Напризволяще не кидають: волонтери допомагають евакуйованим до Харкова людям

Прихистки для евакуйованих

17 липня була оголошена примусова евакуація у дев’яти населених пунктах Вовчанської громади, а саме: Вовчанськ, Варварівка, Красний Яр, Миколаївка, Вовчанські Хутори, Волохівка, Караїчне, Охрімівка, Мала Вовча.

9 серпня начальник Куп’янської районної військової адміністрації Андрій Канашевич підписав розпорядження про початок обов’язкової евакуації жителів з населених пунктів, які наближені до зони бойових дій. Обов’язкова евакуація стосується мешканців Дворічанської, Петропавлівської, а також частково Кіндрашівської, Курилівської та Куп’янської громад.

Це пов’язано з посиленням атакувальних дій та обстрілів на Куп’янському і Вовчанському напрямках. Насамперед евакуюють уразливі категорії громадян: жінок з дітьми, літніх, хворих і маломобільних людей.

У Харкові їм забезпечують безоплатне проживання у прихистку, гуманітарну допомогу, харчування, медичну підтримку. Також надають допомогу в оформленні довідки ВПО і грошової допомоги від держави та міжнародних організацій. З Харкова можна буде переїхати в інші регіони України.
Таким прихистком є гуртожиток Національного фармацевтичного університету, що розташований на Салтівці.

Наразі там проживають близько 374 осіб, з яких 74 – діти. Вони були евакуйовані або виїхали із зон бойових дій не тільки Харківщини, але й з інших областей.

Однією з переселенок, яка живе в цьому прихистку, є літня жінка Галина Іванівна. Майже весь час повномасштабного вторгнення вона мешкала у приватному секторі Куп’янська, навіть під час найлютіших обстрілів від російських загарбників. За її словами, вона на власні очі бачила, як стає пустою їхня вулиця. Жінка ледь не останньою залишалася на ній – усі інші виїхали.

– Я дуже не хотіла їхати. Все моє життя було там: будинок, господарство, кіт із собакою. Боялася це залишати. Тільки нещодавно мої подруги вмовили зібрати речі та поїхати, – розповідає Галина Іванівна.

Як далі розповідає жінка, у середині серпня, коли її вивозили волонтери, вона побачила купу понівечених будинків в іншій частині Куп’янська та жахнулася масштабів руйнування.

– Тоді я ще більше впевнилася, що правильно зробила. Чути вибухи – це одне, однак бачити наслідки – зовсім інше. У Харкові теж є побиті будинки, але тут мені набагато спокійніше, – зазначає Галина Іванівна.

Цим прихистком, зокрема, опікується громадська організація «Спільна справа для людей». Ще 22-м організація надає гуманітарну допомогу. Як розповідає голова організації Юлія Білоброва, після евакуації людей не залишають на вулиці. Спочатку їх привозять до розподільчого центру, де надають гуманітарну допомогу, а за необхідності – й першу медичну. Потім їх розселяють згідно із завантаженістю прихистків та особистими потребами евакуйованих.

– Самі розподілом ми не займаємося, ми працюємо вже безпосередньо з мешканцями гуртожитків, – зазначає Юлія.

Інші волонтерські організації також приїздять до гуртожитків та надають людям психологічну або юридичну допомогу.

Допомагають оформлювати документи

Одним із напрямів діяльності для «Спільної справи для людей» є допомога з оформленням документації, оскільки у багатьох переселенців не було можливості взяти необхідні речі та документи.

– У людей іноді немає ніяких документів, навіть паспорта, або ж паспорт є, але ще зразка срср. І часто вони не розуміють, що робити, як відновлювати документи, – говорить заступниця голови організації Анна Якушева.

Тому команда волонтерів допомагає постраждалим маломобільним людям відновити паспорт, оформити статус ВПО, відкрити рахунок у банку для отримання грошової допомоги від держави, а також поновити виплати пенсій. Оформлення документів дозволяє не тільки зареєструватися в офіційних органах, але й отримувати доступ до соціальних та медичних послуг.

Надають допомогу за потребою

– Більшість евакуйованих, які прибули до нашого міста, літні люди з хронічними захворюваннями, які потребують постійного медичного контролю, а також маломобільні особи, яким потрібна допомога для пересування, – каже Юлія.

