Названо найбагатші громади Харківщини

Наприкінці листопада було оприлюднено новий інформаційно-аналітичний дашборд, на якому відображені показники виконання бюджетів територіальних громад за доходами, видатками і трансфертами. Наразі там представлена інформація за три квартали 2021 року, і дані оновлюватимуться щоквартально.

Підготували аналітику експерти Програми «U-LEAD з Європою» та SKL International на підставі даних Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Державної статистичної служби України та даних веб-порталу openbudget.gov.ua.

Як повідомила радниця з питань муніципальних фінансів та управління ULEAD з Європою в Харківській області Марина Гончаренко, дохідна частина місцевих бюджетів характеризується в дашборді низкою показників: доходами загального фонду (без трансфертів), обсягом місцевих податків і зборів, обсягом надход­жень плати за землю, дохідністю земель громад та фіскальною віддачею території громади.

Проаналізувавши окремі показники доходів у розрахунку на 1 мешканця територіальних громад Харківської області, експертка визначила десятку лідерів, порівняла середні значення показників по області та їх співвідношення із середньоукраїнськими.

– Власні доходи на 1 мешканця є показником, на підставі якого можна зробити висновок про фінансову спроможність громади. Чим більшим є значення цього показника, тим більше фінансових можливостей має громада щодо надання публічних послуг мешканцям та реалізації проєктів розвитку, – зазначає радниця.

За три квартали 2021 року в середньому по Харківській області доходи на 1 мешканця склали 4364 гривні, що на 462 гривні (на 11,8 %) більше, ніж середній показник по країні.

Читайте також: Як бюджетні новації вплинуть на місцеві ради Харківщини

Доходи коливаються від 1966 гривень у Новопокровській громаді Чугуївського району до 9886 гривень у Наталинській громаді Красноградського району. 26 громад з 56 мають доходи на 1 мешканця вищі, ніж середні по області.

А до десятки лідерів за цим показником потрапили Наталинська, Старовірівська, Донецька, Біляївська, Харківська, Краснокутська, Вільхівська, Чугуївська, Коломацька і Красноградська громади.

Примітно, що бюджети першої четвірки лідерів поповнюються головним чином за рахунок ренти. Адже на території Наталинської, Старовірівської, Донецької і Біляївської громад зареєстровані газовидобувні підприємства.

Так, Старовірівська сільська рада за 10 місяців цього року отримала від «Укргазвидобування» 60 мільйонів гривень за рахунок рентної плати за видобування газу і газового конденсату. Це 60 % від усіх власних – податкових і неподаткових – надходжень громади. Загальний же бюджет громади з трансфертами складає 128 мільйонів гривень. Про це «Слобідському краю» розповіла начальниця фінансового відділу селищної ради Ірина Антоненко.

Завдяки надходженням Старовірівська громада має змогу виконувати делеговані повноваження та спрямовувати кошти на проєкти розвитку.

– Завдяки ренті ми закриваємо всі наші повноваження: соціальну сферу, компенсуємо перевізникам пільгові перевезення в сільській місцевості, компенсуємо проїзд Укрзалізниці, – пояснює Ірина Антоненко. – Також забезпечуємо первинну ланку медицини – амбулаторії та ФАПи. Крім того, фінансуємо освітню мережу. Всі школи, які ми забрали з району, працюють і будуть працювати.

Місцеві податки та збори

Відповідно до дашборду, серед громад України при середньому показнику 3902 гривні доходи на 1 мешканця коливаються від 793 до 41 624 гривень. Водночас експерти з децентралізації наголошують, що обсяг доходів на 1 мешканця сам із себе не є єдиною причиною процвітання громади, він має бути підкріп­лений професійним підходом до управління бюджетними ресурсами та чітким зв’язком бюджету зі стратегічними та програмними цілями розвитку громади.

За словами Марини Гончаренко, місцеві податки і збори – це основа фінансової спроможності місцевого самоврядування. До них належать податок на майно (плата за землю, податок на нерухоме майно та транспортний податок), єдиний податок, збір за паркування та туристичний збір. Органи місцевого самоврядування мають прямий вплив на ці надходження, адже самі встановлюють ставки та пільги, а також володіють дієвими інструментами безпосередньої роботи з платниками та розширення податкової бази.

Читайте також: Із польських гмін - у громади Харківщини: який досвід ЄС може стати реальністю українських сіл

За три квартали 2021 року на Харківщині місцеві податки і збори на 1 мешканця в середньому склали 1379 гривень, що на 16 гривень більше, ніж середній показник по країні.

Серед громад показник коливається від 666 до 2510 гривень, тоді як по Україні граничні значення склали від 163 до 15 938 гривень.

Десятку лідерів за податками і зборами в області склали Харківська, Близнюківська, Коломацька, Барвінківська, Біляївська, Олексіївська, Пісочинська, Малоданилівська, Куньєвська і Шевченківська громади.

