Як харківський пенсіонер з кенарів хор зробив

Газета "Соціалістична Харківщина" у номері № 196 від 5 жовтня в статті "Кенарі і Бетховен" детально розповіла про цей незвичний музичний колектив.

"Коли заходиш до цього невеликого будиночка на Холодній горі, складається враження, ніби потрапив до казкового, співучого царства птахів, яке населяють жовті й зеленкуваті, сизі, сірі, оранжеві канарки. Це гомінливе господарство належить Федору Олександровичу Фоменку, колишньому вчителеві 65-ї харківської школи, нині – пенсіонерові. Його унікальний ансамбль птахів, що відтворюють складні музичні мелодії, добре знають любителі музики і птахівництва у Москві, Києві, Ленінграді, інших містах нашої країни.

Читайте також: Музика на виробництві: як у Харкові 50 років тому незвичний експеримент проводили

Лише дві пташки було у Ф. Фоменка, коли три роки тому народний артист СРСР С. Образцов, відвідавши будинок вчителя і почувши дивний спів кенарів, запропонував йому зробити пташине мистецтво надбанням багатьох слухачів. Народний артист УРСР В. Афанасьєв запросив Ф. Фоменка і його канарковий дует виступати у Харківському театрі ляльок. Важко передати захоплення юних глядачів, коли у фойє перед початком вистави вони почули у виконанні пернатих співаків вальс «Амурські хвилі», «Калинку», «Яблучко», «Полонез» Огінського.

З того часу концерти кенарів у театрі ляльок викликають незмінний інтерес харків’ян і гостей нашого міста. Вже тоді солістка Харківського театру опери і балету імені Лисенка, заслужена артистка УРСР В. Арканова проспівала разом з незвичайними партнерами романс О. Аляб’єва «Соловейко», який не раз транслювало Всесоюзне і республіканське радіо.

Нині ансамбль виріс чисельно і творчо, в його репертуарі – три складні програми: пісні часів громадянської війни, класичні твори («Казки Віденського лісу» та «Сільські ластівки» Й. Штрауса, романс до кінофільму «Овод» Д. Шостаковича, «Полонез» Огінського), українські народні пісні, твори сучасних композиторів. Якщо раніше спів птахів супроводив баян, згодом – рояль, то тепер – магнітофон, подарований Ф. Фоменкові Міністерством культури УРСР.

Коли у Москві на міжнародній виставці «Атракціон-712» відбулося масове гуляння, підготовлене Харківським парком культури і відпочинку імені Горького, до кліток з кенарями Ф. Фоменка важко було пробитися.

Кенарі співають точно, легко і невимушено, створюючи у слухачів враження, ніби добитися цього зовсім неважко.

– Ні, – спростовує цю думку Ф. Фоменко. – Співають не всі птахи, і виявити, розвинути їхні «вокальні» здібності – справа далеко не одного дня.

Читайте також: Як звичайний суфлер став видатним артистом: доля «українського Щепкіна» Карпа Соленика

Тим-то й виникла в будинку старого вчителя своєрідна «школа співу». Птахи розміщені у клітках за віком і здібностями, Ф. Фоменко терпляче і ретельно вчить їх відтворювати мелодії за спеціальною методикою, яку сам розробив. Йому допомагають у доборі репертуару художній керівник театру ляльок В. Афанасьєв і викладач інституту мистецтв П. Івановський, фонотека якого складається з кількох тисяч магнітофонних записів та грампластинок.

…Йдуть репетиції нових концертних номерів – шубертівської «Серенади» та «Місячної сонати» Бетховена. Мине небагато часу, і ці твори класики прозвучать у концертах ансамблю кенарів, вихованого цікавою, талановитою людиною".  Автор - В. Долганов