Які закони набувають чинності у 2022-му
«Мінімалка» зросте на 3 %
Закон «Про державний бюджет на 2022 рік», який Верховна Рада ухвалила 2 грудня 2021-го, передбачає підвищення соціальних стандартів. Проте відбудеться це не одразу.
Майже весь 2022 рік мінімальна зарплата становитиме 6500 гривень на місяць – такою вона стала 1 грудня 2021 року. Нове її підвищення заплановане на жовтень 2022 року – всього на 200 гривень, або 3 %, до 6700 гривень. Наступного разу «мінімалка» збільшиться з 1 січня 2023 року – до 7176 гривень.
Як і мінімальна зарплата, прожитковий мінімум для працездатних осіб зріс 1 грудня 2021 року – до 2481 гривні. Таким же він буде і в січні 2022 року. Із 1 грудня загальний прожитковий мінімум підвищився до 2393 гривень, для дітей віком до шести років – до 2100 гривень, від 6 до 18 років – до 2618 гривень, а для осіб, які втратили працездатність, – до 1934 гривень.
Читайте також: Зміна цін на Харківщині: що подорожчало, а що подешевшало
У 2022 році заплановані два підвищення прожиткового мінімуму: в липні та грудні. Загальний показник з 1 липня зросте до 2508 гривень, а з 1 грудня – до 2589 гривень. Для працездатних осіб – до 2600 гривень та 2684 гривень відповідно. Для дітей віком до шести років розмір прожиткового мінімуму з липня становитиме 2201 гривню, з грудня – 2272 гривні. Для дітей віком 6–18 років сума зросте до 2744 гривень та 2833 гривень відповідно. Для осіб, що втратили працездатність, з 1 липня сума зросте до 2027 гривень, з 1 грудня – до 2093 гривень.
Податки для ФОПів
Зростання мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму вплинуть на ставки податків для фізичних осіб – підприємців.
Мінімальний розмір Єдиного соціального внеску з 1 січня 2022 року, як і з грудня 2021-го, на місяць становитиме 1430 гривень, а з 1 жовтня він зросте до 1474 гривень. Максимальний розмір нарахованого ЄСВ (15 «мінімалок») на місяць з 1 грудня збільшений до 21 450 гривень, а з 1 жовтня 2022 року він становитиме 22 110 гривень.
Із грудня 2021 року ФОПи сплачують ЄСВ за себе за четвертий квартал 2021 року до 19 січня 2022 року. Квартальна сума становитиме 4070 гривень. У податковій декларації за 2021 рік потрібно вказати зміну розміру ЄСВ: із січня до листопада – 1320 гривень, а в грудні – 1430 гривень.
До того ж ФОП подаватиме одну декларацію (про єдиний податок та ЄСВ), а не дві. У її складі буде звіт щодо ЄСВ. Щодо єдиного податку, то для ФОПів першої групи розмір єдиного податку на місяць у 2022 році становитиме 248,1 гривні (не більше 10 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня).
Для ФОПів другої групи – 1300 гривень (20 % від «мінімалки»), для третьої групи – 5 % доходу, або 3 % доходу та ПДВ. А ФОПи, що працюють за загальною системою оподаткування, платитимуть з річних доходів 18 % ПДФО та 1,5 % військового збору від чистого доходу.
Касові апарати для деяких ФОПів
Закон про обов’язкові касові апарати для ФОПів мав набути чинності ще 1 січня 2021 року. Проте в грудні 2020 року на тлі коронакризи та протестів ФОПів народні депутати відтермінували обов’язковість РРО/ПРРО на рік.
Тож з 1 січня 2022 року закон таки набуває чинності. Відповідно до нього, касові апарати мають використовувати ФОПи, які проводять розрахункові операції. Це бізнес, який отримує гроші від кінцевих покупців у формі готівки, жетонів, талонів або розрахунків з використанням банківських карток та інших платіжних систем. Водночас, ця норма не стосуватиметься підприємців, які не проводять такі операції. Наприклад, не вважатиметься розрахунковою операцією оплата банківським переказом за реквізитами і відповідно до акта виконаних робіт.
Наразі в Україні зареєстровано близько 2 мільйонів ФОПів, з яких 1,5 мільйона працюють за спрощеною системою оподаткування. За оцінками ДПС, касовий апарат знадобиться 10 %, або 150 тисячам підприємців, з яких понад 50 тисяч уже використовують РРО.
За порушення застосування РРО передбачені штрафи. Сума стягнення залежить від кількості незаконних розрахунків: перший – 100 % від суми чека, другий та наступні – 150 % від суми чека. Податківці уповноважені перевіряти використання РРО і штрафувати підприємців у разі виявлення порушень.
