Як громади Харківщини розробляють стратегії розвитку

Навіщо потрібна стратегія

Протягом 2022 року всі територіальні громади в Україні мають розробити й затвердити стратегії розвитку. Того вимагають і в Уряді, і в регіональних органах влади. Потрібно це для того, аби узгодити державну, регіональну та місцеві стратегії розвитку.

Минулого року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт № 5323 «Про внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики». Проєкт закону передбачає, зокрема, що стратегії розвитку територіальних громад є обов’язковими документами в системі стратегічного планування державної регіональної політики. 

Тож, в Уряді почали прискорювати роботу над стратегіями, мотивуючи місцеві ради участю в державних програмах та інвестиціях. До кінця 2022 року всі громади мають розробити й затвердити стратегії розвитку. Інакше вони не зможуть отримати державні та обласні інвестиції у вигляді програм і субвенцій.

Згідно з даними Мінрегіону, вже понад 1200 територіальних громад в Україні долучилися до процесу стратегічного планування, з них 617 мають затверджені стратегії розвитку. У 2021 році свої стратегії почали розробляти 375 громад. Про це повідомив заступник міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря.

– Основною метою документів стратегічного планування на місцевому рівні є визначення головних напрямів розвитку громад. Дуже важливо, аби органи місцевого самоврядування знали сильні та слабкі сторони своєї громади, аналізували можливості та потенційні загрози. Так буде легше спланувати різного роду проєкти і зміцнити економіку. Усі ці моменти та процеси мають бути прописані в стратегії розвитку, – зауважив заступник міністра Іван Лукеря.

Раніше міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов повідомив, що у 2022 році майже 132 мільярди гривень буде спрямовано на розвиток інфраструктури у громадах та регіональні проєкти.

Будь у курсі

За даними Мінрегіону, станом на 1 лютого 2022 року з 1438 ТГ (у яких відбулися місцеві вибори) у 617 ТГ (або 43 %) – стратегії розвитку затверджено відповідними радами; у 625 ТГ (44 %) – стратегії розвитку у стадії розроблення; у 196 ТГ (13 %) – процес підготовки проєктів стратегій не розпочався.

Довгостроковий план

У Харківській області з 56 громад стратегії розвитку затвердили 19 ТГ. 32 громади у процесі розробки цього документа, а в п’яти – робота навіть не почалася.

Проблем, які гальмують процес стратегічного планування у громадах, декілька. Про них розповів «Слобідському краю» експерт з децентралізації та місцевого розвитку ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування» Віктор Нестеренко. Зокрема, деякі новоутворені громади, що проіснували після об’єднання всього рік, не знають можливостей свого бюджету.

– Наразі нові громади бачать тільки виконання бюджету у 2021 році і планують бюджет на 2022 рік, і ще не всі розуміють, яким буде бюджет розвитку, скільки можна виділити на партисипативний бюджет, чи є можливість інвестувати в енергоефективність і таке інше. У цьому плані громадам, які об’єдналися добровільно, трохи легше, бо вони вже навчилися працювати на прямих бюджетних відносинах і розуміють свої особливості та можливості, – наголосив Віктор Нестеренко.

Читайте також: Ми та децентралізація, або Що змінилося за рік

Також, за словами експерта, у багатьох громад нема розуміння, скільки землі вони мають, скільки підприємців працюють на їхній території та чим вони займаються. При формуванні стратегії необхідно спиратись на бізнес, який платить податки, створює робочі місця і забезпечує працевлаштування населення.

Серед проблем у стратегічному плануванні громад є і те, що місцеві ради роблять акцент на соціальну сферу, почасти забуваючи про бізнес і проєкти розвитку. Про це розповів директор Департаменту економіки і міжнародних відносин ХОДА Петро Лашин.

За словами чиновника, територіальні громади Харківщини не на повну потужність використовують можливості для залучення державних інвестицій і подають мало розвиткових проєктів, які б збільшували наповнюваність бюджету.

– Основна проблема – наші громади навчилися розвивати тільки соціальну сферу. Але по суті відбувається проїдання бюджету. Тобто, фінансуються проєкти, які не притягують прибуток і не збільшують надходження в бюджет, – пояснив Петро Лашин. – У громадах мають створюватися підприємства, нові робочі місця. Приміром, очисні споруди і система сортування сміття розв’язують відразу декілька проблем: екологічну, соціальну та економічну. Адже створюється підприємство з робочими місцями, яке вирішує екологічну проблему та притягує прибуток у бюджет.

Допомога в розробці

Аби полегшити місцевим радам процес стратегічного планування, у Харківській області запровадили заохочення: конкурс, переможці якого отримають фінансування на розробку стратегій.

Положення про обласний конкурс «Сприяння місцевим радам у підготовці та затвердженні стратегій розвитку територіальних громад» було погоджено 2 лютого на загальних зборах Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області.

