«Ми стіна між нашими сім’ями та ворогом», - історія бійця Харківської ТрО

Історію військовослужбовця медіа «Слобідський край» розповіли у Харківській окремій бригаді сил територіальної оборони.

– Я зрозумів, що повинен стати стіною між ворогом і своєю сім’єю. Таким собі бар’єром, який ворог не зможе перетнути, – зазначає боєць.

Раніше Сергій був тренером і методистом. Він працював у школі-інтернаті з дітьми-сиротами та мав власний бізнес із реабілітації людей з інвалідністю. З 2014 року до нього приходили бійці із зони АТО, найчастіше – з проблемами зі спиною. Чоловік зазначає, що зазвичай вони виникали через психологічне навантаження, до якого людині важко звикнути.

– Я тоді вперше побачив той самий погляд – погляд людини, яка пройшла війну. Ми всі народилися жити, а не вбивати, тому коли людина потрапляє в неприродні для неї умови, це шок для психіки, – пояснює «Грей».

Одного зі своїх пацієнтів Сергій пам’ятає й досі.

– На все життя мені запам’ятався хлопець Ваня, він практично не розмовляв, дивився скляним поглядом крізь мене, давав прості односкладові відповіді. Ваня жив з постійним болем, тягнучим, тупим, з різкими загостреннями. Я почав працювати з тілом, щоб через нього дійти і до психіки. Розумів, що йду правильним шляхом, коли бачив, що він концентрує на мені погляд. А вже через місяць відкрилися двері у спортзал, увійшов Ваня і почав розповідати по секундах усе, що з ним відбувалося з ранку. Я тоді був дуже щасливий. Цей досвід мені допомагає й зараз, – ділиться спогадами військовий.

Незважаючи ні на що, Сергій упевнений, що після перемоги на українців чекає цікаве та щасливе майбутнє.

– Війна триває, ми всі змінюємося, ми вже ніколи не будемо такими, як були. Але ми повинні розуміти – від нас залежить, чи посттравматичний синдром знищить наше життя, чи дасть новий, потужний імпульс. Ми подолаємо ворога, а після Перемоги проживемо яскраве життя, – упевнений чоловік.

Раніше ми писали про Антона, який до 2014 року був координатором ультрас харківського футбольного клубу «Металіст». Та після початку АТО разом з іншими хлопцями став на захист України.

А також про Юрія з позивним «Барбара» – бійця Національної гвардії України. До 2022 року чоловік працював перукарем у барбершопі, через це й отримав таке псевдо. Незважаючи на те, що бійцю лише 23 роки, він уже має досвід командування відділенням та відзначений високою державною нагородою.

Та про 40-річного бійця Національної гвардії Сергій з позивним «Лом», який за два місяці з початку війни з рядового дослужився до молодшого сержанта. У лютому 2023 року йому достроково дали звання молодшого лейтенанта, зараз гвардієць командує взводом.

Головні новини Харківська область читайте на нашому сайті.