Тому «Спільна справа для людей» і партнери забезпечують евакуйованих літніх людей медичними ходунками та спеціальними палицями, що допомагають покращити рухливість. Окрім цього, надаються тонометри для контролю тиску і глюкометри для моніторингу рівня цукру в крові.

Крім того, волонтери вивчають особисті потреби та надають, наприклад, милиці, інвалідні візки, протипролежневі системи, біотуалети тощо.
Також жителі прихистків отримують гуманітарну допомогу – продуктові та гігієнічні набори, постільні речі, спортивний та повсякденний одяг, взуття, посуд тощо.

Як розповідає Юлія Білоброва, оскільки здебільшого прихистки – це студентські гуртожитки, тож виникла проблема з холодильниками: їх не вистачало, щоб закрити потреби цілих сімей, які зараз живуть тут. Організація забезпечила холодильники.

– Якщо в людей є потреба в якихось побутових речах, як, наприклад, планшети для навчання дітей, ми також реалізуємо ці програми, – зазначає голова організації.

Дозвілля для дітей

Також у прихистках займаються організацією різних заходів. Так, для літніх людей колектив «Тіара» проводить поетичні вечори.

– Це дуже зворушливі заходи. Вони завжди закінчуються сльозами на очах, подякою. Місцеві разом з колективом співають пісні, читають вірші, грають на гітарі. Це дуже душевно, – розповідає волонтерка.

Для дітей організовуються свята, концерти, виїзди до зоопарку. Безпосередньо в гуртожитку є секція дзюдо, гуртки гри на гітарі й танців. Також діти займаються рукоділлям – вишивають та плетуть з бісеру.

Наразі волонтери ведуть перемовини з IT-компаніями, щоб залучати малечу до програмування.

– Ми намагаємося по максимуму зайняти вільний час дітей гуртками та секціями, щоб відвернути їх від тривожних думок і допомогти пережити цей час, – пояснює голова волонтерської організації.

За її словами, донедавна у прихистку на вулиці Владислава Зубенка, де живуть 74 дитини, зовсім не було дитячого простору. Батьки та опікуни просили організувати місце, де вони могли б комфортно проводити час. У серпні 2023 року волонтери спільно з Всесвітньою лютеранською федерацією відкрили дитячу кімнату для переселенців.

Саме завдяки Всесвітній лютеранській федерації фінансуються більшість проєктів, які втілює «Спільна справа для людей».

– Завдяки їм у нас виходять реальні проєкти, які можна тільки масштабувати, – зазначає волонтерка.

«Це вже історія»

Організація «Спільна справа для людей» була створена в перші дні повномасштабного вторгнення. Спочатку волонтери готували їжу, оскільки в ній була велика потреба в місті.

– Не було ніяких закладів харчування, але були люди, які не могли себе забезпечити елементарною їжею. Ми готували, розвозили і в метрополітен, і за адресами. Потім це переросло у величезний хаб, наша справа пішла навіть за межі міста, – згадує Юлія.

Загалом у співпраці з World Central Kitchen волонтери приготували понад 300 тисяч обідів. Коли критична потреба в їжі у Харкові зникла, волонтери почали займатися іншою роботою. Був період, коли «Спільна справа для людей» своїм «бусом» та особистими автомобілями евакуйовувала людей з-під обстрілів – усього близько 1500 людей з Куп’янська, Ізюма, Слов’янська та інших небезпечних населених пунктів. «Бус» довелося переобладнувати лавками, щоб туди поміщалося якомога більше людей.

– Евакуацію ми закінчили, коли звільнили більшу частину регіону. Після цього необхідність відпала, і ми сконцентрувалися на людях, які виїхали з евакуації і на новому місці намагаються налагодити життя. Їм дуже потрібна допомога, – розповідає Юлія Білоброва.

Нещодавно «Слобідський край» робив репортаж про один день з евакуації мешканців Куп'янського району.

Нагадаємо, у Кіндрашівській громаді евакуація проходить дуже повільно, більшість мешканців відмовляється виїжджати.

Також люди, які евакуюються з населених пунктів Куп'янського району Харківської області, можуть знайти житло у безпечних районах країни за допомогою програми «Прихисток». 

Більше новин Харків та Харківська область читайте на нашому сайті.