Підписка на розсилку

Хочу отримувати головні новини:

Відновлення під час війни: виклики Дергачівської та Миколаївської громад

27.09.2023 13:51
Колаж «Слобідський край»
Колаж «Слобідський край»

Дергачівська громада Харківської області та Миколаївська громада Сумської області до війни мали амбітні плани розвитку. Проте прихід «руського міру» все змінив. Однак навіть під час війни громади намагаються відновлюватися та розвиватися. 

Як живе прикордоння

Дергачівську громаду було повністю звільнено від російських військ восени 2022 року під час масштабного контрнаступу ЗСУ. Після цього зона бойових дій змістилася до державного кордону. Навіть зараз російські окупанти ледь не щодня обстрілюють прикордонні населені пункти здебільшого Козачолопанського старостинського округу.

– Грани, Шевченка, Ветеринарне – це ті населені пункти, які розташовані вздовж державного кордону та мають відстань від приватної забудови до росії декілька сотень метрів. Саме ці села кожного дня ворог обстрілює, в тому числі й з танків, – розповідає начальник Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко.

Також від постійних обстрілів страждає селище Козача Лопань, що розташоване за декілька кілометрів від кордону з країною-агресором.

Після деокупації громади однією з найбільших проблем стало розмінування територій. Ще в середині квітня цього року Дергачівська ТГ була однією з найбільш замінованих у Харківській області, однак наразі ситуація частково покращилася. Тут почали працювати додаткові підрозділи саперів. Вони здебільшого працюють за зверненнями енергетиків та газівників, щоб розмінувати дороги до газорозподільних підстанцій, електростовпів тощо.

Гуманітарного розмінування в громаді немає. Найбільш постраждалі населені пункти розташовані неподалік від кордону, і туди не можуть відправити саперів, оскільки немає гарантій їх безпеки.

– Ворог поблизу кордону літає дронами. Вони можуть побачити, що поблизу працюють сапери, однозначно вдарять туди – й загинуть люди. Тому розмінування там недоцільне. Державний кордон – по суті це лінія фронту, і не можна його сприймати інакше. Розмінування йде між населеними пунктами – першочергово це дороги та критична інфраструктура. Після перемоги буде гуманітарне розмінування. Зараз же мінна небезпека на території громади доволі велика, тому закликаємо людей, щоб вони пересувалися лише дорогами або вже протоптаними стежками, – підкреслює Вячеслав Задоренко.

Якщо місцеві жителі після повернення до громади бачать у своїх домоволодіннях потенційно вибухонебезпечні предмети, то вони мають викликати службу ДСНС, працівники якої вивезуть або ліквідують пристрій на місці.

«Відновимо всі населені пункти»

Найбільшими проблемами в громаді на сьогодні є відновлення електропостачання та житла у населених пунктах, що розташовані ближче до державного кордону.

– Ми не можемо направити підрядні організації або волонтерські бригади у населені пункти, що обстрілюються ворогом. Наприклад, Козачу Лопань з певною періодичністю розбивають з танків, мінометів, гвинтокрилів, у людей там розбиті хати, а відправити туди бригади для відбудови неможливо, – зазначає очільник Дергачівської громади.

Проте про прикордонні населені пункти ніхто не забуває. Їх будуть відновлювати, але пізніше, коли мине загроза.

– Будемо відновлювати всі населені пункти, тільки є пріоритетність. Спочатку села та селища, де мешкають люди, після чого переходимо до населених пунктів, що мають перспективи повернення людей, – розповідає Вячеслав Задоренко.

Здебільшого люди повертаються у Дергачі, Безруки та інші населені пункти, де повністю відновлено електро- та газопостачання, курсує громадський транспорт, працюють магазини тощо.

Як зазначає начальник Дергачівської МВА, також суттєва тенденція на повернення людей у селище Слатине. Наразі там працюють державні програми, волонтери, які відновлюють будинки та надають гуманітарну допомогу. В населеному пункті повністю відновлено газо- та електропостачання.

