На своєму фронті: як діти Харківської області допомагають під час війни

Зайняти дітлахів під час війни

У Біляївській громаді ситуація відносно спокійна. Лише дві ракети наприкінці квітня влучили в районі села Петрівка. Ці ракети впали не в селі, а за населеним пунктом. Одна ракета влучила у фермерське господарство – були матеріальні збитки. На щастя, постраждалих немає. Після цього випадку одна з родин переселенців навіть поїхала з громади, – мовляв, тікали свого часу від вибухів, і тут знову це. Втім, місцева влада працює над благоустроєм, мешканці пораються на городах та готуються до зими.

Не забуває в цей непростий час громада і про дітей. У сільській раді переконані, що зайняти малих чимось корисним важливо й для того, щоб відволікти їх від жахіть війни.

– Наша культура та освіта працюють посилено. Навчання в нас зараз проходить дистанційно, але навіть у літній період фахівці займаються з дітьми: виготовляють поробки, танцюють, співають. Сільські клуби, дійсно, працюють на перемогу. Дуже пишаємося нашими вчителями, бібліотекарями, художніми керівниками та дітьми, – каже заступник голови з питань діяльності виконавчих органів Біляївської ТГ Олег Приймак.

Наразі діти в громаді перетворилися на справжніх волонтерів і своїми руками наближають перемогу над ворогом. Так, 19 серпня юні біляївці провели благодійний ярмарок для потреб ЗСУ. Ярмарок влаштували прямо на автобусній зупинці біля траси, де проїжджає багато машин. Як зазначає завідувачка Біляївського сільського клубу Вікторія Демидчук, таке місце було обране спеціально, щоб відвідувачів ярмарку було якомога більше. Усю організацію події підтримали як діти, так і їх батьки. Лише за півтори години діти зібрали 17 тисяч гривень для українських захисників. За словами Вікторії Демидчук, вона не очікувала, що вдасться зібрати стільки коштів за короткий час. 

– Нам усім так сподобалось! Знаєте, діти були в такому захваті від того, що робили. Хлопці в нас були козаками та стояли на блокпості, а дівчата торгували. Все пройшло настільки круто, що, коли ярмарок закінчився, діти в мене питали: «А коли ми ще один ярмарок проведемо?», – розповідає завідувачка Біляївського сільського клубу.

Товар без ціни

На ярмарку діти продавали свої поробки зі спеціального пластиліну, який не висихає. А також виноград, яблука, солодощі, кавуни, дині, мед та багато інших фруктів і овочів. Місцева майстриня власноруч зробила маленькі прапори та патріотичні серця, які можна кріпити на одяг.

– Наша Анна Кардаш проводить для дітей майстер-класи разом зі своїми онуками з виготовлення оберегів для українських захисників. Наприкінці заняття жінка пригощає дітей смаколиками. Вона завжди бере участь у таких заходах, навчає дітей виготовляти поробки. У неї золоті руки. Її чоловік також долучився до ярмарку – приніс вино власного виробництва, – каже Вікторія Демидчук. – Це ж саме Яблучний Спас був – діти з батьками напекли булок з маком, пахлаву, сирні булочки, виставили свої поробки з пластиліну. Ще ми продавали мед, з дітьми розмалювали баночки також патріотично, пов’язали на них стрічки жовто-блакитні.

Ціни на товар біляївці не виставляли – покупці платили стільки, скільки могли. Втім, за словами Вікторії, деякі люди просто зупинялися та залишали гроші, навіть нічого не придбавши.

– Найбільшу суму нам дав місцевий землекористувач Ігор Вовк. Ми не знаємо, скільки точно, але це була велика сума. Приїжджала адміністрація громади, вони також скуплялися в нас та подякували дітям за їхню справу, – говорить Вікторія Демидчук.

«Треба і самим щось робити для перемоги!»

Усього в ярмарку взяли участь близько 25 місцевих – 15 дітей та їх батьки, бабусі, дідусі. Зокрема, ярмарок організували діти, які ходять на вокальний гурток «Веселка» та танцювальний гурток «Фантазія». Вікторія каже, що діти займаються та виступають навіть зараз, під час війни.

Ідея влаштувати ярмарок на потреби ЗСУ виникла у Вікторії Демидчук.

– Я завжди як щось вигадаю, – сміється жінка. – Я подумала, що треба підтримати наших воїнів, чим зможемо. Ну а що, сидіти на одному місці й чекати чогось… Треба і самим щось робити для перемоги! Я запропонувала діткам, вони з радістю погодилися. Батьки підтримували й допомагали із самого початку і до кінця.

В організації ярмарку допомогли й старшокласники на чолі із сином Вікторії. Вони переносили всю апаратуру, лавки, столи та брали участь у виготовленні плакатів. Ці плакати прикрашали блокпост та зупинку, де проводився захід. Після завершення ярмарку всі поїхали до сільського клубу. Там незалежний бухгалтер порахувала зібрані кошти.