– Високі показники місцевих податків і зборів на 1 мешканця можуть бути наслідком як певної структури економіки у громаді (наприклад, переважання сільськогосподарського виробництва над промисловим, високий рівень розвитку підприємництва), так і активних дій місцевої влади щодо залучення всіх можливих резервів наповнення бюджету. Цей показник є свідченням меншої залежності бюджету громади від загальнодержавних податків (ПДФО, акциз, рента тощо), – підкреслює Марина Гончаренко.

Так, рента від видобутку газу дає можливість жити Біляївській громаді. На її території є філія «Шебелинкагазвидобування» – Єфремівський газопромисел. Найбільші надходження – третина бюджету – йдуть від цього підприємства. За 11 місяців цього року до бюджету громади надійшло 19,6 мільйона гривень ренти. А загальний бюджет громади складає 62,3 мільйона, повідомила начальниця фінансового відділу сільради Тетяна Зеленська. Із місцевих же податків та зборів велику частину надходжень дають сільськогосподарські підприємства – єдиний сільгоспподаток, плата за землю, оренда землі.

– Ми намагаємося ефективно працювати з податковою базою, приводимо місцеві податки у відповідність до законодавства. У нас нема боржників, усі підприємства справно платять податки. Ми з ними працюємо, переукладаємо договори оренди за землю під більш високі ставки, піднімаємо ставку за землю з громадян. Адже люди розуміють, що ці кошти далі йдуть для них же, – зазначає Тетяна Зеленська.

А от Олексіївська громада не може похвалитися наявністю великих промислових чи газодобувних підприємств. Чи не єдине джерело надходжень – місцеві податки і збори із сільгосппідприємств. Тому з ними сільрада намагається плідно працювати.

– У наших фермерів, які працюють тут не один десяток років, раніше офіційно були зареєстровані на підприємстві 1–2 працівники, – розповідає очільник Олексіївської громади Анатолій Страхов. – Зараз вони самі приходять до нас і кажуть, що хочуть офіційно оформити всіх працівників та платити за них податки. Причому це не поодинокі випадки. Вони бачать, як ми використовуємо бюджетні кошти, на що їх витрачаємо, тому йдуть нам назустріч.

Крім того, в Олексіївській громаді переукладають договори оренди землі на нові, з більш високою відсотковою платою. Згідно з рішенням сесії сільради, пасовище і сіножаття – під 12 % від нормативно-грошової оцінки землі, а рілля – під 11 %. За словами Анатолія Страхова, це допомогло підтягнути загальний бюджет громади та виконати його.

Фіскальна віддача

Фіскальна віддача території громади є новим показником у бюджетному аналізі, вона розраховується як співвідношення надход­жень загального фонду бюджету до площі території громади. Тримаючи на контролі цей показник, можна відстежувати «фіскальну прибутковість» громади та більш виважено планувати її стратегічний розвиток.

За три квартали 2021 року в середньому по області показник фіскальної віддачі території склав 14,47 гривні на 1 мешканця. Показник в області коливається від 2,66 у Лозівській громаді до 60,88 гривні в Роганській громаді.

Відповідно до даних дашборду, фіскальна віддача найкраще представлена у Роганській, Пісочинській, Малоданилівській, Височанській, Південноміській, Безлюдівській, Донецькій, Вільхівській, Куп’янській та Циркунівській громадах області. І це зрозуміло, адже ці громади розташовані або в передмісті Харкова, і там найвищі ціни на землю, або знову ж таки мають бюджетоутворюючі підприємства.

У Вільхівській громаді фіскальна віддача складає 26,01. Як розповіла начальниця фінансового відділу сільської ради Наталія Бірченко, головними джерелами надходжень бюджету громади є ПДФО та акциз. Цього року громада отримала 87,9 мільйона власних надходжень. Із них ПДФО склав 61 мільйон, і 12 мільйонів – акциз.

На території громади є фермерські господарства, хлібозавод і молокопереробні підприємства. Загальний бюджет з дотаціями і трансфертами складає 115 мільйонів гривень.

Читайте також: Віддалені місця та ЦНАПи «на колесах»: як громади Харківщини наближують послуги до людей

Як розповів голова Вільхівської сільської ради Олександр Шмиголь, отримувати доходи громаді вдається тому, що рада створює сприятливі умови для підприємств – платників податків.

– На ці кошти вдалося відремонтувати дороги, школи та дитсадки, модернізувати вуличне освітлення. Наступного року плануємо впроваджувати заходи з енергозбереження в комунальних закладах, – розповідає очільник Вільхівської громади.

У цілому по країні експерти побачили значний розрив між значеннями фіскальної віддачі в окремих громадах – від 1 до 1300 гривень.

– Результати постійного моніторингу цього показника можуть стати підґрунтям для управлінської оцінки ефективності виконання бюджетів, що сприятиме поліпшенню якості прийняття бюджетних рішень і позитивно вплине на перспективи реалізації всього середньострокового бюджетного цик­лу, – підсумовує радниця ULEAD з Європою в Харківській області Марина Гончаренко.