Слатине, зруйнований ліцей

Зруйнований Слатинський ліцей після удару «Точкою У». Липень 2022 року

Проте в деяких населених пунктах громади все ще є великі проблеми з електропостачанням.

– Це Питомник, Малі Проходи, Великі Проходи, Токарівка, Гоптівка, Дементіївка, Цупівка, Дубівка – там великі руйнування, територія щільно замінована, але, попри все, енергетики продовжують свою роботу, щоб дати світло в ці села. Однак, щоб відновити ці, потрібно також повернути світло в сусідні населені пункти, наприклад, у Прудянку та Руську Лозову. Як тільки вони будуть підключені, то робота продовжиться далі. А як з’явиться світло, то будуть повертатися люди на відбудову власних будинків, – переконаний Вячеслав Задоренко.

Поки ж місцева влада закликає мешканців населених пунктів, що розташовані неподалік від державного кордону, не поспішати повертатися до своїх домівок.

Проєкти ХОВА

Станом на 22 вересня в Дергачівській громаді зафіксовано близько 6500 зруйнованих будинків, закладів, організацій, установ різних форм власності тощо. Однак, як каже начальник Дергачівської МВА, статистика кожного дня зростає. Щоденно в громаді працює комісія, яка реєструє випадки пошкодження або руйнації будинків. За програмою «єВідновлення» мешканці Дергачівщини отримали вже 50,1 мільйона гривень на ремонт своїх будинків. Максимальна сума, яка надається за першим етапом програми «єВідновлення» для частково пошкодженого майна, становила 200 тисяч гривень.

За кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у місті Дергачі відновлюються 17 багатоповерхових будинків та амбулаторія сімейної медицини. У лікарні вже завершено демонтаж зруйнованих конструкцій. Замовником робіт з відновлення цих об’єктів є Харківська обласна військова адміністрація.

Також за підтримки ХОВА відбудовуються дві розбиті амбулаторії в селах Руська Лозова та Великі Проходи, які відремонтували за декілька місяців до повномасштабного російського вторгнення. Очікуваний час на відбудову, як зазначає перший заступник начальника Дергачівської МВА Костянтин Лизлов, складає приблизно 1–2 місяці, після чого амбулаторії запрацюють.

До того ж у селі Руська Лозова було підписано договір між обласною військовою адміністрацією і підрядними організаціями на відбудову адміністрації Русько-Лозівського старостинського округу.

– Це буде не просто адміністративна будівля, це буде цілий комплекс. Планується збудувати три поверхи з підвальним приміщенням для укриття. Там розміщуватимуться різні служби з надання адміністративних послуг, у тому числі сільський клуб культури, – пояснює Вячеслав Задоренко.

Невдовзі планується відбудова 10 багатоповерхових будинків у селі Руська Лозова та восьми будинків у селищі Слатине. За словами начальника Дергачівської МВА, наразі відповідні проєкти знаходяться на стадії проходження експертизи. Їх відновлення також буде здійснюватися за підтримки Харківської ОВА.

– Там буде комплексна відбудова: покрівля, утеплення, заміна вікон і ремонт зруйнованих квартир. Насамперед тих, куди були прямі попадання, – розповідає перший заступник начальника Дергачівської МВА.

Волонтери допомагають

Також у Дергачах розробляються проєкти на відновлення ще 19 житлових будинків. Кошти має виділити Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У Слатиному коштом Дергачівської міської ради відбудовано покрівлю вісьмох багатоповерхових будинків.

Слатине, міняють покрівлі

Заміна покрівель приватних будинків у Слатиному. Липень 2023 року

– Також ми відремонтували в Слатиному амбулаторію сімейної медицини і завершуємо роботи з відбудови колишньої селищної ради, – зазначає Костянтин Лизлов.

У Дергачівській громаді допомога в ремонті будинків надається волонтерськими організаціями, також розроблена програма підтримки від Дергачівської міської ради.

Дергачі, відновлення будинку

Аварійно-відновлювальні роботи багатоквартирних будинків у Дергачах. Червень-липень 2023 року

– Будуть закуплені будівельні матеріали – шифер, дошки та інші, які будуть надаватися людям, щоб вони могли самотужки відремонтувати свої будинки, – говорить начальник Дергачівської МВА.

