Підписка на розсилку

Хочу отримувати головні новини:

У Курилівці затвердили стратегію розвитку: як мешканці долучилися до її створення

27.05.2026 14:14
Курилівська громада, стратегія розвитку
У Курилівській громаді стратегію створювали разом із мешканцями через опитування та пропозиції

У Курилівській громаді, релокованій до Харкова через безпекову ситуацію, затвердили Стратегію розвитку на 2025–2027 роки. Документ створювали разом із мешканцями: люди проходили опитування, мали можливість надсилати пропозиції та долучитися до громадських обговорень майбутнього громади.

Про це кореспондентці видання «Слобідський край» розповіла начальник відділу економічного розвитку виконавчого комітету Курилівської сільської ради Олена Лебідь.

Робоча група та перші пропозиції

Робота над документом розпочалася зі створення спеціальної робочої групи. До неї увійшли представники Курилівської сільської військової адміністрації, виконавчого комітету та виконавчих органів, освіти, бізнесу та громадськості.

«Ми від самого початку хотіли, щоб це був не просто формальний документ, а стратегія, яка враховує реальні потреби людей і бачення мешканців щодо майбутнього громади», — говорить Олена Лебідь.

На старті розробки стратегії громада офіційно оголосила про збір пропозицій від жителів. Протягом майже трьох тижнів — із 14 липня до 1 серпня 2025 року — всі охочі могли надсилати свої ідеї та зауваження до відділу економічного розвитку.

Опитування онлайн і на папері

Паралельно в громаді організували масштабне опитування мешканців. Інформацію про нього розміщували на офіційному сайті громади, у соцмережах та Telegram-каналі. Також анкети були доступні у гуманітарному хабі.

Для жителів підготували два формати участі — паперові анкети та онлайн-опитування через Google-форму. Окремо створили анкету для представників бізнесу.

«Ми хотіли, щоб люди могли висловитися у зручний для себе спосіб. Хтось заповнював анкети онлайн, а хтось приходив до гуманітарного хабу і робив це на папері», — пояснює Олена Лебідь.

Анкетування було анонімним. Мешканців запитували не лише про базові дані — вік, місце проживання чи соціальний статус, а й про їхнє бачення життя громади до повномасштабного вторгнення та очікування від майбутнього.

Зокрема, люди оцінювали якість доріг, медичного забезпечення, освіти, транспортного сполучення, культурного життя, адміністративних послуг та безпеки. Також були відкриті запитання, де кожен міг власними словами описати проблеми громади або її сильні сторони.

Що показали результати опитування

Усього під час опитування було отримано 238 анкет: 55 електронних та 173 паперових.

Переважну більшість опитаних становили жінки — 87,9 %. Найактивніше долучилися люди віком від 35 до 45 років.

Водночас результати показали, що навіть попри війну люди пов’язують своє майбутнє саме з Курилівською громадою. Майже половина респондентів — 47,9 % — заявили, що планують повернутися додому після завершення війни. Ще 14,4 % готові повернутися одразу, щойно дозволить безпекова ситуація. Лише 3,8 % опитаних відповіли, що не планують повертатися.

Під час опитування жителів також просили охарактеризувати громаду до початку повномасштабного вторгнення. Майже 43 % респондентів відповіли, що пишалися своєю громадою. Ще третина зазначила, що громада їм подобалася, хоча й мала певні проблеми.

«Це моя душа»

Серед того, що найбільше цінували люди, — природа, спокій, людяність, робота закладів освіти, допомога громади та відчуття дому. Деякі відповіді були особливо емоційними.

«Це мій дім. Тут я народився, це моя душа», — написав один із жителів у відкритій анкеті.

Також мешканці згадували річку, ліси, місцеві свята, підтримку фермерів, швидке вирішення побутових проблем та теплі стосунки між людьми.

Водночас люди чесно говорили і про проблеми. Найчастіше мешканці згадували поганий стан доріг, відсутність вуличного освітлення, труднощі з працевлаштуванням, проблеми з вивезенням сміття та нестачу медичних послуг.

Що говорив місцевий бізнес

Окремо в громаді проводили опитування підприємців. Щоправда, бізнес долучався менш активно — було отримано лише п’ять анкет.

Підприємці розповідали про виклики, пов’язані з війною, можливість відновлення бізнесу та потребу у підтримці. Серед важливих напрямків допомоги вони називали підтримку в екстрених ситуаціях, відновлення пошкодженого майна та компетентне управління громадою.

Більшість опитаних підприємців зазначили, що не планують релокувати бізнес до інших громад, а натомість розглядають можливість відновлення діяльності саме у Курилівській громаді.

Громадське обговорення та затвердження

Після завершення збору анкет робоча група узагальнила всі результати та використала їх під час підготовки стратегії.

Крім того, у процесі розробки документа проводилася стратегічна екологічна оцінка. Її матеріали також оприлюднювали для громадського обговорення, а мешканці могли подавати свої зауваження та пропозиції.

Уже після підготовки проєкту стратегії та плану заходів з її реалізації документи винесли на громадське обговорення у форматі електронних консультацій.

«Ми відкрили всі документи для ознайомлення, щоб люди могли висловити свою думку. Зауважень чи критичних пропозицій до стратегії не надходило», — зазначає Олена Лебідь.

Стратегія як план майбутнього

У громаді переконані: головна цінність документа — у тому, що його створювали не “для галочки”, а з урахуванням реальних настроїв та потреб людей.

Стратегія охоплює різні сфери — економіку, освіту, культуру, житлово-комунальне господарство, соціальний захист та підтримку жителів, які через війну були змушені виїхати з громади.

У Курилівській громаді сподіваються, що цей документ стане не лише дорожньою картою відновлення, а й основою для майбутнього розвитку території після війни.

Раніше ми писали, як у Циркунах втрати перетворюють на можливості.

Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».