Які шкідники загрожують урожаю на Харківщині у травні: прогноз фахівців
З настанням стабільного тепла на полях, городах та в садах Харківської області активізуються комахи-шкідники та збудники хвороб рослин. Фахівці підготували прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту врожаю.
Як повідомляє видання «Слобідський край» з посиланням на Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, аграріям та власникам присадибних ділянок варто звернути увагу на низку загроз у травні.
Картопля та овочеві культури
Головною загрозою для картоплі, баклажанів, помідорів та перцю залишається колорадський жук. Його масовий вихід з ґрунту відбудеться після теплих дощів. Фахівці радять обробляти дозволеними препаратами ранні сходи картоплі, коли шкідником заселено 10 % рослин. Для інших пасльонових культур обробку слід починати при заселенні 5 % кущів.
Капусті, редисці та іншим хрестоцвітим культурам загрожують:
- хрестоцвіті блішки (їхня шкідливість зростає за сухої погоди);
- капустяна муха (небезпечна для ранньої та цвітної капусти);
- гусениці біланів та капустяної молі.
Рослини цибулі заселятиме цибулева муха та прихованохоботник. Обробляти посіви (крім цибулі «на перо») хімічними препаратами слід за масової появи шкідників.
Плодові дерева та сади
У травні розпускання листя, цвітіння та утворення зав'язі супроводжуватиметься появою шкідників у садах:
- яблуневий квіткоїд та садові довгоносики прогризатимуть бутони;
- гусениці кільчастого і непарного шовкопрядів об’їдатимуть листя у незахищених садах;
- попелиці, медяниці, кліщі та щитівки висмоктуватимуть соки з молодих пагонів;
- вишнева муха літатиме під час утворення зав’язі на вишні й черешні.
Крім того, за вологої погоди дерева уражуватимуть борошниста роса, парша та моніліальний опік. Захисні обприскування садів інсектицидами та фунгіцидами проводять відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75 % пелюсток) та повторюють через 10-12 днів.
Зернові культури
На посівах пшениці, жита та ячменю головними загрозами є:
- клоп шкідлива черепашка — живиться соком рослин, що призводить до зменшення маси зерна;
- хлібний турун (жужелиця) — пошкоджує колосся під час наливу зерна;
- злакові мухи та попелиці — останні є переносниками небезпечних вірусних хвороб.
Для захисту озимої пшениці від хвороб (борошниста роса, септоріоз, іржа) посіви обприскують наприкінці фази виходу в трубку.
Соняшник, буряк та ріпак
Сходи цукрового буряку масово заселятимуть звичайний і сірий довгоносики, бурякові блішки та листкова попелиця. Захистити посіви допомагає міжрядне розпушування ґрунту — воно знищує яйця та личинок шкідників.
Соняшнику загрожують ґрунтові шкідники (дротяники, личинки хрущів) та довгоносики. Озимий та ярий ріпак у період бутонізації потрібно захищати від ріпакового квіткоїда та хрестоцвітих блішок.
Сарана та лучний метелик
У травні в Ізюмському, Куп’янському, Лозівському та Чугуївському районах очікується вихід личинок саранових. Вони розвиватимуться на цілинних землях та пасовищах. За умов жаркої та сухої погоди шкідники переселятимуться на посіви зернових, соняшнику та овочевих культур.
Також у цих районах прогнозується літ лучного метелика. Експерти зазначають, що основну масу таких комах найефективніше ліквідовувати на стадії личинок, обробляючи осередки скупчення дозволеними інсектицидами.
Фахівці Держпродспоживслужби наголошують: під час застосування будь-яких препаратів необхідно суворо дотримуватися санітарних правил і норм витрати.
Нагадаємо, обласна влада розробила програму підтримки малих фермерських господарств, які працюють на деокупованих та прифронтових територіях Харківщини. За інформацією начальника ХОВА, таких підприємств в області 360.
Кожен з вас допомагає нам триматися і працювати. Приєднуйтесь до спільноти «Слобідського краю».
Аграрій з Борівщини втратив господарство через війну, але продовжує працювати
Аграрії біля лінії фронту: як виживає господарство у Золочівській громаді
Посівна під дронами: історії аграріїв Харківщини, які втратили мільйони, але повернулися на поля
Нова програма підтримки аграріїв у Харківській області: що відомо