На Харківщині впроваджують європейські стандарти поводження з відходами
Наразі в Україні запустили реформу управління відходами, щоб зменшити кількість полігонів. Тим часом на Харківщині вже давно намагаються змінити ставлення людей до відходів. А Люботин упевнено рухається до «міста нуль відходів».
Змінити ставлення до відходів
9 липня 2023 року в Україні офіційно стартувала реформа управління відходами. Вона передбачає наближення до європейських стандартів – використання сучасних підходів до збору, сортування, переробки та утилізації відходів. Успішне впровадження реформи сприятиме збереженню природних ресурсів, зменшенню забруднення довкілля та розвитку економіки.
Зокрема, впроваджується ієрархія управління відходами. Пріоритетним напрямом такої системи є запобігання їх утворенню, повторне використання та відновлення, і лише потім – видалення. Останнім варіантом є захоронення на полігонах, які відповідають вимогам екологічної безпеки. В Україні поступово планується створення сучасної інфраструктури – сміттєвих контейнерів, сортувальних ліній, утилізаційних заводів, пунктів збору небезпечних відходів (батарейки, хімічні речовини тощо) та компостерів.
– Для багатьох людей поки що всі відходи – це сміття. Зокрема, у цьому і полягає корінь проблеми, якого потрібно позбавитися. Те, що нам пропонує новий закон – такого раніше в українському законодавстві не було. Він впроваджує поняття ієрархії у сфері відходів, а не як раніше: зібрали відходи та повезли на полігон. Зараз ми переосмислюємо, що це цінний ресурс, – каже екологиня, голова ГО «Центр громадських та медійних ініціатив» (Kharkiv Zero Waste) Анна Прокаєва.
Як це працює на Харківщині
ГО «Центр громадських та медійних ініціатив» працює ще з 2018 року та має декілька екологічних проєктів, що реалізовуються в Харкові та області. Волонтери Kharkiv Zero Waste мають на меті зменшити кількість відходів, які йдуть на полігон та сміттєзвалища. Основна ідея – не викидати речі або не купляти зайве, щоб запобігти утворенню відходів, і використовувати речі більше одного разу.
Одним із проєктів організації є Zero Waste Yard. Нещодавно його роботу поновили у Харкові за адресою: вулиця Малопанасівська, 5/7. Це майданчик, де реалізуються всі принципи в управлінні відходами. Сюди люди приносять побутові відходи на переробку, а непотрібні речі – посуд, іграшки, техніку – на повторне використання.
– Інші люди, які забирають ці речі, знижують виробництво нової продукції. Їм не треба знову щось купувати та тим самим збільшувати викиди у довкілля. Адже будь-яке виробництво супроводжується забрудненням води, забрудненням повітря, на це йде багато енергоресурсів. Це вже вироблено, куплено, але кимось не використано, – зазначає Анна Прокаєва.
Лише за тиждень роботи майданчик у Харкові зібрав близько десяти кубів одягу, іграшок та інших речей. Це говорить про те, скільки ресурсів використовується надмірно.
– Навіть за умови війни у нас перенасичення цими речами. Добре те, що ми зараз ці речі відправляємо на гуманітарну допомогу. Адже деякі люди просто не мають змоги купити щось нове, особливо це стосується деокупованих територій, – каже голова громадської організації.
За її словами, наразі усвідомленість українців значно підвищується.
– Наші біженці за кордоном прожили в іншій культурі, зокрема в країнах ЄС, звикли до тамтешніх норм сортування, побачили, що може бути інакше. А зараз вони повертаються в Україну і продовжують тут застосовувати ці знання. Категорія відповідальних людей значно збільшилася, – зауважує екологиня.
«Люботин – місто нуль відходів»
Наразі організація також координує проєкт «Люботин – місто нуль відходів». Це друге місто в Україні, поза межами ЄС, яке приєдналося до проєкту.
– Для того, щоб стати «містом нуль відходів», необхідно отримати спеціальний сертифікат Zero Waste Europe. Саме ми маємо досвід підготовки та супроводу міста на шляху до сертифікації. Зараз до програми приєдналися два українські міста – Львів та Люботин. Ці громади можна назвати пілотними на шляху до zero waste статусу поза межами ЄС, – каже Анна Прокаєва.
Так, у Люботині розробили план до 2031 року і зобов’язалися перед Zero Waste Europe до кінця цього строку скоротити кількість залишкових відходів на 80 %. Під залишковими відходами маються на увазі пластикові упаковки, папір, їжа, електроніка, одяг тощо.
Ще одна проблема, яку хочуть розв’язати у Люботині, – надмірна кількість сухого гілля. За словами екологині, наразі воно просто накопичується та згодом, найімовірніше, буде спалено.
– До підтримки Люботина на цьому шляху приєдналося Посольство Словенії. Вони побачили, що локальний ефект цього проєкту вже помітний. Вони допоможуть у закупівлі щепорізів. Це також дуже важливий етап для зменшення відходів зелених насаджень, – говорить Анна Прокаєва.
