Від «соєвих» правок до ринку землі: аграрії Харківщини обговорили ризики для галузі

16 липня в Харкові відбулася зустріч аграріїв, де сільгоспвиробники області обговорили подальший розвиток аграрної галузі. Одне з питань, яке викликало жваві дискусії, стосувалося відкриття ринку землі.

За словами голови Харківської обласної ради Сергія Чернова, який був присутнім на зустрічі, поки що земля в Україні не може бути товаром. Для відкриття ринку у країні не вистачає налагодженого документообігу, чітко встановлених меж, а головне – інвентаризації.
– Не зважаючи на те, чи це невеликий город, фермерське господарство, земельний пай, чи велике товарне господарство, українці мають бути захищені Конституцією або законами, отримати належні документи, а потім – і першочергове право розпорядитися цією землею. Однозначно після відкриття ринку можливість купити землю мають отримати громадяни України, – висловив думку голова облради.

Додаткові тиски

За словами голови Всеукраїнської аграрної ради Андрія Дикуна, за останні декілька років багато рішень у парламенті приймалися не на корить розвитку галузі. Так, не встигли сільгоспвиробники оговтатися від подорожчання палива, яке було спричинене скороченням поставок з Білорусі, як в Україні розпочалась боротьба з тіньовим ринком нафтопродуктів, що може залишити аграріїв без ємностей для зберігання палива. Так, з 1 липня набув сили Закон № 481/95-ВР, згідно з яким вводиться обов’язкове ліцензування всіх етапів виробництва, зберігання та реалізації паливно-мастильних матеріалів, а також висуваються нові вимоги до обладнання та роботи акцизних складів. Для аграріїв такі зміни означають, що паливні ємності потрібно терміново ліцензувати, аби не платити штраф.

– Це створює додаткові тиски та навантаження, перевірки для тих, хто працює на землі, – зауважив Сергій Чернов.
Ще одне рішення, прийняте, на думку Андрія Дикуна, не на користь аграріїв, стосувалося скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних культур. Відповідні правки народні депутати затвердили ще два роки тому. Згідно із «соєвими» правками, аграрні виробники, які виростили сою на власних або орендованих сільгоспугіддях та самостійно експортували сою, ріпак або соняшник, не мають права на відшкодування ПДВ з відповідного експорту. Введення цієї норми для ріпаку та соняшнику було відтерміновано до 1 жовтня 2019 року.

– Через це в нас є підстави говорити, що ціна на соняшник і сою буде низькою. Вирощування цих сільськогосподарських культур стане економічно нерентабельним, а отже, посівні площі в подальшому будуть скорочуватися, – зазначив очільник Всеукраїнської аграрної ради.
Нерентабельною харківські аграрії називають і галузь тваринництва. На зустрічі обговорили також ціну на молоко. На думку Сергія Чернова, через збитковість справи багато фермерів відмовляються від тваринництва, і держава має відреагувати на це.

– Держава має регулювати питання ціноутворення на молоко, запровадити програми, які б стимулювали будівництво тваринницьких комплексів, пільгове оподаткування, – додав голова облради.
Також, за його словами, в Україні має запрацювати доступний і дієвий механізм підтримки сільгоспвиробників, справедлива система оподаткування та дієве законодавство, яке б допомогло протидіяти рейдерським захопленням на полях.

– Сільгоспвиробники та село –це дві взаємопов’язані речі. Завдяки агропідприємствам у сільській місцевості створюються робочі місця та надходять податки до місцевих бюджетів. Тому держава має звернути увагу на галузь, питома вага якої становить 17 % у ВВП країни, та 40 % – загальних щорічних валютних надходжень, – зауважив Сергій Чернов.
Не зрозумілими для аграріїв залишаються розрахунки Держгеокадастру щодо нової нормативно-грошової оцінки,
яка запрацювала в Україні з 1 січня. Через нові розрахунки земля поза межами населених пунктів у деяких областях стала в кілька разів дешевшою. За словами голови облради,

Харківщина не виняток: після запровадження нового механізму земля поза межами населених пунктів у середньому подешевшала на 15 %.
– У деяких областях ця цифра сягає 30 %. Як наслідок, склалася незрозуміла ситуація з місцевими бюджетами, які розраховували на ці кошти в дохідній частині свого бюджету, а відповідно, через подешевшання недоотримають кошти, – зазначив Сергій Чернов.

Не чотири райони, а сім

Також під час зустрічі обговорили перспективи об’єднання в кооперативи. Крім цього, сільгоспвиробників регіону цікавило питання ремонту доріг і подальшої
адміністративно-територіальної реформи, зокрема укрупнення районів. За словами Сергія Чернова, запропонована Мінрегіоном нова модель адміністративно-територіального устрою є диспропорційною. Він розповів, що область напрацювала своє бачення нового адміністративно-територіального устрою та подала його до Мінрегіону. Зі свого боку Міністерство повністю проігнорувало точку зору робочої групи Харківської області.

– Ми створили робочу групу з представників місцевого самоврядування, представників адміністрацій, науковців, громадських діячів і представників Міністерства регіонального розвитку. Двічі збиралися на засідання, обговорювали і з громадами, і з районами та знайшли оптимальний компроміс у кількості районів. Київ пропонував чотири райони, ми пропонували дев’ять, потім погодилися на те, що ефективно для області буде сім районів. Проте, я прочитав коментар Міністерства регіонального розвитку та Геннадія Зубка і здивований, що повністю проігноровано точку зору робочої групи Харківської області. Я хотів би запросити експертів, щоб вони поїздили по Харківській області і подивилися на логістику та майбутнє того устрою, який вони пропонують. Ми ж говоримо про наближення послуг і їх ефективність, а не навпаки, – наголосив Сергій Чернов.

Він пояснив, що напрацьована регіональною робочою групою пропозиція відповідала європейським практикам, адже передбачалося, що населення майбутніх районів буде 150–200 тисяч чоловік. У пропозиції самого Міністерства такі принципи порушуються. У Мінрегіоні пропонують зробити один район – місто Харків разом з Харківським районом, який матиме населення більше, ніж в інших трьох разом, бо в області наразі проживають близько 3 мільйонів осіб, половина з них – у Харкові.

– Для прикладу, населення Івано-Франківської області – 1,4 мільйона чоловік, проте там передбачається створити п’ять районів. Тому Українська асоціація районних та обласних рад звернеться до керівництва Міністерства регіонального розвитку та висловить бачення з місць. Будемо наполягати, щоб нашу пропозицію було враховано, – зауважив Сергій Чернов.

За його словами, на Харківщині так само минулоріч відстоювали позицію стосовно госпітальних округів. Тоді в Міністерстві пропонували створити в області чотири госпітальні округи.

– Але ми відстояли своє бачення, примусили брати до уваги думку області й на деякий період створили єдиний медичний простір. Ми дуже часто беремо кальку з розвинутих європейських країн і намагаємося перенести її на українські реалії. Вважаю, так робити не можна. Безумовно, необхідно вивчати європейський досвід, але впроваджувати зміни, враховуючи наше географічне положення, історичні традиції, специфіку регіонів тощо. У всьому повинна бути логіка. Не можуть бути госпітальні округи одні, а райони – інші. Тому працюватимемо й надалі над тим, щоб створити в області комфортний для жителів адміністративний устрій, – додав Сергій Чернов.