Міською радою закуповуються, доставляються та монтуються пластикові вікна для пошкоджених будинків.

Волонтерські організації, наприклад, DESPRO, Miyamoto International Ukraine, «Лівий берег 2022», «Мирне небо» та інші ремонтують дахи та вставляють вікна.

– Приблизно 600 будинків уже вкриті тентами, плівкою, брезентом, щоб можна було зберегти ті домівки, які зазнали незначних руйнувань. Це тимчасове рішення, поки не зможемо їх відновити, – пояснює Вячеслав Задоренко.

Організація «Лівий берег 2022» також допомагає мешканцям приватних будинків крити дахи в населених пунктах Слатине, Прудянка, Проходи, Руська Лозова.

10 шкіл потребують відбудови

У Слатиному, за словами Костянтина Лизлова, на фінішній прямій – проєкт з відновлення місцевої школи. Передбачена добудова ще одного поверху, будуть додатково встановлені ліфти, побудовано нові їдальні.

Усього в громаді понад 10 шкіл потребують відновлення. Крім Слатиного, це Руська Лозова, Козача Лопань, Прудянка, Цупівка, Токарівка, Ветеринарне та Дергачі.

Цупівка, зруйнована гімназія

Зруйнована Цупівська гімназія. Фото листопада  2022 року

– Школи в Дергачах мають часткові пошкодження. А є такі заклади, що зовсім під фундамент розбиті. У Цупівці, наприклад, немає чого ремонтувати, у Токарівці школа навпіл склалася після обстрілу, – зазначає Вячеслав Задоренко.

Відновлення шкіл буде залежати від повернення людей. Якщо до Цупівки не повернеться достатня кількість дітей, то є ймовірність, що міська рада закупить шкільні автобуси, щоб возити дітей з цього села до школи Слатиного або Прудянки.

Шукають можливість розвиватися

Створена однією з перших на Сумщині, у 2016 році, Миколаївська громада колишнього (до 2019 року) Білопільського району пережила кілька етапів розвитку. Вона мала багато планів, які частково вже втілила в життя. 

Втім після 24 лютого всі плани та надії довелося змінювати. Вже зранку через Миколаївську громаду йшла ворожа техніка, колони рухалися на Київ. 

Селище Миколаївка й інші населені пункти опинились у напівоточенні: на дорогах до Сум і в інших напрямках стояли ворожі блокпости. 

– Я виходив до людей на центральну площу і намагався когось заспокоїти, комусь допомогти, – згадує селищний голова Сергій Пасько.
 
Перше, що довелося зробити, це забезпечити населення продуктами та ліками й подбати, щоб стабільно працювали комунальні підприємства. Не всі могли виїхати в обласний центр за продуктами, тож селищний голова власною машиною разом із заступниками возив людям найнеобхідніше. 

– Друге, про що ми почали дбати з перших годин – про безпеку. Зранку вже зібрались небайдужі чоловіки, які пропонували створити загони самооборони. Це ми і зробили. Всі свої дії узгоджували з відповідними органами і не допустили жодних випадків мародерства чи інших злочинів, – розповідає Сергій Пасько. 

Живуть у покинутих хатах

Наступний етап – це життя після визволення Сумщини. За кілька перших місяців сюди переїхало понад тисячу громадян з інших регіонів. Фактично всі порожні будинки були зайняті. Переїхали люди з територій, які опинились в окупації чи під масованими обстрілами. Чимало родин – з Харківщини, Донеччини, Херсонщини, Київщини. У багатьох ворог зруйнував житло.

– Ми навіть не могли уявити, що хтось буде жити в хатах, які роками стояли без господарів. Вирвавшись з пекла Салтівки чи Ізюма, люди знаходили відносний спокій у віддалених селах. Ми відновлювали до цих сіл дороги, проводили електрику, де її не було, возили туди хліб й інші продукти. Нині більшість переселенців виїхало, залишилося десь пів тисячі. Водночас починають приїжджати до нас жителі п’ятикілометрової прикордонної зони з Павлівок, Ободів, інших сіл, – говорить заступник Миколаївського селищного голови Ігор Федина.