– Ми назбирали десь 16 тисяч 700 гривень, бухгалтер нам додала трохи грошей, щоб була кругла сума. Так і вийшло 17 тисяч гривень. Гроші ми передали нашому воїну Євгену Панову. Він від самого початку повномасштабного вторгнення росії воює на фронті. З дітьми ми написали йому листа з добрими побажаннями, розповіли про наш ярмарок. Для ЗСУ спакували лист та гроші й передали його дружині, а вона вже йому передала. Чи будемо ще влаштовувати ярмарки або щось подібне – не можу сказати. Цього разу все вийшло самочинно, якщо діти захочуть – звичайно, щось вигадаємо, – каже організаторка.

Сюрприз від військових

Діти Біляївської громади не вперше допомагають ЗСУ. На початку серпня малеча із села Веселе Закутнівського старостинського округу зібрала власні кошти та придбала для українських воїнів солодощі. 

– Дітки шкільного та дошкільного віку зібрали кошти, хто скільки міг. Вони купили дві коробки печива, чай, каву, цукерки й виявили бажання передати все захисникам на передову. Солодкі подарунки від дітей села Веселе були доставлені захисникам 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта. Ми передали їх через волонтерів, – розповідає Закутнівська староста Людмила Дрозд.

А через два тижні на дітей чекав сюрприз. Військові з відповіддю не забарилися і передали малечі Прапор, підписаний бригадою, шеврони та грамоту.

– Ми підтримуємо зв’язок з нашими військовими. Вони виявили бажання приїхати до наших дітей та особисто подякувати їм за солодощі. Кажуть, коли будуть ротації або відпочинок – обов’язково завітають у Біляївську громаду. І це важливо, щоб діти розуміли – їх старання не залишилися непоміченими, – зазначає Олег Приймак.

Кількість учнів зросла більше ніж наполовину

Під час підготовки до нового навчального року Біляївська громада зіткнулася з проблемними питаннями, які неможливо було передбачити заздалегідь.

– У нас зареєстровано понад 300 дітей-переселенців, водночас у нашій громаді всього близько 500 місцевих дітей, які ходять до шкіл. Просто уявіть собі, наскільки кількість учнів збільшилась, – зауважує Олег Приймак.

Цього року навчання у Біляївській громаді буде проходити в дистанційному форматі. Утім залишається невирішеним питання з першокласниками.

– У нас зараз ведуться дискусії стосовно навчання першокласників. Учителі не розуміють, як це буде відбуватися. Грубо кажучи, першачків треба за ручку вести… Тож стосовно малечі ми ще розмірковуємо, в якому форматі буде краще проводити заняття, – розповідає самоврядовець.

Незважаючи на всі проблемні питання з навчанням дітей, у громаді планують видавати подарунки до 1 вересня. У програму підтримки школярів входять учні першого, дев’ятого та 11 класу.

– До 1 вересня кожен першокласник, зокрема і внутрішньо переміщений, отримує набір канцтоварів. Для наших випускників ми щороку готуємо флешки та блокноти від громади, – каже заступник голови з питань діяльності виконавчих органів Біляївської ТГ.

Син загиблого героя віддав заощадження військовому на каску

На початку серпня у Валківській громаді відкрили збір коштів для місцевого танкіста. Люди збирали гроші на каску для захисника, коштувала вона майже 22 тисячі гривень. До збору коштів долучився і восьмирічний Ромчик Іщев – син загиблого героя-військового Юрія Іщева. Його батько був снайпером, з 24 лютого він пішов захищати свою країну. 16 серпня наказом Президента України Юрія посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.

– Ромчику на день народження подарували кошти, а він віддав їх на каску для захисника. Це було його вольове рішення, і мама це підтримала. Впевнені, що його батько по-дорослому потиснув би руку сина та обійняв за цей геройський вчинок. Тепер у цій касці наш воїн із Костева просто зобов’язаний повернутися без жодної подряпини, – розповіли про юного патріота у Валківській міській раді.

Після цього діти Валківщини почали створювати імпровізовані блокпости, щоб зібрати кошти на каску земляку-танкісту. Діти несли кошти на каску майже щодня, «особовий склад» блокпостів з кожним днем ставав усе більшим. Дівчата виробляли браслети, брелоки та каблучки на продаж, а хлопці зупиняли автівки та контролювали порядок. На Валківщині переконані, що цей збір увійде в історію громади.

Взагалі все більше дітей на Харківщині замість традиційних вуличних ігор граються в територіальну оборону, збирають кошти для підтримки ЗСУ та облаштовують дитячі блокпости поблизу своїх будинків. Так і в Чугуєві дітлахи створили свій блокпост. До речі, це місто постійно перебуває під прицілом ворога. У будинку, де живуть хлопці, навіть вилетіли вікна, але це їх не лякає. Місцеві влада та волонтери потурбувалися про те, щоб блокпост мав найкращий вигляд. Зробили дітям зброю з дерева, привезли шеврони та каски. 

Порахувати кількість дитячих блокпостів у Харківській області просто неможливо. Про більшість з них розповідають правоохоронці або військові, бо можуть вільно рухатися між населеними пунктами. Втім, їх місце розташування не повідомляють – військова таємниця.