Зарплати медикам
У Держбюджеті-2022 передбачені кошти на збільшення оплати праці лікарів та медичних працівників. Показник мінімальної зарплати складає 13,5 тисячі гривень – середнім медичним працівникам, 20 тисяч гривень – лікарям.
За словами глави МОЗ Віктора Ляшка, крім підвищення з 1 січня 2022 року зарплати, медики зможуть інвестувати у власне житло. Він підписав договір про співпрацю з державною компанією «Укрфінжитло», яка реалізує соціальні ініціативи у сфері нерухомості.
12 підвищень пенсіонерам
На 2022 рік заплановано 12 етапів підвищення пенсій та виплат для різних категорій. Середньорічний розмір пенсії становитиме 4533 гривні.
1 січня 2022 року набуває чинності Закон «Про статус та соціальний захист українців, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи». У звʼязку з цим пенсійні виплати підвищать 39 481 особі. Із 1 січня мінімальні пенсії ліквідаторам, які отримали інвалідність, залежатимуть від її групи.
Для першої групи інвалідності вони становитимуть 14,6 тисячі гривень, для другої – 9,5 тисячі гривень, для третьої – 7 тисяч гривень.
У Мінсоцполітики повідомили, що з 1 грудня 2022 року будуть збільшені розміри пенсії для 18 тисяч людей з урахуванням збільшення середньої зарплати, яка враховується в обчисленні пенсії. Крім того, з початку 2022 року підвищення на 9 % від розміру пенсії передбачене для жінок віком старше 60 років.
Із січня мінімальна пенсійна виплата кожному з непрацездатних батьків, дружині (чоловіку) захисників (захисниць), що загинули в зоні проведення АТО/ООС, становитиме не менше 7800 гривень.
У січні також зростуть пенсійні виплати для 65-річних осіб у звʼязку із зростанням «мінімалки». З 1 грудня 2021 року, відповідно до зростання прожиткового мінімуму для непрацездатних, мінімальна пенсія становить 1934 гривні. Такою вона буде і з 1 січня 2022 року. З 1 липня вона зросте до 2027 гривень, а з 1 грудня – до 2093 гривень.
З 1 березня запланована індексація пенсій для всіх пенсіонерів – тобто для 10 мільйонів осіб. У 2022 році вона пройде для всіх пенсіонерів.
У березні повинна відбутися індексація компенсаційних виплат для пенсіонерів, старших за 75 років. Для 75-річних пенсіонерів сума становитиме 400 гривень, для 80-річних – 500 гривень. З жовтня запланована нова мінімальна пенсійна гарантія. Людина, старша за 70 років, яка має трудовий стаж 35 років (чоловік) або 30 років (жінка), отримуватиме не менше 3 тисяч гривень.
Якщо стаж менший, мінімальна пенсійна виплата для цих категорій громадян визначатиметься пропорційно до стажу. За наявності страхового стажу в чоловіків 25 років, а в жінок 20 років вона становитиме мінімум 2500 гривень.
З жовтня пенсіонери віком 70–75 років отримають 300 гривень доплати.
Читайте також: У жителів Харківщини можуть з'явитися економічні паспорти
Як зміняться податки
Так званий «антиахметівський» закон, спрямований проти олігархів, містить і норми, що вплинуть на звичайних українців. Після 11 тисяч правок у ньому з’явилися нові податки на нерухомість, сільське господарство та акциз. Закон передбачає підвищення акцизів на алкоголь та інші продукти на 5 %.
Ще одна важлива зміна – податок з продажу нерухомості. Наразі дохід від продажу одного об’єкта на рік не оподатковується, а продаж другого і наступних оподатковується за ставкою 5 %. Це дозволяє забудовникам оптимізувати витрати, продаючи квартири фізичним, а не юридичним особам.
Ресурсний закон має закрити цю можливість. Відповідно до нього, дохід від продажу третього та наступних об’єктів нерухомості, проданих фізичною особою за рік, має оподатковуватися за ставкою 18 %.
До другого читання проєкту цю норму пом’якшили. Тепер сплачувати 18 % податку доведеться не з усієї суми, отриманої від продажу нерухомості, а лише з різниці між сумою продажу та ціною, за яку нерухомість перейшла до продавця.
Оподаткуванню підлягають угоди, які передбачають перехід права власності на житловий будинок чи його частину; квартиру чи її частину; кімнату; гараж; садовий будинок та господарські споруди, землю під ними; земельну ділянку.