– Вже неодноразово наголошувалось, що без стратегій розвитку громад ми не можемо виділяти кошти на інфраструктурні проєкти, тому що не впевнені, що виділені кошти спрацюють максимально ефективно саме на конкретному проєкті чи об’єкті, – зауважила президентка Асоціації Тетяна Єгорова-Луценко. – Ми розуміємо, що створення стратегії – дійсно кропітка та непроста праця, яка потребує залучення експертів. З попередніх розрахунків, розробка стратегії коштує в середньому 50–350 тисяч гривень, ціна залежить від того, наскільки велика громада. Тому на сьогоднішньому засіданні Асоціації ми прийняли положення про конкурс, завдяки якому громади зможуть отримати співфінансування.

Кошти на проведення конкурсу планується виділити на сесії обласної ради, яка відбудеться 24 лютого.

При цьому експертів громади підбиратимуть собі самі. Це можуть бути науковці, міжнародні експерти і громадські діячі. А для фінансування розробки документа громада має право залучати кошти обласних, державних і міжнародних фондів. Так, приміром, Пісочинська селищна рада ще 2018-го залучила до розробки стратегії понад десяток місцевих, регіональних і загальнонаціональних громадських ініціатив, ГС «Слобожанські стратегії» та Асоціацію сільських, селищних рад та об’єднаних громад України. Фінансував розробку Уряд Канади.

Читайте також: Сахновщинська громада: відверта розмова про майбутнє

Близнюківська та Донецька громади свої стратегії створили за експертної допомоги європейських партнерів – програми «U-LEAD з Європою».

Обидва документи було підтримано рішеннями сесій рад наприкінці грудня 2021 року.

Близнюківська громада запланувала втілити в життя близько 50 проєктів протягом наступних трьох років. Серед них – створення підприємства з переробки відходів, ПТВ, вироблення щепи; модернізація систем вуличного освітлення; облаштування публічних бібліотек; створення центрів безпеки громадян тощо.

Громада, згідно зі стратегічними цілями, планує працювати над підвищенням своєї конкурентної спроможності, покращенням якості життя населення та над ефективним управлінням ТГ.

Донецька громада поставила собі за мету до 2027 року забезпечити високу якість життя населення, чисте довкілля та ресурсоефективність, працювати над стійким економічним зростанням громади.

Стратегія передбачає втілення більш ніж 45 проєктів за три наступні роки, серед них: створення ЦНАПу; реконструкція очисних споруд; розширення полігона ТПВ і встановлення лінії для сортування вторинної сировини; розвиток сучасних форм кооперації; підвищення туристичної привабливості громади тощо.

– Наявність стратегії відкриває перед громадами ще більше можливостей для розвитку. Цей документ не тільки дає можливість провести, так би мовити, аудит можливостей і потреб, визначити слабкі та сильні сторони громади, а й бути більш прозорими у своїх діях і планах для потенційних інвесторів та населення, – наголосила керівниця Регіонального офісу «ULEAD з Європою» в Харківській області Оксана Черкас.

U-LEAD продовжує підтримку громад Харківської області і напрямі експертного супроводу стратегічного планування. Наразі, експерти співпрацюють з Валківською, Дворічанською, Зміївською, Первомайською та Печенізькою громадами.

Вимоги до стратегії громади 

Стратегії розвитку потрібні громадам насамперед для того, аби скласти власне уявлення про те, якою має бути громада через 5–7 років.

– Як правило, має бути сформульовано 4‒5 стратегічних цілей: приміром, економіка, кадри, екологія, розвиток людського капіталу. Далі під кожну стратегічну мету розробляються операційні цілі, своєю чергою під них розробляються завдання і програми, – пояснив Віктор Нестеренко.

Якщо громада надалі звертатиметься за фінансуванням до державного або обласного бюджетів, то ці проєкти мають відповідати стратегії розвитку громади.

Наприклад, якщо громада пропише у своїй стратегії, що через 7 років ТГ має бути екологічною зоною, придатною для рекреації, то навряд чи вона отримає фінансування на будівництво хімічного заводу. Також неприпустимою є ситуація, коли ТГ отримала субвенцію на ремонт школи, а за рік виявилося, що в цьому закладі нема кому навчатися і його треба закривати.

Читайте також: Оптимізація шкіл та доля їх майна на Харківщині

Місцева стратегія має відповідати державній і регіональній стратегіям. Водночас, вона має враховувати інтереси людей, що живуть на цій території. Крім того, цей документ дає можливість презентувати себе інвесторам та залучити на територію фінансові інвестиції та гранти.

– Стратегія має бути такою, щоб інвестор отримав повну інформацію про територію і в нього з’явилось бажання вести перемовини щодо нових проєктів, – наголосив Віктор Нестеренко.

Стратегічне планування відбувається в декілька етапів. Спочатку голова місцевої ради видає розпорядження про створення робочої групи з розробки стратегії. До робочої групи мають увійти представники різних верств населення: громадські активісти, підприємці, молодь тощо.

Ця робоча група здійснює аналіз слабких і сильних сторін громади, проводить опитування, розробляє проєкт стратегії і обов’язково виносить його на громадські обговорення. Стратегія пишеться сумісно з мешканцями і для мешканців громади. Тому вони мають право вносити свої правки і пропозиції.

Після доопрацювання стратегія затверджується на сесії місцевої ради. Весь цей процес може зайняти від півроку до дев’яти місяців. У результаті громада має отримати стратегічний план життя на декілька років і згідно з ним будувати річні плани та проєкти.