Зараз на перший план вийшло питання оборони і безпеки. Створені загони самооборони почали тренуватись і облаштовувати позиції в співпраці з військовими. Для місцевого добровільного формування коштом громади було придбано одяг, інші необхідні засоби захисту та облаштування позицій. 

Миколаївська громада, облаштування укріплень

Облаштування укріплень – вимога часу

Місцевий загін самооборони був відзначений командувачем ОТУ Суми генерал-майором Олександром Нестеренком. 

Олександр Нестеренко разом з бійцями

Командувач ОТУ Суми Олександр Нестеренко разом з бійцями місцевого підрозділу. Червень 2022 року

Також у Миколаївській громаді постійно допомагають тим, хто сьогодні захищає Батьківщину. Тут створено благодійний фонд, кошти з якого використовуються як благодійна допомога військовим та їхнім родинам. 

– Після повернення з полону нашого земляка Олександра Карпенка допомогли йому знову зібратися на фронт, придбали взуття, форму. Ми розуміємо, що саме завдяки нашим захисникам ми сьогодні можемо говорити про якісь плани і розвиток, – переконаний Сергій Пасько. 

Олександр Карпенко

Повернувся з полону і знову в бій. Олександр Карпенко отримав підтримку від селищної ради

Відновили очне навчання в школах 

Одразу після звільнення Сумщини в Миколаївській громаді почали відновлювати, а то й будувати укриття та сховища. 

– Наші школи, дитсадки, лікарні та місця масового скупчення людей повинні мати надійні укриття. Одними з перших в області ми відновили очне навчання в школах, ще в минулому навчальному році. Спочатку сіли за парти учні перших та випускних класів. Це була моя принципова позиція: діти мають здобувати освіту. Ну як можна навчити першокласника тримати правильно ручку дистанційно? Не менш важливо було й нашим випускникам успішно завершити навчання. Тож обладнали найпростіші укриття саме для невеликої кількості учнів. Провели навчання з педагогами, відкрили клас безпеки, – розповідає селищний голова.

Пізніше змішане навчання відновили й для інших класів.

– Цього року всі наші навчально-виховні заклади підготовлені до очного навчання. В школах і дитячих садках облаштовані укриття, створені класи безпеки. Тож 1 вересня діти пішли до школи. Батьки мають вибір – віддавати дитину в школу чи навчатися дистанційно. Також у нас працюють три дитячі садки, дитячо-юнацька спортивна школа, – говорить начальник відділу освіти Миколаївської громади Ніна Чабада.

Завдання влади сьогодні – максимально поєднати можливість очного навчання та безпеку учнів і вчителів.

– Станом на 1 вересня маємо у школі пів тисячі учнів. Із них 42 – першокласники і 41 – випускник. Ми розробили графік відвідування школи. До 26 вересня випускники відвідували школу не менше ніж двічі на тиждень, а тепер – щодня ходитимуть на заняття. Першокласники ходять до школи щодня. Разом із місцевою владою розробляємо і графік навчань у режимі очне-дистанційне та продовжуємо обладнувати укриття з розрахунку на інші класи, – розповідає заступник директора Миколаївської школи Ольга Волкова.

Спортивні досягнення земляків 

Миколаївка відома далеко за межами України досягненнями місцевих спортсменів. У світі знають імена переможців світових першостей, учасників Олімпійських ігор біатлоністів Андрія Дериземлі, Руслана Лисенка. І зараз здобувають медалі світових змагань їхні наступники: Артем Тищенко, Руслан Ткаленко, Андрій Доценко. Народився у Миколаївці і зробив перші кроки в біатлоні нинішній чемпіон світу з літнього біатлону серед юніорів Богдан Борковський. 

За останні 10 років Миколаївку багато хто в Україні почав асоціювати з футболом завдяки розвитку футбольної команди АФ «Вікторія», якою опікується місцева агрофірма з такою ж назвою. 

