У Мереф’янській ОТГ працює найбільше в країні ОСББ

13 листопада в Мерф’янській ОТГ відбувся практичний семінар «Інструменти та механізми участі громадськості у розвитку громади», де об’єднана громада ділилася кращими практиками взаємодії між владою та жителями. Серед таких, зокрема, створення ОСББ та органів самоорганізації населення, які сьогодні покривають майже все населення, діяльність Жіночої та Молодіжної рад.

За словами начальниці управління з питань місцевого самоврядування, розвитку громад та міжнародних зв’язків виконавчого апарату Харківської обласної ради Олени Кулик, це перший семінар, який розпочинає марафон, і наступним, хто розкаже про свої успішні напрацювання, буде Чугуїв.
– Сьогодні ми розпочинаємо марафон, де область покаже свій потенціал, свої кращі практики, адже такі майданчики розширюють можливості дієвих практик і дають поштовх до їх поширення, – додала Олена Кулик.

Під час семінару голова Мереф’янської ОТГ Веніамін Сітов розповів про низку успішних реалізованих проектів, які громаді вдалося втілити в життя завдяки співпраці з Харківською обласною радою.
Серед них – будівництво сучасного центру надання адміністративних послуг, реконструкція спортивного майданчика для ігрових видів спорту та індивідуальних занять, відновлення будівлі дитячого садка. На ці проекти з обласного бюджету було спрямовано майже 23 мільйони гривень.

Найбільше ОСББ у країні

Однією з найуспішніших практик, яку напрацювала Мереф’янська ОТГ, є створення об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та органів самоорганізації населення (ОСН). Сьогодні у громаді працюють дев’ять ОСББ, до яких увійшли майже всі багатоквартирні будинки громади. Серед них – найбільше ОСББ в Україні, «Мерефа-Центральна», що об’єднало півсотню місцевих поверхівок. За словами управителя ОСББ «Мерефа-Центральна» Вікторії Колінько, до об’єднання людей підштовхнула неефективна робота комунальних підприємств, які обслуговували будинки до цього.

– Чинний тариф на рівні 2009 року двох комунальних підприємств, які раніше обслуговували наші будинки, складав 1 гривню з квадратного метра, з яких на ремонтний фонд було закладено лише 7 копійок. Звичайно, за 7 копійок зробити якийсь поточний ремонт у будинках було неможливо, й загалом тариф не покривав витрати підприємства на податки, збори, відрахування. Як наслідок, коштів завжди не вистачало, і з бюджету постійно надавалися дотації, – розповіла Вікторія Колінько.

Ситуація з ремонтом не змінилася й тоді, коли у 2012 році тариф у місті підвищили до 3 гривень за квадратний метр. Проте тарифне подорожчання стало останньою краплею, після якої жителі міста активізувалися та все ж таки вирішили створити ОСББ. Першим у громаді у 2012 році з’явилося ОСББ «Мрія». Потім, у 2013році, на об’єднання зважилися і в «Мерефі-Центральна».

– Перед нашими мешканцями постало питання: чи залишатися у комунальному підприємстві та сплачувати 3 гривні за квадратний метр і далі залишатися без ремонтів, або ж спробувати утворити ОСББ і самим опікуватися благоустроєм та будинком і сплачувати 1,94 гривні, з яких гривня йшла в накопичувальний фонд, тобто безпосередньо на ремонти, – розповіла управителька.

Аби стимулювати людей відходити від неефективного механізму управління у сфері ЖКГ та створювати ОСББ, у громаді запустили місцеву програму підтримки, яка передбачала, що на кожну гривню з накопичувального фонду ОСББ виділялася така ж сума з бюджету. Також у міськраді почали активно працювати з міжнародними програмами, завдяки чому у двох будинках міста провели повну термомодернізацію. Наслідком цього було, що ОСББ у громаді почали створюватися активніше, і сьогодні в місті залишилося тільки чотири будинки, які не ввійшли ані до ОСББ, ані до кооперативу.