Завдяки щепорізу сухе гілля можна подрібнити та пересипати в компостер (це ємність великого об’єму, яка дозволяє отримувати високоякісне органічне добриво із залишків їжі, садових відходів та іншої органіки. – Прим. ред.). За словами екологині, українці поки що не повністю розуміють їх важливість.
– Якщо взяти навіть наші громади Харківщини, то для багатьох людей це незрозуміло, як можна поруч з багатоквартирним будинком поставити компостер. Це змії, щури, мухи. Наразі ми встановили 10 компостерів у Люботині та доводимо їх прикладом, що це міф. Компостер – це не сільська тема, це правильне керування відходами, – наголошує голова ГО «Центр громадських та медійних ініціатив».
Компостер у Люботині
Органічні відходи можуть бути цінним ресурсом, тому що з них за 2–3 місяці можна отримати компост, яким можна підживлювати землю. Компост також робить ґрунт більш поживним і сприяє здоровому росту рослин. До слова, органічні відходи в смітнику можуть виділяти шкідливі гази.
– Через Люботин ми хочемо створити демонстраційний приклад такої громади, яка може зменшити кількість відходів, – каже Анна Прокаєва.
Окрім встановлення компостерів, у Люботині також реалізовувалися проєкти з популяризації менструальних чаш та багаторазових підгузків. Наразі відомо, що ці одноразові засоби гігієни становлять 4 % від загального обсягу відходів. Таке дослідження було проведено Zero Waste Europe. А менструальні чаші та багаторазові підгузки мають тривалий термін служби, що скорочує кількість відходів. Набори підгузків надавалися бажаючим безкоштовно, а чаші – за донат. Завдяки таким ініціативам люди мали змогу спробувати на практиці, що це реально та практично.
Передають матеріали для відбудови
Ще один проєкт – Circular Construction (циркулярне будівництво), втілюється організацією в рамках швейцарсько-українського проєкту «Підтримка відновлення України». Він реалізується в межах підтримки України з боку Швейцарії за фінансування Swiss Solidarity та SDC і виконання робіт консорціумом, до складу якого входять організації Helvetas, ГО «ДЕСПРО», Skat Consulting Ltd. Ідея такого підходу будівництва полягає у створенні будівель та інфраструктури так, щоб їх компоненти, матеріали і ресурси могли бути перероблені та використані знову після завершення життєвого циклу будівлі.
Схема роботи проєкту на Харківщині така: люди передають залишки фарби, кераміки, цвяхи, шпалери та інші будівельні матеріали. Згодом усе це добро передають у Дергачівську громаду, яка наразі активно займається відбудовою після обстрілів.
– Для України це унікальний проєкт, тому що на сьогодні компанія Нео-Еко у Гостомелі займається переробленням відходів руйнування. А ми впроваджуємо метод, коли ці відходи передаються від людей до людей, – зазначає голова ГО.
Також організація збирає відходи руйнування та хоче повторно використовувати їх для відбудови, наприклад, перебирають цеглу з понівечених будинків. Потім віддають на тестування, щоб зрозуміти, чи можна її повторно використовувати у будівництві.
Відходи руйнування
– Це не простий демонтаж, це цегла, яка зазнала високої температури та вибухової хвилі. І ось саме це буде перше дослідження. Ми хочемо разом з нашими архітекторами з Харкова звести таку демонстраційну стіну і показати, яким чином можна використовувати цеглу та малі фракції цегли, яка вилучена зі зруйнованих будинків, для будівництва нових енергоефективних споруд, – каже екологиня.
За словами Анни Прокаєвої, 99 % відходів руйнування йдуть на полігон.
– А це ж ресурс, який можна повторно використати, хоча б для підсипки доріг. Ми коли їздимо у Руську Лозову, там на деяких ділянках узагалі немає дороги. Чому б не використати відходи в цьому напрямку? – говорить голова ГО Анна Прокаєва.
До слова, у 2020 році організація заснувала навчально-практичний курс ZERO WASTE Academy за підтримки Посольства Фінляндії, а у 2021 році вже німецький уряд та GIZ підтримали Академію для спеціалістів у сфері довкілля. Тож громади Харківщини можуть особисто пройти навчально-практичний курс та долучитися до zero waste руху.
Якщо ви можете допомогти в реалізації проєкту з відновлення Дергачівської громади, заповнюйте анкету на сайті https://zerowastekharkiv.org.ua
Нагадаємо, у Харківській області з початку 2023 року 578 людей отримали ваучери на навчання вартістю до 26840 гривень, які оплачуються службою зайнятості.
Раніше ми писали, що Харківська область посідає третє місце в країні за кількістю працевлаштованих переселенців після Полтавської та Дніпропетровської областей. З 24 лютого 2023 року нову роботу знайшли 1300 переселенців.
Нагадаємо також, що у Харківській області діє декілька програм підтримки роботодавців, які працевлаштовують вимушених переселенців.
Головні події Харківська область читайте на нашому сайті.
Читайте також:
Ринок праці на Харківщині: які професії користуються попитом