотів, щоб вона так закінчилася. Бо тоді був перерозподіл території держав, а нам чужого не треба, хай віддають наші землі – й ми на цьому зупинимося, – каже боєць.

«Балу» брав учать у боях у Бахмуті, там отримав поранення.

– У п’ятиповерховому будинку наша спостережна позиція була на другому поверсі, на першому – бойова. Але стін немає взагалі, а по нас постійно працював танк. Я вийшов на тильний бік дому подивитись, чи в хлопців усе добре, бо щось вони замовчали по рації. Прилетів танковий снаряд, уламок мені в бік потрапив. Але у мене стоїть вставка з американських бронежилетів, вона й затримала уламок, – говорить військовий.

Максимальна відстань, на якій велися бої у Бахмуті, 100 метрів. Військовий каже, це був перший досвід, коли з ворогом працювали на відстані 10–20 метрів.

– Військові говорять, що якщо можеш не штурмувати місто, то краще не штурмувати. Там ми тримали оборону. Було дуже важко, але росіянам було набагато гірше. Це був дуже великий досвід та гарне навчання для нас, – ділиться чоловік.

Раніше ми писали про Дениса з позивним «Кеп» – військовослужбовця Чугуївського окремого батальйону територіальної оборони. До повномасштабної війни був працівником агропідприємства на Зміївщині, а також брав участь в АТО та ООС.

А також  про «Хіміка» – офіцера 3-ї бригади оперативного призначення «Спартан». З початку повномасштабної війни він добровільно приєднався до лав Національної гвардії.

Та про нацгвардієйця Валентина на псевдо «Шелбі», який служить у 3-й бригаді оперативного призначення «Спартан» із січня 2023 року. За цей час він встиг пройти через важкі бої в Бахмуті, поранення та повернення в стрій.

Головні новини Харківська область читайте на нашому сайті.