Від багатоповерхівок до приватного сектора

Після створення ОСББ у громаді взялися за створення ОСН – механізму, який мав допомогти згуртувати іншу більш численну частину ОТГ, приватний сектор.
– Саме люди, які живуть на конкретній території, можуть бачити проблеми зсередини та дати нам зворотний зв’язок. Тому ми вирішили започаткувати програму, відповідно до якої наш відділ благоустрою дає матеріали, а люди самостійно працюють над розв’язанням проблем на своїх вулицях, – пояснив Веніамін Сітов.

Як наслідок, сьогодні у громаді проводяться толоки, прокладаються тротуари, установлюються ліхтарі, ремонтуються мости і громадські колодязі. За словами секретаря міськради Тетяни Дяченко, створенню ОСН у громаді передувала кропітка робота. Спочатку фахівці відділу благоустрою обійшли будинки в пошуках активних громадян, які зможуть очолити вуличні комітети, та запропонували їх стати інспекторами з благоустрою. Для цього у профільному відділі міськради передбачили відповідні посади.

– Потім інспектори обійшли всі будинки та зібрали 51 % підписів, необхідних для створення вуличних комітетів. Паралельно в міськраді працювали над положенням про органи самоорганізації населення, – розповіла Тетяна Дяченко.

Так у громаді з’явилося дев’ять ОСН, які поглинули весь приватний сектор – 9719 будинків.

Згуртовані та організовані

Згуртуватися та активізуватися громадянам, за словами Веніаміна Сітова, допоміг обласний конкурс міні-проектів «Разом в майбутнє», завдяки якому з 2013 року ініціативні групи, громадські організації, батьківські комітети, районні комітети органів самоорганізації населення та ОСББ разом з міськрадою реалізували 33 міні-проекти. До речі, поточний рік став рекордним для громади в залученні коштів у рамках конкурсу – понад мільйон гривень.

– Проекти стосувалися різних сфер – культури, спорту, енергоефективності, освіти та безпеки. Зокрема, цього року в ОТГ реалізуємо ще дев’ять міні-проектів. Сьогодні ми презентуємо сучасний лінгафонний кабінет для вивчення іноземних мов у школі № 6, – додав голова ОТГ.

За словами голови обласної ради Сергія Чернова, загалом ОСББ Харківщини є активними учасниками обласного конкурсу «Разом в майбутнє». Лише за три останні роки переможцями конкурсу стали 62 міні-проекти, на реалізацію яких вони отримали співфінансування з обласного бюджету майже 7 мільйонів гривень. Починаючи з 2018 року, в обласному конкурсі також беруть участь органи самоорганізації населення. Протягом 2018–2019 років переможцями стали 63 проекти, співфінансування з обласної бюджету склало 8 мільйонів гривень.

– Ці приклади говорять про те, що за бажання та активної участі мешканці можуть зробити дуже багато для своїх громад, населених пунктів чи будинків, – наголошує голова обласної ради. – А наше завдання – розповсюдити кращі практики та охопити якомога ширше коло охочих змінити своє життя і життя своєї громади на краще.

За його інформацією, сьогодні на території Харківської області зареєстровано аж 1267 ОСББ, з них 40 було створено цього року. Найбільша кількість ОСББ працює в Харкові (569 ОСББ). У Лозовій створено 70 ОСББ, у Чугуєві – 71, в Ізюмі – 34, у Харківському районі – 81, Балаклійському – 49, Чугуївському – 47.

Також рішенням Харківської обласної ради від 29 жовтня 2015 року було затверджено Програму стимулювання об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів Харківської області до впровадження енергоефективних технологій на 2016–2020 роки, згідно з якою з обласного бюджету додатково відшкодовується 20 % суми кредитів, залучених ОСББ/ЖБК на придбання енергоефективного обладнання та матеріалів. На реалізацію програми у 2019 році передбачено 1,4 мільйона гривень.

За час дії програми з обласного бюджету відшкодування отримали майже 80 ОСББ і ЖБК на загальну суму 4,4 мільйона гривень, залучено кредитних ресурсів на 41,7 мільйонів гривень. Найактивніші учасники – у Лозовій, де 44 ОСББ отримали кредит, ще 42 ОСББ – з Чугуєва, 8 ОСББ – з Ізюма. Власні програми здешевлення «теплих» кредитів успішно працюють у Валках, Лозовій, Чугуєві, у Дворічанському та Кегичівському районах.

Олена Загребельна, кореспондент