10,5 % жителів Харківщини втратили роботу через карантин: результати опитування

Цього місяця “СК” запустив серію опитувань для жителів області, в яких ми прагнемо з'ясувати, як вплинув карантин на різні сфери життя — роботу, навчання, бізнес, особисті, сімейні відносини й інше. Перше наше опитування, з результатами якого ви можете ознайомитися у попередній публікації, стосувалося дистанційного навчання в школах.

Цього тижня ми публікуємо результати другого онлайн-опитування, присвяченого ситуації, що склалася на ринку праці Харківської області через карантин. Участь в опитуванні взяли чоловіки (31,6 %) та жінки (68,4 %), віком від 26 до 49 років. 63,2 % з них проживають у місті, ще 21,1 % є жителями селищ, 15,8 % — сільської місцевості.

21,1 % учасників опитування є представниками освітньої сфери, 10,5 % працюють у торгівлі, 5,3 % — в IT-сфері та 5,3 % — медицині. Також в опитуванні взяли участь жителі Харківщини, які мають роботу в сфері авіабудування (22,2 %) та засобах масової інформації (15 %). Ще 5 % є службовцями, 10,6 % працюють у сфері житлово-комунального господарства, 5 % — у сфері технічного обслуговування та ремонту. Майже усі опитані (94,7 %)  є найманими працівниками. 5,3 % респондентів виявилися роботодавцями.

Отже, 47,4 % респондентів відповіли, що після введення жорсткого карантину в Україні не відвідували роботу фактично, а працювали дистанційно. Ще 26,3 % опитаних заявили, що карантин ніяк не вплинув на робочий процес, й вони продовжували працювати в штатному режимі. Тимчасово не працювали під час обмежень 15,8 % опитаних, а 10,5 % жителів Харківщини взагалі втратили роботу.

63,2 % респондентів, які продовжували працювати під час карантину, повідомили, що їх підприємство зіткнулося з труднощами, 21,1 % заявили про стабільну роботу, 15,8 % зазначили, що підприємство тимчасово припинило роботу.
Через це 10,5 % опитаних повідомили, що змінили місце роботи, у 89,5 % таких змін не відбулося.

42,1 % учасників опитування повідомили про зменшення заробітку у період карантину. 36,8 % респондентів зазначило, що зарплата не змінилася, 21,1 % указали про її підвищення. Водночас 57,9 % респондентів відповіли, що навантаження на роботі зросло. У 26,3 % ситуація не змінилася, 15,8 % повідомили, що навантаження зменшилося.

Щодо перспективи на майбутнє, 68,4 % опитаних вважають, що мають стабільну довгострокову роботу. 31,6 % заявили про протилежне. Водночас 78,9 % відчувають тривогу за своє майбутнє через нестабільність ситуації в країні, 15,8 % не замислювались про майбутнє й лише 5,3 % відчувають упевненість.

Складайте пазл: Які країни відкрили свої кордони для українців - ПАЗЛ 

На запитання про перспективу роботи підприємства 57,9 % відповіли, що їх роботодавець не має плану виходу з кризи, 42,1 % заявили, що такий план є.

За п'ятибальною шкалою 44,4 % респондентів оцінили відповідальність керівництва у максимальні 5 балів, 27,8 % — від 3 до 4 балів, 27,8 % поставили низькі бали (1-2 бали). Щодо фінансової стабільності підприємства під час карантину, то 38,9 % відповіли, що незадоволені ситуацією (1-2 бали). 33,3 % повністю задоволені, 27,8 % оцінили цей показник від 3 до 4 балів, тобто задоволені частково.

Більшість респондентів (55,6 %) указали на порозуміння в колективі під час карантину, оцінивши цю складову в 4 бали. 16,7 % дали максимальну оцінку (5 балів). 11,2 % не мали порозуміння в колективі (2-3 бали).
Емоційною напругою на роботі під час карантину не задоволені 27,8 % опитаних (1-2 бали). 16,7 % не вбачають такої проблеми на роботі, тому оцінили у максимальні 5 балів. 55,6 % зазначили про середню емоційну напругу в колективі (3-4 бали).

Серед головних змін у роботі через карантин респонденти називали формат роботи (перехід на дистанційний режим), а також безробіття. 40 % опитаних зазначило, що не відчули змін.  У разі втрати роботи, 47,4 % опитаних готові звернутися до центру зайнятості, 31,6 % зазначило, що будуть шукати роботу на сайтах працевлаштування, 21,1 % звернуться по допомогу до знайомих.

Попри те, що карантин уже наклав свій відбиток на ситуацію з ринком праці не лише на Харківщині, але й загалом в Україні, сьогодні вітчизняні експерти все більше говорять про переорієнтацію сфери зайнятості. Зокрема, в Державній службі зайнятості припускають, що через карантин форми дистанційної зайнятості будуть удосконалюватися. Більш деталізованими будуть аспекти переведення працівників на такі умови роботи, збереження зарплати та поєднання такої зайнятості з можливістю більше уваги приділяти сім’ї та вихованню дітей. На рівні компаній це подекуди спричинить додаткові витрати на зміну внутрішніх процесів.

За словами фахівців, дистанційна робота підвищить попит і на дистанційне навчання. Окрім цього, у майбутньому працівники робитимуть вибір на користь легального працевлаштування, а також посилиться значення гігієни праці та безпеки на виробництві.

Проєкт фінансується Фондом міжнародної солідарності в рамках програми „Free Media Programme".