Відповіді на нагальні питання сучасності можна знайти в архіві

Таких проектів багато: вони стосуються і охорони водних ресурсів, і очищення вентиляційних викидів в атмосферу, і ще багатьох. Але більш детально варто зупинитись на двох актуальних екологічних темах, якими сьогодні переймається суспільство.

Унікальна, екологічно чиста та автономна

Сотні мільйонів ртутьвмісних люмінесцентних ламп використовуються на виробництві та в побуті як освітлювальні елементи. Відпрацьовані лампи підлягають захороненню на спеціальних полігонах з бетонованими траншеями, у сталевих герметичних контейнерах. Будівництво таких полігонів потребує значних фінансових витрат, при цьому чималою проблемою є вибір місця полігона. З цих причин відпрацьовані люмінесцентні лампи викидають на звалище разом з побутовими, нетоксичними відходами, де в результаті природного руйнування ламп пари ртуті отруюють ґрунт, просякаючи у водний басейн і атмосферу, завдають непоправної шкоди живій природі.

"Розробка «Дослідно-промислової установки для утилізації люмінесцентних ламп потужністю до 1 млн штук на рік (без мереж енергозабезпечення)» – саме таку назву має проект, розроблений ще у 1992 році Українським генеральним інститутом з проектування підприємств штучного волокна «Укргіпрош­тув», м. Київ. Його документи передано на державне зберігання у ЦДНТА України у 2016 році - говорить Олена Мащенко, головний науковий співробітник ЦДНТА України. - У документах проекту поетапно описано поопераційний технологічний процес роботи установки. Видалення ртуті на даній установці здійснюється методом демеркуризації та «холоду». Цей метод має значні переваги порівняно з методом термічного знешкодження шляхом нагрівання склобою вище від температури кипіння ртуті та подальшої конденсації пароподібної ртуті. Вторинні ресурси: ртутний конденсат, концентрат кольорових металів, склобій – повертаються на повторне використання, таким чином, виробництво відповідає категорії «безвідходне»".

Установка для утилізації люмінесцентних ламп – екологічно чистий об’єкт, що може працювати автономно або входити до складу будь-якого промислового підприємства. Такі установки було виготовлено та введено в експлуатацію на ВО «Хімволокно» в м. Чернігів та м. Гродно.

Знайшли управу на ПЕТ-відходи

Гори сміття – це наша безпорадність, безвідповідальність. Як позбутись пластику та поліетилену в побуті? Шляхи різні. Найбільш кардинальний: вивести з обігу пластик та поліетилен для пакування, але для цього потрібні довгі роки.

Вирішенню цієї проблеми може посприяти проект з переробки поліетилентерефталатних (ПЕТ) відходів. Такий проект було розроблено київським інститутом «Укргіпроштув» ще у 2008 році. Документи передано на державне зберігання у ЦДНТА України у 2016 році.

Мета цього об’єкта – налагодити виробництво, що зможе забезпечити утилізацію пластикового пакування для харчових продуктів, зменшити засміченість територій міст і селищ, підвищити культуру збирання побутових відходів шляхом сортування сміття. Готова продукція з пластикових відходів може використовуватись для виготовлення тари, сіток для фільтрації та пакувань різної продукції, як добавка до твердого палива промислових установок або як наповнювач для різних матеріалів (текстильних, будівельних тощо).

Як розповіла Олена Vащенко, цей проект також було реалізовано. Утилізація ПЕТ-відходів здійснювалась на напівавтоматичній лінії, виготовленій ТОВ «ІНТЕР-ТЕТ» (м. Львів). Сучасну переробку ПЕТ-відходів також впроваджено на низці підприємств України.

Переймаючись цими важливими проблемами, співробітники ЦДНТА України намагаються привернути увагу до тих рішень і розробок, які зберігаються в їх фондах,  адже буває, що сучасне - це добре забуте старе.

Читайте також: Де в Харківській області вирощували куузику