Продав городину – плати
Податковий закон з 1 січня впроваджує нову систему оподаткування сільгоспвиробників. Він вводить поняття «мінімальне податкове зобов’язання» (МПЗ). Це сума податків, яку кожен власник сільгоспземлі має сплачувати до бюджету. Ця сума становитиме близько 5 % від вартості землі на рік.
Читайте також: Загубився акт на землю: що робити?
Тобто якщо сума всіх податків (податку на землю, податку на прибуток, єдиного податку), які сплачує сільгоспвиробник, буде меншою за МПЗ, то йому доведеться доплатити різницю.
МПЗ не визначається для городів, земельних ділянок дачно-будівельних та садівничих (городницьких) кооперативів, а також для сільгоспземель, що перебувають у межах населених пунктів.
Не менш важлива норма стосується податку на продаж городини. ВР зобов’язала сплачувати податок на доходи фізосіб (18 %), якщо отриманий від продажу продуктів дохід перевищить 12 мінімальних зарплат. У 2022 році це 78 тисяч гривень.
«Податок на Google»
Ще влітку Президент підписав ухвалений парламентом закон, що встановлює ПДВ у 20 % для іноземних компаній у сфері телекомунікацій. Із січня 2022 року 20 % податку на додану вартість мають сплачувати в український бюджет такі світові гіганти, як Meta, Netflix, Apple, Google. У суспільстві закон отримав назву «податок на Google».
Читайте також: Грошова допомога за вакцинацію: як отримати та на що витратити
Відповідно компанії Meta і Google уже повідомили українців про підвищення цін на продаж реклами (Facebook) та всіх платних послуг і сервісів. А отже, податок ляже на плечі користувачів.
Тарифи на газ та електрику
Відповідно до постанови уряду, з 1 жовтня 2021 року діє тариф на електроенергію 1,44 гривні за кВт-год (для споживання обсягом до 250 кВт на місяць).
З 1 січня він не зміниться і діятиме до 30 квітня 2022 року. Ним користуються 80 % населення.
Для українців, які споживають понад 250 кВ-год, діє тариф 1,68 гривні за кВт-год.
Навесні уряд відмовився від ринкових механізмів визначення вартості газу для населення, зафіксувавши ціни на рік. Річний тариф на газ передбачає, що до кінця квітня постачальники продаватимуть газ населенню за фіксованою ціною.
Зміняться тарифи на розподіл палива облгазами. Таке рішення НКРЕКП затвердила 22 грудня. За словами голови комісії Валерія Тарасюка, після перегляду тарифи залишаться на нинішньому рівні.
Найвищі тарифи на послуги з розподілу газу на 2022 рік комісія встановила для споживачів компаній «Гадячгаз», «Закарпатгаз», «Лубнигаз», «Миколаївгаз», «Тисменицягаз», «Харківгаз» та «Чернівцігаз» – 1,99 гривні за кубометр на місяць.
Найнижчі тарифи отримали «Київгаз» – 0,32 гривні, «Харківміськгаз» – 0,43 гривні, «Кременчукгаз» – 0,46 гривні, «Криворіжгаз» – 0,53 гривні та «Черкасигаз» – 0,57 гривні.
Військовий облік жінок
Під кінець 2021 року Міноборони підкинуло новацію, що викликала пристрасні дискусії у професійному середовищі та соцмережах.
Набув чинності наказ Міноборони, в якому розширено перелік спеціальностей і професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після здобуття яких жінки беруться на військовий облік.
Попередня постанова Кабінету Міністрів від 1994 року, яка затверджувала перелік спеціальностей, за якими жінки, що мають відповідну підготовку, можуть бути взяті на військовий облік, застаріла. В ньому містилися спеціальності, які вже давно юридично не існують в Україні.
Жінки перебували на військовому обліку і раніше, але це стосувалося обмеженого кола професій, як-от лікарі, жінки-військовослужбовці запасу. У новому переліку – 35 фахових напрямів, що містять більше сотні спеціальностей, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями: від спеціалістів у сфері хімії, транспорту і безпеки до державного управління та працівників сфери культури і послуг.
У Міноборони пояснюють, що постановка на облік – це ще не мобілізація. Жінок призвуть на службу лише за умови оголошення воєнного стану в державі. У мирний же час жінки можуть піти до армії тільки за власним бажанням. Також військкомати братимуть до уваги сімейний стан і наявність дітей.
Щодо строків узяття на облік, то вони в документах не прописані. Хоча у Міноборони повідомили, що до військкоматів треба звернутися до кінця 2022 року. Ймовірно, процедура постановки на облік частково спроститься за допомогою використання системи «Дія», а можливо, треба буде йти до центру комплектування особисто. Поки що алгоритм невідомий. Міністерство оборони України обіцяє розробити його найближчим часом.