За ці роки коштом агрофірми в селищі споруджено футбольний стадіон, де проводилися всеукраїнські зустрічі. Тут грали команди першої та другої ліги чемпіонату України. 

Поруч зі стадіоном виросло справді спортивне містечко. Втім цим стадіоном розвиток футболу не обмежився. 

У селищі сьогодні є два поля зі штучним покриттям для гри у футбол. І вже мали проєкт на будівництво спортивного об’єкта з натуральними футбольними полями та поливним полем зі штучним покриттям для хокею на траві стандартних розмірів із сучасною інфраструктурою. Його реалізація та створення Академії спорту дозволить забезпечити використання об’єкта більше ніж 10000 осіб щорічно.

Вартість цього проєкту, який планували збудувати коштом європейських партнерів, близько 3 мільйонів євро. Вже виготовили документацію, почали підготовчі роботи – і все перекреслила війна. Будівництво зупинилося.

Але спортивний розвиток дітей та дорослих у громаді триває. У селищі 5 років працює комунальна установа «Дитячо-юнацька спортивна школа імені Миколи Масалітіна». В ній сьогодні тренується 205 дітей з 4 старостатів громади. 

Разом з традиційними для Миколаївки видами спорту – футболом, лижними гонками – працюють секції вільної боротьби і дзюдо. 

Але і в футболі миколаївці знайшли свою нішу. Команда дівчат цього року стала бронзовим призером чемпіонату області з футзалу. 

Відновлений спорткомплекс, Миколаївська громада

У нововідкритому спортивному комплексі готуються до тренувань і обговорюють подальші плани

З нового навчального року розвиток спорту в громаді отримає потужний імпульс. ДЮСШ переходить працювати у нове приміщення, яке відремонтоване коштом місцевої агрофірми «Вікторія». Це не просто кабінети, інвентарна, душові, роздягальні для спортсменів, а й великий сучасний спортзал для занять єдиноборствами. 

Оцінив такий підхід до розвитку спорту віцепрезидент Федерації дзюдо України, віцепрезидент Сумської обласної федерації дзюдо Сергій Колесніченко: 

– Те, що сьогодні зроблено у Миколаївці для підтримки дитячого спорту – це без перебільшення подвиг. Якщо приватні інвестори знаходять кошти і відбудовують такі заклади, то це свідчить про нашу незламність та бажання жити і розвиватись. Ми переможемо не лише на спортивних змаганнях, а й у війні, бо сила духу гартується саме під час занять спортом, на тренуваннях. Я подивився на цей спортзал і переконаний, що тут проводитимемо не лише тренування, а й обласні змагання. 

У громаді буде власна сироварня

Це пілотний проєкт, який реалізується на території Миколаївської громади Сумського району і спрямований на підтримку дрібних фермерів та приватних домогосподарств, які утримують невелику кількість корів.

Саме вони наразі страждають від того, що вимушені реалізувати молочну сировину за цінами, значно нижчими, ніж собівартість виробленої продукції.

Виправити ситуацію і підтримати селянські господарства можливо за умови налагодження власної переробки на місцях. Програмою соціально-економічного розвитку Миколаївської селищної ради на 2023 рік виділені кошти в сумі 1,5 мільйона гривень для розвитку матеріально-технічної бази новоствореного переробного підприємства.

За допомогою ПСП «Слобожанщина Агро» (агрохолдинг ІМК) придбано автомобіль для перевезення сирого молока в обсязі до 4 тис. літрів.

Також Миколаївська селищна рада взяла участь у Програмі розвитку агропромислового комплексу Сумської області на період до 2027 року за напрямом «Часткова компенсація вартості об’єкта з переробки молока».

Реалізувати перший етап спільного проєкту громади, Сумської обласної військової адміністрації і соціально відповідального бізнесу та почати випуск готової продукції планується у четвертому кварталі 2023 року.

Автор:
Олександр Манченко, Наталія Калініченко

Підписуйтесь на Google News

Щоб бути у курсі останніх новин Харківщини та громад.

Підписатися